click fraud detection

ТЕМА: 02.08.2016 Про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. «Стілф»

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 1 месяц назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5119

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26335/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

    Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02 серпня 2016 року м. Київ

    Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

    Головуючого судді: Бужак Н. П.

    Суддів: Костюк Л.О., Лічевецького І.О.

    За участю секретаря: Івченка М.В.

    розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 року,-

    У С Т А Н О В И В:

    Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілф» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 17.07.2015 року №0005482208 на суму 27 962 914 грн; від 17.07.2015 року №0005492208 на суму 55 242 грн; від 17.07.2015 року № 0005472208 про збільшення суми податкового зобов’язання на суму 5 489 301 грн із яких 3 659 534 грн за основним платежем та 1 829 767 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

    Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.

    Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

    Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Стілф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за зазначений період. За результатами перевірки посадовими особами податкового органу складено акт від 03.07.2015 року №305/26-59-22-08/35033679 у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення, а саме:

    – пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п.135.4 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України; пп. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.2.4 п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року в результаті чого в періоді, що перевірявся, було завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 27 962 914 грн; п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України; пп. 139.1.9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.2.4 п.2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено ПДВ на суму 3 659 534 грн, у т.ч. по періодах: за січень 2014 року у сумі 752 511 грн; за лютий 2014 року у сумі 66 667 грн; за квітень 2014 року у сумі 311 182 грн; за травень 2014 року у сумі 578 639 грн; за червень 2014 року у сумі 369 545 грн; за липень 2014 року у сумі 276 078 грн; за серпень 2014 року у сумі 497 823 грн; за вересень 2014 року у сумі 426 92 грн; за жовтень 2014 року у сумі 296 728 грн; за листопад 2014 року у сумі 83 969 грн; завищення від»ємного значення з ПДВ за грудень 2014 року на суму 55 242 грн.

    На підставі вищезазначеного акта перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0005492208, яким зменшено суму від’ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 55 242 грн; податкове-повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0005482208, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 27 962 914 грн та податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0005472208, яким збільшено суму податку на додану вартість в сумі 5 489 301 грн, з яких за основним платежем 3 659 534 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 829 767 грн.

    В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем як замовником та ТОВ «Фобос-О» як виконавцем, укладено договори: №ФО-КРТРЦ-02 від 10.09.2013 року та «ФО-КРТРЦ»-03 від 11.10.2013 року відповідно до яких було виконано, передано та прийнято позивачем субпідрядні будівельно-монтажні роботи: за актом здачі-прийняття робіт №1 від 29.11.2013 року на суму 8 926 400 грн та за актом здачі-прийняття робіт №1 від 30.12.2013 року на суму 2 226 000 грн.

    Станом на 31.12.2014 року отримані роботи позивачем оплачено не було і у податковому обліку позивача рахувалась дебіторська заборгованість перед ТОВ «Фобос-О» на загальну суму 11 152 400 грн.

    Податковим органом було зазначено, що ТОВ «Фобос-О» ліквідовано судовим рішенням, господарські зобов’язання позивача перед контрагентом припинилися неможливістю виконання, зв»язку з припиненням підприємницької діяльності даного товариства, а тому позивач повинен був відобразити безнадійну заборгованість перед своїм контрагентом в сумі 11 152 400 грн у складі інших доходів.

    Безнадійною заборгованістю вважається заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією ( пп. «в», пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК).

    Згідно з ч.12, абз.2 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

    Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.11.2014 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності ТОВ «Фобос-О».

    Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2014 року у справі №908/1781/14 затверджено звіт про витрати в ліквідаційній процедурі, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано ТОВ «Фобос-О»; припинено провадження у справі; визнано, що вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними; зобов’язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарську документацію банкрута.

    Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.10.2014 року по вищезазначеній справі залишено без змін.

    За змістом ч.3 ст.105 ГПК України, постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

    Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року по справі ()8/1781/14 прийнято відмову Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури-Вакатов і компанія» від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.10.2014 року та припинено апеляційне провадження.

    Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

    Як зазначено податковим органом в акті перевірки, останній пов’язує заниження доходу з тим, що позивач відповідно до пп. 135.5.4, п.135.4 ст.135 ПК України зобов’язаний був збільшити дохід на суму безнадійної заборгованості.

    Як встановлено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Фобос-О», яке не мало податкової заборгованості перед позивачем, було ліквідовано, тоді як позивач у разі пред’явлення до оплати рахунки ТОВ «Фобос-О» мав такі зобов»язання перед останнім.

    Податковим законодавством чітко визначено, що заборгованість вважається безнадійною якщо існує заборгованість суб’єкта господарювання, визнаного банкрутом у встановленому законом порядку або заборгованість суб’єкта господарювання, припиненого як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією.

    З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, що твердження податкового органу про необхідність збільшення позивачем доходу на суму безнадійної заборгованості є безпідставними, так як відсутня заборгованість ТОВ «Фобос-О» перед позивачем.

    Аналогічна позиція була викладена Вищим адміністартивним судом України в ухвалі від 07 липня 2015 року в справі №К/800/9223/15 по подібним правовідносинам.

    Крім того, як вбачається з акта перевірки, взаємовідносини позивача та ТОВ «АСТОРГ ЦЕНТР» не підтверджені первинними документами та щодо них відсутнє документальне підтвердження здійснення господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач придбав у ТОВ «АСТОРГ ЦЕНТР» арматуру у кількості 60,0 тон вартістю 410 280 грн ( ПДВ 82 056 грн) в період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, що підтверджується первинними документами, а саме: рахунок-фактура №0307/001 від 03.07.2014 року, видаткова накладна №403 від 03.07.2014 року, податкова накладна №3 від 03.07.2014 року.

    Зазначений товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

    Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані до справи позивачем документи, а саме видаткові та податкові накладні, платіжні доручення є первинними документами у розумінні вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом. Будь-яких розбіжностей щодо обсязів, дати та вартості поставленного для позивача товару не встановлено.

    Крім того, судова колегія зазначає, що в ході перевірки позивачем було надано на дослідження працівників податкової інспекції, які проводили перевірку, рахунок-фактуру №0307/001 від 07.07.2014 року на сплату арматури у кількості 60,0 тон, вартістю 410 280 грн.

    Таким чином, доводи представника апелянта про те, що рахунок-фактура не був наданий до перевірки, є безпідставними, так як спростовуються актом перевірки від 03.07.2015 року ( а.с.16, т.1, 7 аркуш акта).

    Безпідставними є посилання апелянта в акті перевірки та в апеляційній скарзі на відсутність договору між позивачем та його контрагентом на поставку арматури, оскільки чинне законодавство України дозволяє суб’єктам господарювання займатись господарською діяльністю без укладення господарських договорів за наявності належним чином оформленого рахунку-фактури.

    Факт придбання позивачем арматури підтверджується також банківською випискою від 04.07.2014 року, проводками Д-т205 К-т631, Д-т6441 К-т 631, Д-т631 К-т311, Д-т 231 К-Т 205, які свідчать про сплату коштів за придбану арматуру, що також було встановлено працівниками податкового органу під час перевірки та зазначено про це в акті перевірки.

    Відсутність товарно-транспортних накладних, не є доказом відсутності господарської операції на придбання арматури, оскільки ТТН та марштурний лист не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують обставини придбання чи продажу товарно-матеріальних цінностей.

    Крім того, колегія судідв враховує, що сам факт придбання арматури підтверджується вищевикладеними доказами.

    Також колегія суддів враховує, що господарська діяльність позивача пов’язана з веденням будівельних робіт.

    Відповідно до штатного розписку ТОВ «Стілф» на 2014 рік значиться 67 посад арматурщика (т.4, а.с.26-27).

    Як пояснила представник позиваач, зазначена арматура була використана товариством під час виконання робіт, пов’язаних з будівництвом торгово-розважальниого центру у м. Києві, що укладений з позивачем.

    Щодо рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2014 року на яку послався суд першої інстанції, то колегія суддів не бере його до уваги, оскільки, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, дане рішення було скасовано разом з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року постановою Вищого адміністратвиного суду України від 13 квітня 2016 року (копія постанови долучена до матеріалів справи).

    Крім того, судом першої інстанції встановлено наступне.

    12.12.2014 року між позивачем як генпідрядником з однієї сторонни та ТОВ «Укртранс Групп» укладено договори субпідряду: №ЛК/105 від 12.12.2014 року відповідно до якого субпідрядник зобов’язався виконати роботи по демонтажу вивозу і утилізації залишків конструкцій адмінбудинку ТП-709 по вул. Дегтярівська,7А, № ЛК/84 від 20.08.2014 року, а також зобов»язався виконати роботи по комплексу об’єкту загального і житлового призначення по вул. Дегтярівська,7 та 7а в Шевченківському районі м. Києва.

    За змістом зазначених договорів субпідрядник зобов’язався на умовах договору та відповідно до вимог чинного законодавства на підставі умов договору та вимог генпідрядника і проектної документації власними силами, технікою і обладнанням виконати та передати генпідряднику у встановлений договором строк комплекс робіт, визначених додатком №2 до договору. Умови забезпечення матеріалів визначені у додатку 1 до договору. Технологія виконання робіт узгоджується з Генпідрядником перед початком виконання робіт Акт приймання-передачі виконаних робіт може бути підписаний Генпідрядником лише за умови наявності повного і належним чином оформленного комплекту проектної документації.

    Між сторонами також підписано додаткові угоди №1 до договору субпідряду №ЛК/105 та №1-4 до договору Підряду №ЛК/84.

    На підтвердження виконання робіт позивачем надано до суду додатки №1-5, Перелік додаткових наданих робіт, розподіл вартості по договору по пакетах робіт за вересень-жовтень 2014 року, акти здачі-приймання виконаних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, розрахунок вартості виконаних робіт і вартість оплати, тощо.

    13.02.2014 року між позивачем як генпідрядником та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» укладено договір субпідряду від 13.02.2014 року №КР/187.

    За умовами договорів судпідрядник зобов’язався на умовах договору та згідно умов діючого законодавства та відповідно до умов завдань і вимог Генпідрядника і проектної документації, власними силами, технікою і обладнанням виконати та здати генпідряднику у встановлений договором строки комплекс робіт, визначених додатком 2 до договору.

    Умови поставки матеріалів визначені у додатку 1 договору. Також умовами договорів визначені інші суттєві умови договору, зокрема оплата, приймання-передача проведених робіт.

    Сторони уклали додаткові договори №1, №2.

    На підтвердження виконання робіт позивач надав додатки №1, №2, №7, перелік додаткових робіт, розподіл вартості по договору по пакетам робіт, акти здачі-приймання виконаних робіт, графік виконання робіт на об’єкті, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, банківські виписки та податкові накладні від 04.04.2014 року №6 на суму ПДВ 219 389,92 грн, від 19.02.2014 року №10 на суму ПДВ 400 000 грн, від 04.04.2014 року №6 на суму ПДВ 219 389,92 грн.

    07.02.2014 року між позивачем як замовником та «AS KN Energia-Konsult» (консультант) укладено договір на надання консультативних послуг №КХ-К за умовами якого консультант на умовах, вказаних у договорі у зв’язку із будівництвом об’єкта зобов’язується надати замовнику консультаційні послуги по управлінню проектом. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги консультанта у порядку, встановленому договором. Об’єм послуг, що надаються по договору, може бути змінено за письмовим розпорядженням замовника. У такому випадку консультант може бути зобов’язаний прийняти до виконання розпорядження замовника щодо нового об’єкта послуг, а вартість нового об’єкта послуг буде узгоджено сторонами додатково.

    Фактичне надання послуг по договору підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.

    На підтвердження виконання робіт позивачем надано, а судом досліджено додаток №1, розподіл вартості наданих робіт, рахунок-фактуру, акт здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні від 01.04.2014 року № 1 на суму 2828519,52 грн, від 01.04.2014 року №1 на суму ПДВ 2 639 544 грн.

    Крім того, між позивачем як замовником та «AS KN Energia-Konsult» укладено договір про надання консультаційних послуг №2014 від01.01.2014 року.

    Згідно з п.2.1 – 2.4, п.4.1 договору консультант на умовах, зазначених у договорі у зв’язку з будівництвом об’єкта зобов’язується надати замовнику консультаційні послуги по управлінню проектом. Замовник зобов’язується прийняти і оплатити належним чином надані послуги консультанта у порядку, встановленому договором. Об»єм наданих консультантом по договору послуг може бути змінено за письмовим розпорядженням замовника. У такому випадку консультант буде зобов’язаний прийняти до виконання розпорядження замовника відносно нового об’єма послуг, а вартість нового об»єму послуг буде узгоджений сторонами додатково. Фактичне надання послуг по договору підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі

    .На підтвердження виконання робіт позивач надав до суду акти здачі-приймання виконаних робіт №1, розподіл вартості наданих робіт, рахунки, які досліджено в ході розгляду справи судом першої інстанції.

    Між позивачем як замовником та ТОВ “ДП ТЕСТ СТАНДАРТ”- виконавець укладено Договір про надання консультаційно-юридичних послуг №10Ю6 від 30.03.2014 року.

    У відповідності до п. 1.1 – п. 1.3 Договору №10Ю6, замовник доручає виконавцю надавати консультаційно-юридичні послуги, а виконавець погоджується надавати замовнику такі послуги згідно з умовами цього договору, а замовник погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором. Під юридично-консультаційними послугами сторони розуміють надання: необхідних та рекомендованих консультацій стосовно положень та вимог діючого законодавства України, щодо дій введення в експлуатацію об’єктів будівництва за проектом “Будівництва торгівельно-розважального комплексу на перетині вул. Червоногвардійській та вул. Червоноткацької у Деснянському районі м. Києва (II черга будівництва) за будівельною адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Червоногвардійська, 1-а консультацій із заповнення та надання бланків, форм, заяв, тощо, за встановленою законодавством формою для подальшого використання; надання комплексу послуг із підготовки, оформленню, супроводу технічної та іншої документації, та інші консультаційно-юридичні послуги, що пов’язані із введення в експлуатацію об’єктів будівництва. Строк надання послуг: протягом 80 (вісімдесяти) днів з дня підписання сторонами даного договору.

    В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: банківські виписки, акт №ОУ-0000013 від 26.05.2014 р., податкова накладна №2 від 26.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 360 000,00 грн., які було досліджено судом першої інстанції .

    11.08.2014 р між позивачем як замовником з однієї сторони та ТОВ “Український клуб нерухомості” – виконавець договір про надання послуг .

    У відповідності до п. 1.1 – п. 1.6 договору 11.08.2014 р., за цим договором виконавець зобов’язується якісно та належним чином надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги щодо дослідження ринку нерухомості та девелопменту Сполучених Штатів Америки, послуги з організації ділових зустрічей та розробки програми бізнес-подорожі замовника з метою дослідження ринку нерухомості та девелопменту Сполучених Штатів Америки, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити послуги відповідно до умов цього договору. Виконавець надає наступні послуги: дослідження об’єктів комерційної нерухомості Сполучених Штатів Америки, ознайомлення з практичними параметрами об’єктів комерційної нерухомості; дослідження особливостей управління та експлуатації офісної, торговельної, житлової нерухомості, багатофункціональних комплексів та інше.; організація зустрічей з інвестиційними фондами, представниками девелоперських компаній та ключовими гравцями ринку нерухомості Сполучених Штатів Америки. Детальний перелік послуг, строки їх надання та інші характеристики зазначені у додатку № 1 до даного договору, що є його невід’ємною частиною. виконавець надає послуги в строк до 31 жовтня 2014 року. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим договором складається відповідний акт здачі-приймання наданих послуг. Після підписання акту здачі-приймання наданих послуг він буде невід’ємною частиною цього договору. Підписання та завірення печаткою акту здачі-приймання наданих послуг Замовником, є підтвердженням відсутності претензій з його сторони до наданих послуг.

    В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду первинні документи документи у т.ч. акт надання послуг, які долучено до справи та досліджено судом в ході розгляду справи.

    Крім того, між позивачем як генпідрядником, з однієї сторони, та контрагентами (ТОВ “Мегапрофіль”, ТОВ “Креатив-Інжинірінг” як субпідрядниками), з іншої сторони, укладено договори субпідряду: №КР/181 від 28.01.2014 р. (торгівельно-розважальний центр з багатоповерховим паркінгом та комплексною системою внутрішнього та зовнішнього інженерного обстеження, обладнання та мереж, внутішньомайданчикових будівель та споруд на перехресті вул.. Червоногвардійська – Червоноткацька в Деснянському районі м. Києва); №КР/168 від 16.12.2013 р. (торгівельно-розважальний центр з багатоповерховим паркінгом та комплексною системою внутрішнього та зовнішнього інженерного обстеження, обладнання та мереж, внутішньомайданчикових будівель та споруд на перехресті вул. Червоногвардійська – Червоноткацька в Деснянському районі м. Києва).

    За умовами пунктів 1.1 – п. 1.5 та п. 6.1 договору згідно договору судпідрядник зобов»язується на умовах договору та згідно вимог діючого законодавства у відповідності із завданням генпідрядника і проектної документації, на свій ризик, власними силами, засобами, технікою та обладнанням, виконати і здати генпідряднику у встанволений договором строк комплекс робіт, визначений у додатку 2 до договору. Умови забезпеченян матеріалами визначені додатком 1 до договору. Технологія виконання робіт узгоджується з генпідоядником перед початком виконання робіт. Судпідрядник підписанням договору підтверджує, що він відвідав місце виконання робіт, отримав від генпідрядника всю необхідну для виконання робіт інформцаію і документацію, виконав всі необхідні обстеження для отримання повного об’єму інформації відносно всіх умов виконання робіт на об’єкті та готовий приступити до виконання робіт згідно договору. Роботи за договором будуть прийняті генпідрядником після їх виконання шляхом підписання сторонами та скріпленими печатками сторін наступного платіжного пакету: розрахунку вартості виконаних робіт і суми сплати за звітний період, довідки форма №КБ-3, акта здачі-приймання виконаних робіт. Зазначений пакет передається на розгляд генпідряднику разом з повним комплектом виконавочї документації згідно діючих нормативів до данного виду робіт. Кожний акт здачі-приймання виконаних робіт може бути підписаний генпідрядником тільки за умови наявності повного і належним чином оформленного комплекту виконавчої документації на відповідні роботи.

    Між сторонами було укладено додаткові угоди: №1, №2, №3, №4.

    В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: додатки №1 -№6; Перелік пакетів робіт; розподіл вартості по договору по пакетам робіт (в новій редакції); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; Акти здачі-приймання виконаних робіт, розрахунки вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць, податкові накладні, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, акти приймання-передачі устаткування до монтажу Судом першої інстанції було досліджено первинну документацію, а копії залучено до матеріалів справи.

    Також, між позивачем (покупець), з однієї сторони, та ТОВ “Східно-Європейська паливна компанія” (продавець), з іншої сторони, укладено договір №31/01-14 від 31.01.2014 року.

    Зобов’язання сторін за договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, яку досліджено судом та копії залучені до матеріалів справи.

    Відповідно до вимог чинного законодавства України для вирішення питання законності вимог платника податку щодо нявності у нього права на податковий кредит, бюджетне відшкодування ПДВ необхідно встановити факт здійснення господарської операції, спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції, встановлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

    У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Як встановлено судом першої інстанції доказів, які б свідчили, що контрагенти позивача на час укладання договорів та здійснення господарської діяльності були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів податковий орган не надав, як не надтав доказів відсутності між позивачем та його контрагентами господарської діяльності за вищезазначеними договорами.

    Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

    Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

    Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 – 138.9, підпунктами 138.10.2 – 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

    Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

    У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов’язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

    Платник податку для визначення об’єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені відповідно до законодавства.

    Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

    Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

    Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

    Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

    Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

    З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв’язку з таким придбанням.

    Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

    Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

    Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

    Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

    У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

    За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

    Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

    Згідно з вимогами чинного законодавства з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю пла

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть