click fraud detection

ТЕМА: 21.07.2016 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. «НАВІК»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5112
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ———————-

    П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    21 липня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/388/16

    Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

    Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

    Головуючого судді – Єщенка О.В.

    суддів – Димерлія О.О.

    – Домусчі С.Д.

    за участю: секретаря – Вишневської А.В.

    представника апелянта – Харченка І.Є. (довіреність від 27.01.2016 року)

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Навік» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Навік» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

    В С Т А Н О В И В:

    Приватне підприємство «Навік» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (Т. І, а.с. 117-140), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001582205 про зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн., від 06.01.2016 року №0000032205 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 612 957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 153 239 грн., від 06.01.2016 року №0000022205 про зменшення розміру залишку від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн.

    В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток не відповідають дійсності. У перевіряємий період ПП «Навік» провадило свою господарську діяльність та формувало свої податкові зобов’язання у повній відповідності та правилам податкового законодавства. Проте контролюючим органом не здійснено належного аналізу діяльності підприємства та формування податкової звітності на підставі первинних та бухгалтерських документів, необґрунтовано збільшив податкові зобов’язання та позбавив права на відшкодування сформованого підприємством від’ємного значення по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначені обставини свідчать, що рішення контролюючого органу прийняті всупереч вимогам Закону, що є безумовною підставою для їх скасування.

    Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001582205 в частині зменшення суми від’ємного значення об’єктом оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 510 грн., від 06.01.2016 року №0000022205 та від 06.01.2016 року №0000032205 в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10 273,75 грн. (за основним платежем – 8 219 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 2 054,75 грн.). В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

    В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Навік», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.06.2015 року по 06.07.2015 року (з урахуванням продовження терміну) ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Навік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2015 року №1503/15-54-22-05/32146197 (Т. І, а.с. 13-67).

    Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Навік», зокрема, ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 378 462 грн. за 2014 рік; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 2 830 004 грн., у тому числі по періодам: вересень 2012 року – у сумі 4 183 грн., листопад 2012 року – 1 700 грн., травень 2013 року – 47 086 грн., червень 2013 року – 147 577 грн., липень 2013 року – 753 197 грн., серпень 2013 року – 840 000 грн., листопад 2013 року – 343 365 грн., грудень 2013 року – 10 762 грн., січень 2014 року – 536 грн., травень 2014 року – 273 987 грн., червень 2014 року – 464 грн., липень 2014 року – 56 102 грн., серпень 2014 року – 7 145 грн., жовтень 2014 року – 57 719 грн., листопад 2014 року – 615 грн., січень 2015 року – 285 566 грн.

    Не погодившись з висновками акту перевірки, ПП «Навік» подало скаргу на акт, проте його висновки залишено без задоволення (Т. І, а.с. 68-69, 70-72), а на підставі виявлених порушень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0001592205, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення по податку на додану вартість у сумі 2 830 004 грн., №0001582205, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн. (Т. І, а.с. 9, 10).

    Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, подавши скаргу на рішення в ГУ ДФС в Одеській області (Т. І, а.с. 73-79).

    За результатами розгляду скарги ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення від 08.10.2015 року №2633/10/15-32-10-02-07, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001592205 у частині визначення завищення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість платника у розмірі 722 424 грн. та в цій частині скаргу ПП «Навік» задоволено, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу – без задоволення; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001582205, а первинну скаргу – без задоволення (Т. І, а.с. 80-98).

    Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, ПП «Навік» звернулось із скаргою в ДФС України про скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001582205, №0001592205 (Т. І, а.с. 99-102).

    За результатами розгляду скарги, враховуючи, що перевіркою не доведено та не надано належних доказів нереальності здійснення платником податків фінансово-господарських операцій з ПП «СРК Будмарин», ДФС України, керуючись главою 4 Податкового кодексу України, скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.07.2015 року №0001592205 (з урахуванням рішення, прийнятого в результаті розгляду первинної скарги) в частині зменшення перевіркою податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «СРК Будмарин» та у відповідній частині рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги; залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0001582205 та у відповідній частині рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а скаргу – частково задовольнила (Т. І, а.с. 103-111).

    З урахуванням вказаного рішення ДФС України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.01.2016 року №0000022205, яким позивачу зменшено розмір залишку від’ємного значення з податку на додану вартість у сумі 136 408 грн., від 06.01.2016 року №0000032205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 612 957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 153 239 грн. (Т. І, а.с. 11, 12).

    Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 378 462 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0001582205, стали висновки відповідача про завищення валових витрат за період з 01.04.2012 року по 01.04.2015 року на загальну суму 1 378 462 грн. за 2014 рік по господарським операціям з наступними контрагентами: ПП «С.К.С.» – на суму 1369 932,92 грн., ПП «Симос» – на суму 6 020 грн., ТОВ «Дам мара» – на суму 2 510 грн., оскільки позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та не надано до перевірки первинні документи, які підтверджують придбання робіт і послуг.

    Також, як вбачається з акту перевірки підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у загальній сумі 612 957 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 153 239 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000032205, стали висновки відповідача про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від наступних контрагентів: ПП «Захід-Контранс» на суму ПДВ – 274 649,17 грн., ПП «С.К.С.» на суму ПДВ – 273 986,58 грн., ПП «Симос» на суму ПДВ – 56 102,17 грн., ТОВ «Кранфорд Сервіс» на суму ПДВ – 610 грн., ПрАТ «МТС Україна» на суму ПДВ – 464 грн., ТОВ «Інфікс» на суму ПДВ – 7 145 грн.

    Також, підставою для зменшення позивачу розміру суми залишку від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року №0000022205, стали висновки відповідача про завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Оптика ленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікро прибор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент – Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс».

    Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, вважаючи безпідставним збільшення податкового зобов’язання та позбавлення права на відшкодування сформованого підприємством від’ємного значення по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно податкових повідомлень-рішень від 29.07.2015 року №0001582205, від 06.01.2016 року №0000032205, №0000022205, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування вказаних рішень органу.

    Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача щодо завищення позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Оптикаленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікроприбор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент – Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс», а тому податкове повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000022205 скасував на суму 136 408 грн.

    Разом з цим, оскільки позивачем підтверджено первинними документами правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ «Кранфорд Сервіс», ПРАТ «МТС Україна», ТОВ «Інфокс», ТОВ «Даммара», водночас, оскільки реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Захід-Контраст», ПП «С.К.С.» та ПП «Симос» не підтверджено первинними документами, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності збільшення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 604 738 грн. та за штрафними санкціями у сумі 151 184,25 грн., від’ємного значення у сумі 1 375 952 грн., а отже не вбачав підстав для скасування в цих частинах податкових повідомлень-рішень від 29.07.2015 року №0001582205, від 06.01.2016 року №0000032205.

    Проте колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку із чим апеляційна скарга має бути задоволена, виходячи з наступного.

    Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

    При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

    Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

    Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

    Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, наданні послуг, виконанні робіт до податкового кредиту виникає у суб’єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, надання послуг, виконання робіт, що підтверджується первинними документами, а також в разі використання в господарській діяльності цих товару/послуг/робіт.

    При цьому, відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

    При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

    Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

    Згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

    При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

    Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

    При цьому, за відсутності факту придбання товару, виконання робіт, за наявності формально оформлених первинних документів, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат або податкового кредиту.

    Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення позивачу розміру суми залишку від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 136 408 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.01.2016 року № 0000022205, стали висновки відповідача про завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту сформованого за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Оптикаленд», ПАТ «Одесаобленерго», ТОВ «Тріумф Медіа Груп», СП ТОВ «Мікроприбор», ПМП РВА «GMM Пресс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Комфі Трейд», ПП «Клін Хауз Профешнл», ТОВ НБФ «Терра», ТОВ «Даммара», ТОВ «Модний континент – Україна», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «Кранфорд Сервіс».

    Разом з тим, як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Оптикаленд», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 4 182,92 грн. та 1 472,78 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов’язання у березні 2014 року на загальну суму 5 655,70 грн.

    Судом встановлено, що 19 вересня 2012 року на виконання попереднього договору від 28 серпня 2012 року ТОВ «Оптикаленд» оплатив ПП «Навік» Гарантійний платіж у розмірі 100236,79 грн., у числі ПДВ 20% – 16 706,13 грн., а ПП «Навік», відповідно, виписало податкову накладну від 19 вересня 2012 року № 3 (Т. 3, а.с. 28).

    17 квітня 2013 року між ПП «Навік» та TOB «Оптикаленд» укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 17/04-3 (Т. 2, а.с. 235-251). За пунктом 13 даного договору орендар вважається таким, що виконав зобов’язання по сплаті Орендодавцю Гарантійного платежу в розмірі 100 236,79 грн.; після укладання Основного Договору оренди, такий Гарантійний платіж в сумі 73 327,78 грн. зараховується в якості орендної плати за два останніх місяці орендного користування та платіж в сумі 26909,01 грн. зараховується в якості часткової орендної плати за перший місяць; залишок орендної плати за перший місяць в розмірі 9 754,88 грн. сплачується протягом 5 робочих днів з моменту підписання Акту допуску до Приміщення.

    10 грудня 2013 року TOB «Оптикаленд» додатково до Гарантійного платежу оплати ло залишок орендної плати за перший місяць в розмірі 9 754,88 гривні, в тому числі ПДВ 20% – 1625,82 грн., а ПП «Навік» видало податкову накладну № 17 (Т. 3, а.с. 34).

    31 січня 2014 року між ПП «Навік»» та TOB «Оптикаленд» на заміну попередньому договору було укладено договір оренди нерухомого майна № 31/01-6 (Т. 3, а.с. 1-14).

    За лютий 2014 року орендна плата склала 1309,43 грн., в тому числі ПДВ 20% – 218,24 грн. У розрахунок за лютий 2014 року було відкориговано (шляхом часткового зменшення) податкову накладну від 19 вересня 2012 року № 3 на відповідну суму (розрахунок від 28 лютого 2014 року № 49) (Т. 3, а.с. 30). Таким чином, з Гарантійного платежу, який було сплачено ще 19 вересня 2012 року, за перший місяць оренди залишилось 25 599,58 грн. (26 909,01 -1309,43).

    У березні 2014 року орендна плата склала 36 863,21 грн., яка частково була оплаче на (35 354,46 грн.) за рахунок Гарантійного платежу, сплаченого 19 березня 2012 року залишок за перший місяць оренди (25 599,58 грн.) та сплаченого 10 грудня 2013 року (9 754,88 грн.).

    У зв’язку з цим, 31 березня 2014 року було проведено два коригування: податкової

    накладної від 10 грудня 2013 року № 17 у повному обсязі (розрахунок № 335) (Т. 3, а.с. 35) та податкової накладної від 19 вересня 2012 року № 3 на суму залишку орендної плати за перший місяць оренди в розмірі 25 599,58 грн. (розрахунок № 333) (Т., а.с. 38).

    Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкові накладні від 31 березня 2014 року № 336 та № 334 відповідно до сум коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов’язання з оплати суми ПДВ, зменшеного у вересні 2012 року та грудні 2013 року (Т. 3, а.с. 36-37).

    При цьому, судом встановлено, що отриманий TOB «Тріумф Медіа Груп» у вересні 2012 року та грудні 2013 року податковий кредит було розподілено товариством. В поданій TOB «Тріумф Медіа Груп» декларації з ПДВ за вересень 2012 року не було відображено податковий кре дит в сумі 4 182,92 грн. та відповідно у декларації з ПДВ за грудень 2013 року не було відо бражено податковий кредит в сумі 1472,78 грн., у зв’язку з чим виникли відхилення між контрагентами за податковим зобов’язанням/кредитом.

    Враховуючи встановлені вище обставини, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що ПП «Навік» правомірно було відкориговано податкові зо бов’язання за вересень 2012 року та грудень 2013 року.

    Також, згідно акту відносно контрагента позивача ПАТ «Одесаобленерго», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за період грудень 2012 року по підприємствам рахуються розбіжності на суму 1 699,99 грн.

    При цьому, на невідповідність досліджуваного періоду, вказаного на аркуші 35 акту перевірки (Т. 1, а.с. 47) – грудень 2012 року, періоду, зазначеному у висновках на аркуші 54 акту перевірки (Т. 1, а.с. 66) – листопад 2012 року. При цьому згідно розрахунку нарахованих податкових зобов’язань та штрафних санкцій (Т. 4, а.с. 249), в податковому повідомленні-рішенні від 06.01.2016 року №0000022205 вказується про зменшення розміру залишку від’ємного значення з ПДВ на ідентичну суму у розмірі 1700 грн. у листопаді 2012 року.

    Так, судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2011 року між ПП «Навік» та ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» було укла дено договір про реалізацію технічних умов № 434-11. На виконання вказаного договору 23 листопада 2012 року ПП «НАВІК» сплатило ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» 494 438 грн., на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленрего» видало податкову накладну від 23 листопада 2014 року № 316. Окрім цього 29 листопада 2012 року ПП «Навік» сплатило ВАТ «ЕК «Одесаобленергно» 200 000,00 грн. за виконання пуско-налагоджувальних робіт, на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленрего» видало податкову накладну від 29 листопада 2014 року № 371.

    16 серпня 2012 року між ПП «Навік» та ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» було укладено договір постачання електричної енергії № 225901.

    13 листопада 2012 року ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» виставило ПП «Навік» рахунок за електроенергію № 225901/П розмірі 23 856,84 грн., в тому числі ПДВ 20% – 3 974,14 грн. Дана сума була сплачена 15 листопада 2012 року. На підставі цього, 30 листопада 2012 року ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» Північний РЕМ надало ПП «Навік» податкову накладну № 2175/04.

    Окрім цього, на виконання договору постачання електроенергії від 21 серпня 2007 року № 225900 ПП «Навік» оплатило 225,44 грн. та 4 124,97 грн., на підставі чого ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» видало податкові накладні від 30 листопада 2014 року № 2174/04 та 2172/04 відповідно.

    Як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Тріумф Медіа Груп», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 47085,60 грн. та 513,81 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов’язання у лютому 2014 року на загальну суму 17 599,41 грн.

    Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2013 року між ПП «Навік» та «Тріумф Медіа Груп» укладено попередній договір оренди нерухомого майна № 23/05-1-К (Т. 2, а.с. 136-157 том 2).

    Відповідно до пункту 1.11 попереднього договору, TOB «Тріумф Медіа Груп» 27 травня 2013 року оплатило ПП «Навік» Гарантійний платіж в розмірі 296135,85 грн. На під ставі цього ПП «Навік» видало податкову накладну від 27 травня 2013 року № 5 на суму ПДВ 49 355,98 грн. (Т. 2, а.с. 222).

    При цьому, відповідно до пункту 1.12 попереднього договору, після укладання основного договору оренди, такий Гарантійний платіж зараховується в якості орендної плати за два останніх місяці орендного користування.

    Замість попереднього договору, 07 лютого 2014 року між ПП «Навік та TOB «Тріумф Медіа Груп» було укладено договір оренди нерухомого майна № 07/02-5 (Т. 2, а.с. 185-209).

    У зв’язку зі зміною договору було скориговано раніше здійснену оплату Гарантійного платежу за попереднім договором, зокрема, згідно з розрахунком від 31 травня 2014 року № 246 (Т. 2, а.с. 223) було проведено коригування (шляхом зменшення в повному обсязі) кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 27 травня 2013 року № 5.

    Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкову накладну від 31 травня 2014 року № 247 (Т. 2, а.с. 224) на суму коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов’язання з опла ти суми ПДВ, зменшеного у травні 2013 року.

    Також судом встановлено, що відповідно до пункту 4.19 попереднього договору, на підставі виставленого ПП «Навік» рахунку від 20 січня 2014 року № 2305 (Т. 2, а.с. 226), TOB «Тріумф Медіа Груп» здійснило передоплату вартості електропостачання в розмірі 463,12 грн., в тому числі ПДВ 20% – 77,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 227 том 2).

    По закінченню місяця було підписано акт надання послуг (компенсація витрат на еле ктроенергію) на суму 3694,65 грн., в тому числі ПДВ 20% – 615,78 грн. (Т. 2, а.с. 229).

    За фактом надання послуги на несплачений залишок витрат на електроенергію в роз мірі 3231,53 грн., в тому числі ПДВ 20% – 538,59 грн. ПП «Навік» виписало податкову накладну від 31 січня 2014 року № 67 (Т. 2, а.с. 230).

    На підставі виставленого ПП «Навік» рахунку від 30 січня 2014 року № 66 (Т. 2, а.с. 231), TOB «Тріумф Медіа Груп» оплатило залишок витрат на електроенергію за січень 2014 року у розмірі 3231,53 грн., в тому числі ПДВ 20% – 538,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням (Т. 2, а.с. 232).

    Після укладання основного договору на заміну попереднього, було скориговано раніше здійснені оплати за попереднім договором, зокрема, згідно з розрахунком від 12 лютого 2014 року № 11 (а.с. 233 том 2) було проведено коригування (шляхом зменшення в повному обсязі) кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 31 січня 2014 року № 67.

    Одночасно з цим, ПП «Навік» виписало податкову накладну від 12 лютого 2014 року № 12 на суму коригування, тобто підприємство взяло на себе податкові зобов’язання з оплати суми скоригованого у січні 2014 року ПДВ (а.с. 234 том 2).

    При цьому, отриманий TOB «Тріумф Медіа Груп» в травні 2013 року та січні 2014 року податковий кредит було розподілено товариством. В поданій TOB «Тріумф Медіа Груп» декларації з ПДВ за травень 2013 року не було нараховано податковий кредит в сумі 47 085,60 грн. та відповідно у декларації з ПДВ за січень 2014 року не було нараховано по датковий кредит в сумі 513,81 грн., у зв’язку з чим виникли відхилення між контрагента ми за податковим зобов’язанням/кредитом.

    Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що ПП «Навік» правомірно було відкориговано податкові зобов’язання за травень 2013 року та січень 2014 року.

    Також, як зазначено у акті відносно контрагента позивача СП ТОВ «Мікроприбор», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 270,57 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шляхом зменшення) податкові зобов’язання у лютому 2014 року на загальну суму 270,57 грн.

    Судом встановлено, що 04 червня 2013 року між ПП «Навік» та СП TOB «Мікроприбор» було укладено поперед ній договір № 04/06-2 (Т. 3, а.с. 173-188).

    На виконання пункту 14 попереднього договору, 26 червня 2013 року TOB «Мікроприбор» оплатило ПП «Навік» частину Гарантійного платежу в розмірі 38702,11 грн., в то му числі ПДВ 20% – 6450,35 грн., що відображено у податковій накладній від 26 червня 2013 року № 10 (Т. 3, а.с. 190) та підтверджується банківською випискою (Т. 3, а.с. 189).

    Замість попереднього договору, 31 січня 2013 року було укладено договір оренди не рухомого майна № 31/01-10 (Т. 3, а.с. 191-205). За пунктом 4.8 цього договору, Гарантійний платіж зарахову ється Орендодавцем в рахунок оплати орендної плати за два останніх місяці орендного користування.

    28 лютого 2014 року, у зв’язку зі зміною договору оренди з попереднього на основний, та нарахування орендної плати за лютий 2014 року (акт надання послуг від 28 лютого 2014 року № 324) (Т. 4, а.с. 5), податкову накладну від 26 червня 2013 року № 10 було відкориговано шляхом зменшення відповідно до вартості оренди на суму 1623,44 грн., в тому числі ПДВ 20% – 270,57 грн. (розрахунок № 246) (Т. 4, а.с. 6).

    При цьому, на суму коригування було виписано нову податкову накладну від 28 люто-2014 року № 247 (Т. 4, а.с. 7).

    Разом з цим, вказані розбіжності є результатом помилки СП ТОВ «Мікроприбор»: розрахунок коригування від 28 лютого 2014 року № 246 було помилково віднесено до іншого періоду.

    Зазначені обставини не було спростовано в судовому засіданні ані поясненнями представника відповідача, ані матеріалами зустрічної звірки, яка не проводилась відповідачем.

    На підставі встановлених вище обставин та з урахуванням того, що наявність розбіжностей між податковими зобов’язаннями/кредитом між вказаним контрагентом є наслідком помилки бухгалтерії СП TOB «Мікроприбор», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що коригування проведено відповідно до норм чинного податкового законодавства України, що виключає повторне нарахування ПП «Навік» податкових зобов’язань.

    Також, як зазначено у акті відносно контрагента позивача ПМП РВА «GMM Пресс», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів значаться відхилення на суму ПДВ 3197,21 грн.; підприємством безпідставно відкориговано (шля хом зменшення) податкові зобов’язання у березні 2014 року на загальну суму 3197,21 грн.

    Судом встановлено, що на виконання укладеного між ПП «Навік» та ПМП РВА «GMM Пресс» попе реднього договору оренди від 19 червня 2013 року № 19/06-2, 05 липня 2013 року ПМП РВА «GMM Пресс» оплатило ПП «Навік» Гарантійний платіж у розмірі 19183,20 грн., в тому числі ПДВ 20% – 3197,20 грн. Даний платіж було відображено у виданій ПП «Навік» податковій накладній від 05 липня 2013 року № 3 (Т. 3, а.с. 99-100).

    12 лютого 2014 року між тими ж сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № 12/02-1 (Т. 3, а.с. 87-98). Відповідно до пункту 4.7 даного договору, сплачені за умовами пункту 13 попе реднього договору Гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування.

    За лютий 2014 року було нараховано орендну плату в розмірі 268,23 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 44,71 грн. Дана сума була відкоригована (зменшена) з податкової накладної від 05 липня 2013 року № 3 (розрахунок від 28 лютого 2014 року № 76) (Т. 3, а.с. 102).

    У березні 2014 року було проведено коригування залишку суми податкової накладної від 05 липня 2013 року № 3 (розрахунок від 31 березня 2014 року № 268) (Т. 3, а.с. 103) у розмірі 18194,96 грн., у тому числі ПДВ 20% – 3152,50 грн. При цьому 6389,31, в тому числі ПДВ у розмірі 1064,89 грн., було зараховано в якості орендної плати за березень 2014 року (відповідно до акту надання послуг від 31 березня 2014 року № 1233 (Т. 3, а.с. 106).

    Одночасно з коригуванням, ПП «Навік» були виписані податкові накладні від 28 лютого 2014 року № 77 на суму 268,23 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 44,71 грн. та від 31 березня 2014 року № 269 на суму 18194,96 грн., у тому числі ПДВ 20% – 3152,50 грн., що разом становить 19183,20 грн., в тому числі ПДВ 20% – 3197,20 грн. (Т. 3, а.с. 104-105), відображені в скоригованій податковій накладній від 05 липня 2013 року № 3.

    Отриманий у липні 2013 року податковий кредит не було відкориговано ПМП РВА «GMM Пресс», у зв’язку з чим, між контрагентами рахуються розбіжності за подат ковими зобов’язанням/кредитом в періоді, що перевірявся.

    На підставі встановлених вище обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що коригування проведено відповідно до норм чинного податкового законодавства України, що виключає повторне нарахування ПП «Навік» податкових зобов’язань.

    Також, як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Аркадія-Сіті», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахуються розбіжності на суму ПДВ 32,00 грн.

    Пороте, під час розгляду справи ні представник відповідача, ні допитана судом першої інстанції в якості свідка – Базилевич Н.С., яка безпосередньо проводила перевірку, не змогли пояснити підстави виникнення вказаних розбіжностей, разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що позивач формував свій податковий кредит за рахунок вказаного контрагента відповідно до наявних первинних документів.

    Так, судом встановлено, що 01 квітня 2013 року між ПП «Навік» та ТОВ «Джі Ем Джі Контент» було укладено договір оренди нежитлового приміщення першого поверху № 595, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 16/6, загальна площа яких складала 109,6 м2 (Т. 2, а.с. 55-58).

    Частина вказаного нежитлового приміщення площею 6 м2 була передана ПП «Навік» в суборенду TOB «Аркадія-Сіті», що було оформлено договором суборенди об’єкту нерухомості від 01 квітня 2013 року (а.с. 62-66 том 2).

    Розмір щомісячної орендної плати складав 192,00 грн., в тому числі ПДВ 20% – 32 грн. Така сама сума вказана в податковій накладній від 30 листопада 2013 року № 15 (Т. 2, а.с. 68).

    Дана накладна була відображена ПП «Навік» в пункті 15 Розділу І Видані податкові накладні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року (Т. 2, а.с. 69-72).

    Таким чином, ПП «Навік» виконало ви моги податкового законодавства та правомірно нарахувало податкові зобов’язання, отже виникнення розбіжностей між вказаними контрагентами за податковим зобов’язанням/кредитом не є наслідком дій ПП «Навік», тобто позивачу безпідставно донараховано податкові зобов’язання.

    Також, як зазначено у акті відносно контрагента позивача ТОВ «Комфі Трейд», згідно детальної інформації електронного журналу «Детальна інформація по платнику ПДВ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кред

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть