click fraud detection

ТЕМА: 13.07.2016 Про скасування державної реєстрації. ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс”

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5164
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    Справа № 802/3946/15-а

    Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

    Суддя-доповідач: ОСОБА_1

    13 липня 2016 року

    м. Вінниця

    Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

    головуючого судді: Драчук Т. О.

    суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

    за участю:

    секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

    представника позивача – ОСОБА_2

    представника третьої особи – ОСОБА_3

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторингова компанія “Вектор Плюс” на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_5, третя особа – ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс” про скасування державної реєстрації,

    В С Т А Н О В И В :

    23.11.2015 року позивач – ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_5, третя особа – ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс” про скасування державної реєстрації.

    Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року позов задоволено.

    Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа оскаржила його в апеляційному порядку.

    В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги.

    21.06.2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від приватного нотаріуса ОСОБА_5 надійшла заява з клопотанням розглянути справу без її участі.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

    Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «СведБанк», що виступає правонаступником по всіх правах та зобовязанням АКБ «ТАС-Комерцбанк», був укладений кредитний договір № 0101/1207/71 – 093, відповідно до якого банк надав позивачу грошові кошти, у вигляді кредиту, в розмірі 52 200, 00 доларів США на строк з 24 грудня 2007 року по 23 грудня 2037 року (а. с. 7-14).

    В забезпечення виконання зобов’язань, за кредитним договором, між ВАТ «СведБанк» та ОСОБА_4, 24 грудня 2007 року був укладений іпотечний договір № 0101/1207/71 -093-Z-01 на заставне майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачу на правах приватної власності (а. с. 15-18).

    Рішенням Оратівського районного суду по справі № 2-414/11 від 14.03.12р. було задоволено вимогу «СведБанк» про дострокове стягнення повної суми заборгованості по кредиту (а.с. 25-28).

    28 березня 2012 року відповідно до супроводжувального листа №1697/12 від 27.03.12р., на адресу ПАТ «СведБанк» було надіслано виконавчі листи про стягнення заборгованості по кредиту. 05 квітня 20112р. дані листи адресатом були отримані банківською установою (а. с. 29).

    28.11.12 року ПАТ «СведБанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» свої права вимоги, за зобовязаннями ОСОБА_4 по кредитному договору № 0101/1207/71-093 від 24.12.2007р., відповідно до договору факторингу № 15 (а. с. 30 -55).

    ТОВ «ФК «Вектор Плюс» зверталося до Оратівського районного суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, і ухвалою Оратівського районного суду від 23.04.13р. по справі № 141/258/13-ц вищезазначену заяву було задоволено.

    Згодом, ухвалою Оратівського районного суду від 26.06.14р. по справі № 141/536/14-ц було задоволено заяву ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для предявлення їх до виконання.

    Позивачем було оскаржено ухвалу Оратівського районного суду від 23.04.13р. по справі № 141/258/13-ц. В послідуючому оскаржену ухвалу Оратівського районного суду від 23.04.13р. по справі № 141/258/13-ц було скасовано ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.01.15р.

    На підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 26.01.15р. постановою Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ від 16.03.15р. було скасовано виконавче провадження з примусового виконання рішення Оратівського районного суду по справі № 2-414/11 від 14.03.12р. про дострокове стягнення повної суми заборгованості по кредитному зобовязанню.

    Згодом, позивач, на підставі того, що суд відмовив в задоволенні заяви ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для предявлення їх до виконання, вирішила звернутись до суду з позовом про припинення дії договору іпотеки і у липні 2015 року звернулась до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького міського управлінні юстиції у Вінницькій області.

    Однак, 17 липня 2015р. отримавши витяги з Державного реєстру стало відомо, що 28.11.12 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_6, було посвідчено договір № 6970 про відступлення права вимоги за іпотечним договорам, а 29 листопада 2012 року була проведена державна реєстрація даного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

    На думку позивача, вище вказана державна реєстрація є протиправною, що стало підставою звернення до суду.

    За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України “Про іпотеку”, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

    Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

    Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі – Закон України №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов’язковою.

    Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов’язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом

    Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України №1952-IV визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

    В силу вимог абз.2 п.9 ч.2 ст. 9 Закону України №1952-IV нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

    Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

    1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

    2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

    3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

    4)внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

    5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

    6)надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права та/або їх обтяження.

    Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

    Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

    1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов’язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

    2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

    3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

    4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

    5) рішень судів, що набрали законної сили;

    6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

    На час вчинення оскаржуваної дії (28.11.2012 року) спірні правовідносини регулювались постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек” від 31.03.2004 року (далі – Тимчасовий порядок).

    Відповідно до положень п. 6 Тимчасового порядку внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

    До повідомлення додається засвідчена в установленому порядку копія іпотечного договору чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації) та документ про внесення плати за державну реєстрацію іпотек, реєстрацію заставної (у разі коли іпотекодержатель разом з державною реєстрацією обтяження нерухомого майна іпотекою подає її для державної реєстрації).

    Згідно з матеріалами справи, підставою для проведення державної реєстрації обтяження № 6319020 ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс” на об’єкт нерухомого майна квартиру загальною площею 47,9 кв.м за адресою АДРЕСА_2 слугував договір про відступлення прав за іпотечними договорами, 6970, від 28.11.2012 року.

    Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2016 року у справі № 127/17887/15-ц визнано недійсним Договір факторингу № 15 від 28.11.2012 року, який був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в частині відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 0101/1207/71-093 від 24.12.2007 року та визнано недійсним договір № 6970 від 28.11.2012 року про відступлення прав за іпотечним договором №0101/1207/71-093-Z-01 від 24.12.2007 року, який був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

    Таким чином, враховуючи, що договір, що був підставою для проведення державної реєстрації, визнано недійсним в судовому порядку, державна реєстрація права власності ТОВ “Факторингова компанія “Вектор Плюс” на об’єкт нерухомого майна підлягає скасуванню.

    Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

    Частиною 1 ст. 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

    Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

    Згідно з доводами апеляційної скарги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції помилково застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року, якою затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який на той час ще не діяв та Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” в частині посилань на положення що регулюють реєстрацію права власності.

    Суд апеляційної інстанції погоджується з даними доводами апелянта та одночасно зазначає, що решта його доводів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються матеріалами справи та доводами позивача викладеними в позові та наведеними в судовому засіданні.

    В зв”язку з цим суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про правомірність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для скасування державної реєстрації обтяження №6319020 від 29.11.12 р., а саме договору №6970 від 28.11.12 про відступлення права вимоги за іпотечним договором №0101/1207/71-093-Z-01 від 24.12.2007р. на заставне майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3, на правах приватної власності.

    При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

    Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправомірно залучив до участі в якості відповідача ОСОБА_5 як фізичну особу є необгрунтованим, виходячи з наступного.

    Згідно журналу судового засідання (а.с. 96-97) та звукозапису судового засідання 08.12.2015 року приватний нотаріус ОСОБА_5 була залучена не в якості фізичної особи, а в якості особи що здійснює функції державного реєстратора, зокрема реєстрацію обтяження, крім цього, усі матеріали витребовувались в неї саме як в державного реєстратора.

    Таким чином, суд першої інстанції правомірно залучив приватного нотаріуса ОСОБА_5 в якості другого відповідача як спеціального суб’єкта державної влади, на який покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

    Крім цього, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що права позивача порушені не були, оскільки позивач є стороною договору іпотеки, право вимоги за яким було передано по договору факторингу та саме на позивача було покладено обов’язок достроково погасити заборгованість, що підтверджується рішенням Оратівського районного суду по справі № 2-414/11 від 14.03.12р., тобто, реєстрація обтяження на предмет іпотеки впливає на права, свободи, інтереси та обов’язки позивача.

    Враховуючи вищевикладене відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ “Факторингова компанія “Вектор-плюс” та відмови в позові ОСОБА_4

    Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

    У Х В А Л И В :

    апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторингова компанія “Вектор Плюс” залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року – без змін.

    Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

    Ухвала суду складена в повному обсязі 19 липня 2016 року.

    Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть