click fraud detection

ТЕМА: 09.08.2016 Про скасування податкового повідомлення-рішення (транспортний податок)

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5128
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26640/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

    У Х В А Л А

    Іменем України

    09 серпня 2016 року м. Київ

    Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

    Головуючого судді Файдюка В.В.

    суддів: Мєзєнцева Є.І.

    Чаку Є.В.

    При секретарі: Закревській І.Л.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення, –

    В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2015 року № 5187-17.

    Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві №5187-17 від 19 червня 2015 року; присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, пр-т. Сталінграда, 58, код ЄДРПОУ 39468697) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

    Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки марки Toyota модель Highlander, об’єм двигуна 3456 куб. см., рік випуску 2013, д.н.з. – НОМЕР_2.

    19 червня 2015 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпунктом 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення – рішення № 5187-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов’язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

    За результатами адміністративного оскарженням податкового повідомлення – рішення №5187-17 від 19 червня 2015 року рішенням Державної фіскальної служби України № 10043/Ш/99-99-10-01-03-14 від 28 жовтня 2015 року податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

    Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

    Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції, якою запроваджено транспортний податок.

    Згідно положень названої статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування (підпункт 267.1.1).

    Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (підпункт 267.2.1).

    Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

    Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункту 267.4).

    Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1).

    Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (положення пункту 267.6).

    Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 267.7.1).

    Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац а) підпункту 267.8.1.).

    Отже, з 01 січня 2015 року, у фізичних осіб, що мають власні зареєстровані у встановленому порядку легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, виникає обов’язок зі сплати транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

    Колегія суддів вважає, що визначення позивачу податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб суперечить принципу стабільності.

    Так, відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України одним із принципів податкового законодавства України є принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

    Згідно пункту 8.3 статті 8 зазначеного Кодексу до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

    У відповідності до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно (розділ ХІІ Кодексу), до якого входить транспортний податок (статті 267).

    Статтею 12 ПК України передбачені повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів.

    Згідно положень названої статті встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1).

    При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2).

    Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4).

    Згідно пункту 12.5 офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

    Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

    Як було зазначено, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ухвалений 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, а транспортний податок установлено в місті Києві 28 січня 2015 року Положенням про транспортний податок, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629», у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

    Крім того, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення направлено з пропущенням строків, що передбачені підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, тобто після 01 лютого 2015 року.

    Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним оскаржуване податкове повідомлення – рішення.

    Враховуючи зазначене, правомірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

    Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

    Відповідно до статті 200 КАС України – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

    У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві – залишити без задоволення.

    Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

    Головуючий суддя

    Судді

    Головуючий суддя Файдюк В.В.

    Судді: Чаку Є.В.

    Мєзєнцев Є.І.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.