click fraud detection

ТЕМА: 28.07.2016 Про стягнення податкового боргу.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5102
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    Справа: № 826/13652/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

    Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

    ПОСТАНОВА

    Іменем України

    28 липня 2016 року м. Київ

    Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

    головуючого судді Аліменка В.О.,

    суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

    за участю секретаря Ткачук М.І,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, –

    В С Т А Н О В И Л А:

    У липні 2015 року Державна податкова інспекція у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути кошти за податковим боргом в сумі 135 280,36 грн. з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

    Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

    Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, у якій ФОП ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

    Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності виставлення податкової вимоги від 13.03.2015 року №300-25.

    Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

    Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

    Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

    Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що доказів оскарження даного податкового повідомлення-рішення суду не надано, таким чином, сума, визначена у податковому повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0001911704/7577 є узгодженою, тому підлягає сплаті.

    З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

    Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень на перевірку від « 05» червня 2012 року №691, №692 виданих ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, Клименко Іриною Анатоліївною – заступником начальника відділу податкового контролю фізичних осіб – радником III рангу та Боровик Тетяною Вікторівною – головним державним податковим ревізором – інспектором II рангу відділу-податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб на підставі п. 77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями та відповідно до плану – графіка проведення документальних перевірок на червень місяць 2012 року та у відповідності із затвердженим планом перевірки (додаток 1 до акту) проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово – господарської діяльності з питань дотримання СГД – фізичною особою ОСОБА_2 (далі по тексту ОСОБА_2) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

    Про проведення виїзної планової документальної перевірки СГД – фізична особа ОСОБА_2 повідомлений листом від 16.05.2012 року №3715/П/17-220, який отримано 22.05.2012 року.

    За результатами якої складено акт від 26.06.2012 року за №3128/17/4/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.1 ст.176, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено оподатковуваний дохід за 2011 рік на суму 718 901,08 грн., що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 137 185,42 грн..

    На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001911704/7577 від 19.10.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 135 280,86 грн. (з яких: 120 248,76 грн. – основний платіж та 15 032,1 грн. – штрафні (фінансові) санкції).

    Вважаючи заборгованість узгодженою Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві виставлено податкову вимогу від 13.03.2015 року №300-25 на узгоджену суму податкового боргу ФОП ОСОБА_2 на суму 135280, 36 грн.

    Вказана податкова вимога отримана Відповідачем 23.03.2015 року про що в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8).

    Проаналізувавши обставини, встановлені судом першої інстанції, колегія суддів переходить до характеристики правового регулювання спірних правовідносин.

    У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

    В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

    Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

    Відповідно до п.,п. 58.1, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення – рішення.

    Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

    Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

    Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

    Так, в силу положень статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо: платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

    У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

    У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такої податкової вимоги.

    Отже, з аналізу вищенаведених норм ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що сума податкового зобов’язання є узгодженою, якщо платником податків не оскаржувалося податкове повідомлення-рішення, якщо ж оскарження відбулося, а відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили, ППР скасовано, то податкова вимога є відкликаною.

    Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджено, що податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0001911704/7577 ФОП ОСОБА_2 оскаржувалося.

    Так, в рамках судового розгляду справи №826/4565/14 є постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2014 року, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0001911704/7577 залишено без задоволення, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, якою апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову ОАС м. Києва від 17.06.2014 року без змін, однак вказані судові рішення були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 року, а справа №826/4565/14 направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

    В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року по справі № К/800/5235/15 висловлена позиція: «..З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили…».

    Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що як і податковий орган, так і суд першої інтонації дійшли до передчасних висновків про узгодженість податкового зобов’язання, оскільки правомірність податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0001911704/7577 наразі ще є предметом судового розгляду в рамках справи №826/4565/14, тому податкова вимога від 13.03.2015 року №300-25 винесена з порушенням норм діючого законодавства, оскільки необхідною умовою для надіслання (вручення) податкової вимоги є наявність не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов’язання.

    Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги.

    Згідно до статті 202 КАС України – підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

    Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів –

    ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року – задовольнити.

    Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року – скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу – відмовити.

    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

    Головуючий суддя В.О. Аліменко

    Судді Н.В. Безименна

    А.Ю. Кучма

    Головуючий суддя Аліменко В.О.

    Судді: Безименна Н.В.

    Кучма А.Ю.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть