click fraud detection

Практика відшкодування ПДВ – Касьяненко і партнери

Ключове та важливе питання в системі оподаткування відноситься саме до податку на додану вартість та його відшкодування (відшкодування ПДВ). Вказаний механізм його реалізації є проблематичним у нарахуванні та сплаті.

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). ПДВ охоплює переважну більшість суб’єктів господарювання та забезпечує значну частку податкових надходжень до державного бюджету України.

Так, відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі ‒ ПКУ) бюджетне відшкодування ‒ це відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПКУ

Тобто, бюджетне відшкодування ПДВ – компенсування державою суми сплаченого у вартості придбаних товарів, робіт, послуг ПДВ юридичній чи фізичній особі-підприємцю, які зареєстровані платниками ПДВ.

«За інформацією Головного управління ДФС у м. Києві протягом січня-липня 2019 року платникам податків – юридичним особам, які перебувають на обліку в столичному управлінні фіскальної служби відшкодовано 7 мільярдів 582 мільйони гривень податку на додану вартість.

ГУ ДФС у м. Києві фіксує позитивну динаміку відшкодування податку на додану вартість. Так, сума цьогорічного відшкодування на 46%, або майже на 2,4 мільярда гривень більше відповідного показника минулого року.

У липні 2019 року платникам ПДВ було повернуто понад 995 мільйонів гривень.

Середньомісячна сума повернення податку платникам в 2019 році складає 1 мільярд 83 мільйони гривень. Це на 370 млн грн більше, ніж торік.»

Отже,  розмір фактичного відшкодування податку на додану вартість зросло у впорівнянні з минулим роком.

Умови, при дотриманні яких платник ПДВ має право заявити суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування, наведені в пп. «б» п. 200.4 ПК України.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

  •  підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Отже, бюджетне відшкодування здійснюється, якщо сума ПДВ, що сформувала від’ємне значення:

  • фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) або до держбюджету;
  • не перевищує ліміт реєстрації на момент подання декларації.

Слід зазначити, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники ПДВ незалежно від терміну реєстрації податкової накладної. Підстава одна – наявність від’ємного значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

У загальному випадку датою віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту вважається дата події, яка відбулася раніше (п. 198.2 ПК): або списання коштів із банківського рахунка платника податків на оплату товарів/послуг; або отримання платником податків товарів/послуг. Однак, як зазначалося вище, для включення вхідного ПДВ до складу податкового кредиту треба ще мати податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН.

Сума ПДВ із несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної може бути заявлена до відшкодування починаючи з періоду, у якому в платника податків виникло право на відображення податкового кредиту за такою податковою накладною.

Для права на бюджетне відшкодування ПДВ необхідне виконання 3-х умов, крім “мінусу” по декларації (пп. “б” п. 200.4 ПКУ), а саме сума ПДВ по податковому кредиту має бути до цього уже сплаченою постачальникам, тобто податковий кредит виник по тим операціям і у тій сумі, коли відбувалася оплата товарів, робіт, послуг постачальникам, при чому грошима. Водночас, сума відшкодування не може перевищувати ліміт реєстрації податкових накладних, а якщо “мінус” вийшов більший, то необхідно на бюджетне відшкодування обмежитися лімітом, а решту перенести на наступний період. Право на відшкодування при цьому нікуди не дівається.

Слід звернути увагу, що якщо ПДВ був сплачений, борг відсутній, а ліміт реєстрації був дотриманий, то у платника податків є право на його повернення.

При заповненні декларації У службовому полі рядка 19.1 відображається сума перевищення від’ємного значення над лімітом реєстрації на момент подання декларації

У рядку 20 вказується сума від’ємного значення, яка дорівнює:

  • показнику рядка 19, якщо він менший або дорівнює ліміту реєстрації;
  • різниці між значеннями рядків 19 і 19.1, якщо від’ємне значення більше ліміту реєстрації.

Сума від’ємного значення з рядка 20 (пп. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21) у першу чергу йде на зменшення податкового боргу (при його наявності) (відображається в ряд. 20.1), а вже потім заявляється до бюджетного відшкодування.

Рядок 20.1 заповнюється, якщо в платника ПДВ є податковий борг.

У рядку 20.2 відображається загальна сума, заявлена до бюджетного відшкодування.

У рядку 20.2.1 наводиться сума бюджетного відшкодування, яку платник бажає отримати на поточний рахунок.

Рядок 20.2.2 містить суми бюджетного відшкодування, які платник ПДВ бажає направити в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету.

При цьому, при заповненні податкової декларації, а саме додатка Д3 слід вказувати розрахунок суми відшкодування ПДВ.

Водночас, в заяві платника (додаток Д4) на повернення суми ПДВ зазначається спосіб повернення, а саме: на поточний рахунок; зарахувати у сплату тих податків і зборів, які сплачуються до державного бюджету (у рахунок погашення слати самого ПДВ, а також військового збору, акцизного податку, плати за деякі ліцензії, рентної плати); нічого не заявляти, тобто перенести “мінус” на наступний період; обрати комбінований варіант: частину – на банківський рахунок, частину – в рахунок інших податків,  решту – перенести на інший період.

Вказану декларацію із додатками платник податку подає до податкового органу. За поданою заявою (додаток Д4) в реєстрі податкового органу. Заяви вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку надходження. та розпочинається камеральна перевірка. Після 30 календарних днів, на наступний день після закінчення камеральної перевірки сума відшкодування буде вважатись узгодженою та протягом 5 операційних днів Казначейство проводить відшкодування ПДВ.

200.11. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

  • за операціями за періоди до 01.07.15 р., які не підтверджені документальними перевірками;
  • за придбаннями товарів (послуг) за період до 01.01.17 р. у платників податків, які застосовували спецрежим згідно зі ст. 209 ПК.

Також документальна перевірка проводится, якщо до БВ заявлена сума від’ємного значення більше 100 000 грн. (пп. 78.1.8 ПК).

Разом з тим, звертаємо увагу, що якщо сума відшкодування буде складати більше 100 тис, то замість камеральної перевірки буде проводитись позапланова перевірка. (пп. 78.1.8 ПК).

При цьому, платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування і подали відповідну заяву, одержують його, тільки якщо за результатами камеральної перевірки податковий орган погодить заявлену суму.

Окремо слід вказати, за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з п. 200.23 ст. 200 ПКУ має нараховуватись пеня.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (ст.200.23 ст 200 ПК України).

Разом з тим, платники податків, які отримали право на бюджетне відшкодування ПДВ, але не отримали такого відшкодування з вини контролюючих органів, можуть звернутися до суду щодо захисту своїх прав у судовому порядку.

Підсумовуючи, варто зазначити, що в процедурі бюджетного відшкодування ПДВ найпроблемнішим залишається питання позитивного висновку податкового органу про суми заявлені до відшкодування. Проте, навіть за наявності позитивного підтвердження суми заявленої до відшкодування або рішення суду, що підтверджує ці суми, існує ймовірність, що Казначейство не здійснить перерахування цих коштів на рахунок платника податків у встановлений законодавством строк. Чинне податкове законодавство, на жаль, не врегульвано в частині відшкодування ПДВ та доволі обмежує реальні способи стягнення платниками ПДВ заявлених до відшкодування грошових коштів.

Спеціалісти Юридичної компанії “Касьяненко і партнери” мають багаторічний досвід і практику в подібних справах і знають як правильно,а головне законно повернути сплачений ПДВ. Тому якщо у вас виникли проблеми або вам потрібна юридична консультація – звертайтесь за номером телефону 067 2399388.

Рейтинг
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *