click fraud detection

ТЕМА: 10.07.13.Прекращения поручительства увеличения % ставки. “Альфа-Банк”

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4704

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    10 липня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України

    з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Штелик С.П.суддів:Дем’яносова М.В.,Касьяна О.П., Кафідової О.В.,Коротуна В.М.розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”, третя особа – ОСОБА_7, про припинення правовідносин за договором поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року

    в с т а н о в и л а:

    Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом. Вказувала на те, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 490023260 від 05 лютого 2007 року між нею та відповідачем ПАТ “Альфа-Банк” був укладений договір поруки № 490023260П. З 01 вересня 2008 року відповідачем збільшено відсоткову ставку за кредитом до 15% річних. Збільшення відсоткової ставки відбулось без повідомлення та без згоди поручителя. З огляду на вказане просила позов задовольнити.

    Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

    Визнано договір поруки № 490023260-П від 05 лютого 2007 року припиненим.

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Рішенням апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року скасовано. Ухвалено в справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

    У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року скасувати, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року залишити в силі.

    Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення відсоткової ставки за кредитом призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача. Про збільшення відсоткової ставки ОСОБА_6 як поручителя повідомлено не було, згоди на таке збільшення ОСОБА_6 не надавала.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що поручитель ОСОБА_6, підписуючи договір поруки, погодилась з умовами основного договору, в якому передбачено зміну процентної ставки та зобов’язалась відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов’язань в повному обсязі, зокрема: як тих, що виникли з кредитного договору на момент його підписання, так і тих, що виникнуть за ним в майбутньому.

    Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Судами встановлено, що 05 лютого 2007 року між ЗАТ “Альфа-Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 490023260, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26151,68 доларів США строком до 05 лютого 2013 року та сплатою відсотків у розмірі 12% річних.

    В забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов’язань за вказаним вище договором, між ЗАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 490023260-П від 05 лютого 2007 року.

    З 01 вересня 2008 року Банком збільшено відсоткову ставку за кредитним договором до 15% річних та повідомлено про це боржника.

    29 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 490023260, яким встановлено новий термін повернення кредиту та викладено в новій редакції додаток № 1 (“Графік повернення”) до договору № 490023260 від 05 лютого 2007 року.

    Того ж дня, згідно із договором про внесення змін і доповнень №1 до договору поруки № 490023260-П від 05 лютого 2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_6 внесено зміни до договору поруки № 490023260П, а саме – викладно в новій редакції п. 2.1 договору.

    Відповідно до п. 5.2 кредитного договору банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом у односторонньому порядку у випадку прийняття компетентним органом Банку рішення про зміну розміру процентів. у такому разі Банк повинен надіслати Позичальнику рекомендованим листом на адресу місця його проживання, зазначену в п. 9 Договору повідомлення про зміну розміру процентів, а також змінений графік повернення не пізніше ніж за 20 (двадцять днів) до дати зміни процентної ставки.

    За змістом п. 2.1 договору поруки поручитель поручається за виконання боржником обов’язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

    Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови від 30 березня 2012 року № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз’яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов’язується зі зміною забезпеченого зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання.

    Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред’явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

    Із матеріалів справи не вбачається, що сторонами узгоджена можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя, а положення п. 2.1 договору № 490023260-П не містять інформації про те, що така зміна повинна була здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

    Крім того, як вбачається з п. 5.4 договору поруки, сторони домовились, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

    Суд першої інстанції установивши, що збільшення відсоткової ставки за договором № 490023260 відбулось без повідомлення поручителя, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6

    Даний висновок повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26 вересня 2012 року № 6-100цс12, яка відповідно до ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх судів України.

    Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасовано апеляційним судом помилково.

    Відповідно до ст. 339 Цивільного процесуального кодексу України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

    Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

    Рішення апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року скасувати.

    Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року залишити в силі.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий С.П. ШтеликСудді:М.В. Дем’яносов О.П. Касьян О.В. Кафідова В.М. Коротун

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть