click fraud detection

Скасування мораторію валютних позичальників на стягнення майна громадян України | Касьяненко и Партнеры

kasyan1980Спокійне життя валютних позичальників, яке тривало з 2014 року і дозволяло без наслідків не платити за іпотечними кредитами, незабаром піде в минуле 18 жовтня 2018 року Верховна рада України прийняла у другому читанні Кодекс з процедур банкрутства (далі – Кодекс), в якому мова піде про зняття мораторію по валютним кредитам. За відповідний законопроект №8060 проголосували 237 народних депутатів, повідомляє Дмитро Касьяненко. 

Нагадаємо, що мораторій був уведений у 2014 році і призвів до того, що мало хто з валютних позичальників обслуговує свою іпотеку.

Суттєвою  зміною, на яку звертає увагу керуючий партнер Юридичної компанії «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко, є можливість визнавати банкрутами фізичних осіб, в тому числі у яких діє мораторій по валютним кредитам. До прийняття закону в чинному законодавстві такої можливості не існувало, в тому числі діяв мораторій на валютний кредит, що тривалий час захищав інтереси позичальників валютних кредитів. Дмитро Касьяненко звертає увагу, що справи про банкрутство фізичних осіб, в тому числі по валютним кредитам, що забезпечуються іпотекою, підлягають розгляду господарськими судами. Як слідує з проекту Кодексу,  для вирішення питань по валютним кредитам будуть доступні дві процедури – судова і досудова. При чому, обов’язковою є участь арбітражного керуючого.

Дмитро Касьяненко зазначає, що до другого читання з проекту Кодексу було вилучено норми щодо автоматизованого арешту рахунків, єдиного електронного реєстру боржників та можливості укладення мирової угоди, в тому числі і по валютних кредитах на які поширюється мораторій. Даний Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, в тому числі і осіб, що мають валютні іпотечні креди, які забезпечені іпотекою, тищо, власне, і є найбільшою новелою, введеною цим Кодексом.

В цій статті керуючим партнером Юридичної компанії «Касьяненко і Партнери» проаналізовано ключові положення та спірні моменти проекту Кодексу для боржників за «іпотечними» кредитами,  роз’яснено, чого варто очікувати списання боргу при банкрутстві позичальників валютних кредитів та до чого бути готовими людям, що позичили долари США в банках України.

Пункт VI розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту, у якому зроблено спробу врегулювати питання реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті, а також тих іпотечних кредитів на які поширювався мораторій на реалізацію , не містить завершених правових механізмів, необхідних для проведення такої реструктуризації. Положення цього пункту викладено з суттєвими порушеннями прав позичальників валютних кредитів та принципу правової визначеності щодо мораторію на реалізацію предмету застави, що не узгоджується з чинним законодавством щодо мораторію на реалізацію заставленого майна по валютним кредитам та з правової точки зору є неприйнятними.

Перш за все, не визначено, чи здійснення реструктуризації заборгованості по кредитах які видавалися в доларах США, забезпеченням в яких надано єдине житло позичальника проводитиметься відповідно до встановлених «особливостей» в межах процедури відновлення платоспроможності боржника відповідно до нового Кодексу чи поза межами цієї процедури, а також чи є обов’язковим її проведення. Не встановлено також співвідношення норм Кодексу та положень пункту VI саме щодо встановлення «особливостей реструктуризації заборгованості», що дає підстави учасникам правовідносин довільно тлумачити вказані правові норми.

Згідно з абзацом першим цього пункту, що має захистити права власників іпотечного майна, «З моменту набрання чинності цим Кодексом втрачає чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Водночас стаття 3 самого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» містить особливі умови для втрати ним чинності: «Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості». Особливості реструктуризації фінансової заборгованості, визначені у пункті VI розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, не відповідають цим вимогам.

Скасування мораторію на стягнення майна громадян України, суттєво погіршує право позичальників зазначив Дмитро Касьяненко. Крім того, Головне юридичне управління знайшли у проекті Кодексу України з процедур банкрутство, невідповідність конституційним приписам щодо верховенства права. Так Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що визначальними елементами верховенства права є принципи правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми. Недотримання вимог статті 1 та 8 Конституції України, а також абзацу другого підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5, від 29.06.2010 №17-рп, від 11.10.2011 №10-рп дає підстави для довільних тлумачень законодавчих норм, ускладнює їх правильне застосування, а також створює підґрунтя для порушення прав учасників правовідносин.

Що означає для боржників, валютних позичальників та іпотекодавців скасування мораторію на стягнення майна громадян України? 

Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом будуть діяти деякі особливості реструктуризації заборгованості за іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті,  що будуть полягати у наступному.

По-перше. Заборгованість за кредитами в іноземній валюті, яка виникла до набрання чинності цим Кодексом, та яка забезпечена квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується відповідно до плану реструктуризації або мирової угоди в порядку та на умовах, визначених цими особливостями.

Тобто, Кодексом передбачено дві судові процедури для іпотекодавців та позичальників валютних кредитів: реструктуризація кредитних боргів позичальника (боржника) та задоволення вимог банків (кредиторів). Дмитро Касьяненко відзначає, що ці положення, в цілому, не відповідають світовій практиці та можуть призвести до порушення прав позичальників та іпотекодавців.

Однак, керуючий партнер ЮК «Касьяненко і партнери» зауважує, що виникає питання щодо того, що ж таке «реструктуризація боргів боржника по валютним кредитам» (розділ ІІІ проекту Кодексу)? Реструктуризація боргів по кредитах, що бралися в доларах США, або в іншій валюті – це  СУДОВА  процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи позичальника, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації валютних боргів по іпотечним кредитам цього боржника. Тобто, новоприйнятим кодексом запроваджується зовсім нова для України процедура – банкрутства фізичної особи, що взяла в банку валютний кредит. Згідно з визначенням, наведеним у Кодексі, банкрутством фізичної особи є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

По-друге. Вимоги забезпеченого кредитора, тобто банку, які виникли з кредиту в іноземній валюті, що забезпечений іпотекою конвертуються у гривню по курсу Національного банку України на день відкриття справи про неплатоспроможність цього валютного позичальника і погашаються боржником відповідно до плану реструктуризації в розмірі 100 відсотків від ринкової вартості такої іпотеки (квартири) або житлового будинку, яка визначається оцінювачем, призначеним кредитором. Ця сума боргу має бути зменшена пропорційно до частини тіла валютного кредиту який був погашений.

По-третє. Законодавець наводить два шляхи проведення реструктуризації боргів божника, які будуть залежати від суми боргу та розміру загальної площі квартири, обтяженої іпотекою:

 А) у разі, якщо загальна площа квартири, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяжених іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів, відсоткова ставка по такому плану реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб збільшеному на 1 відсоток,  наразі індекс UIRD становить 15,36%. План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами.

Б) У разі, якщо загальна площа квартири, більша ніж 60 квадратних метрів та перевищує 13.65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяжених іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів, відсоткова ставка по такому плану реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб збільшеному на 3 відсотки. План реструктуризації укладається на 10 років, якщо інше не погоджено сторонами.

Слід зазначити, що для цілей цих особливостей, до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Дмитро Касьяненко звертає увагу на передбачені Кодексом  НАСЛІДКИ затвердження плану реструктуризації заборгованості боржника, що полягають у наступному: 

А) План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов’язковим для боржника та кредиторів.

Б)  Від дня затвердження плану реструктуризації боргів боржника вимоги, внесені у план реструктуризації боргів, можуть бути задоволені тільки у порядку і спосіб, визначений у плані реструктуризації боргів.

В)  За виключенням договорів, які передбачені планом реструктуризації, боржник протягом реструктуризації НЕ МАЄ ПРАВА:

1) здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об’єкти, цінні папери тощо, вартість яких складає більше десяти мінімальних заробітних плат;

2) укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

3) виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб.

Кодекс з питань банкрутства вводить п’ятирічний особливий режим реструктуризації валютної іпотеки. Наприклад, вимоги забезпеченого кредитора, які виникли за кредитом у валюті, конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність і погашаються боржником відповідно до плану реструктуризації в розмірі 100% від ринкової вартості квартири або житлового будинку, яка визначена оцінювачем, обраним кредитором, повідомляє видання.

По-четверте. Дмитро Касьяненко звертає увагу на той факт, що прощення (списання) залишку заборгованості по кредитному договору в іноземній валюті, забезпеченому іпотекою, що визначається як різниця між заборгованістю боржника за таким кредитним договором та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цих особливостей, здійснюється ТІЛЬКИ після повного виконання зобов’язань боржника за реструктуризованим зобов’язанням.

ВАЖЛИВО!!! Боржникам за кредитними зобов’язаннями слід зауважити, що план реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.

Згідно з проектом, Кодекс набирає чинності і вводиться в дію через півроку з дня його офіційного опублікування, за винятком положень, що визначають створення електронної торгової системи і авторизації електронних майданчиків, які вступають в силу і вводяться в дію через 3 місяці з дня офіційного опублікування цього Кодексу.

Які ж обмеження чекають на фізичну особу, яку визнають банкрутом??  Дмитро Касьяненко вказує на зазначення таких обмежень у ст. 135 Кодексу, які полягають у наступному: 1)  протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за його заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. 2) протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом, така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. 3) Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом

УВАГА!!! Борги, що не підлягають реструктуризації. Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Для більш чіткого розуміння введених норм, Дмитро Касьяненко наводить низку основних нововведень означених у статті правовідносин, які чекають «іпотечних» позичальників у найближчому майбутньому: 

1. З моменту набрання чинності цього Кодексу втрачає силу закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті»;

2. Боржник має право звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

– розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

– боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

– винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;

– існують інші обставини, які підтверджують про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

3. Боржник має право обрати шлях вирішення питання з проблемною заборгованістю серед двох судових процедур: реструктуризація боргів боржника та задоволення вимог кредиторів.

4. новий Кодекс про процедури банкрутства встановлює п’ятирічний період реструктуризації іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на стягнення квартир у неплатників за кредитами.

Підсумовуючи проведений аналіз ключових моментів проекту Кодексу України з процедур банкрутства, керуючий партнер Юридичної компанії «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко зазначає про спробу зміни законодавчого підходу до вирішення питань щодо неплатоспроможності боржників за кредитними зобов’язаннями та виведення законодавства про банкрутство, яких буде захищати права кредиторів. При цьому, суттєво погіршує права позичальників валютних кредитів, що передали в заставу своє майно та ускладнює захист позичальників без відповідної юридичної підтримки.

Підводячи підсумок вищесказаному, в ЮК «Касьяненко і партнери» радять все ж не доводити ситуацію з валютними кредитами, які перейшли в розряд проблемних, до процедури банкрутства. «Борги віддавати, безумовно, треба, тому якщо ви бачите, що справи не наладжуються і валютна позика перетворюється на безвихідний шлях, постарайтеся заздалегідь знайти  кваліфікованого правника, юриста або адвоката, який підготовленно зможе рішити для вас це питання максимально законно, вигідно та вірно. Проконсультуйтеся з досвідченим профільним юристом, який зможе довести вашу справу до списання боргу по валютному кредиту, підготуйте разом з ним усі необхідні папери, позовні заяви та заходи забезпечення заставного майна, і сміливо відстоюйте свої права на іпотеку, подавши відповідні правові документи, – підсумував керуючий партнер Дмитро Касьяненко.

Касьяненко Дмитрий Леонидович

Адвокат, управляющий партнер Юридической компании "Касьяненко и партнеры". С 2002 года, Дмитрий Леонидович начал свой путь в юридической сфере, пройдя путь от ключевых позиций в бизнес-структурах до важных ролей в государственном секторе. Благодаря своему опыту, он стал известным специалистом в областях уголовного права, банковского и финансового права, хозяйственного и налогового права и процесса.

Подписаться
Уведомление о
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments