click fraud detection

ТЕМА: 01.12. 2015 Про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ.

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 1 месяц назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5101

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    01 грудня 2015 року 810/3715/15

    Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Флора” до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

    в с т а н о в и в:

    Приватне підприємство “Флора” звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10.03.2015 №000011/10-17-22-03/32393395.

    В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства. Вважає, що висновки акта перевірки від 20.02.2015, на підставі якого податковим органом прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. У зв’язку з чим вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

    Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

    Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. За поясненнями представника відповідача, висновки акту перевірки, що були покладені в основу оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, є правомірними, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Представник відповідача також у письмових запереченнях просив суд розглядати справи без його участі в порядку письмового провадження.

    Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

    За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київський області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

    Перевірка проведена в магазині за адресою: Яготинський район, село Засуноївка, вулиця Центральна, 91, діяльність в якому здійснює Приватне підприємство “Флора”.

    За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.02.2015 на бланку №000737, якому в подальшому було присвоєно №282/10-36-21/32393395 від 20.02.2015.

    Під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було встановлено факт зберігання пляшки горілки “Rada Класична” об’ємом 0,7 літра, виробництва ТОВ “Національна горілчана компанія”, вартістю 110,00 грн., термін придатності 12 місяців з дати виготовлення 02.11.2011, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка (АВ 23 АААА 288035 10/11 АП-11,794 грн.). Відповідно до наявного маркування на пляшці алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання.

    В акті передвіки зазначено, що враховуючи положення пункту 4 статті 11 Закону України №481/95-ВР перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною маркою акцизного податку.

    На підставі висновків цього акту фактичної перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області згідно з абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 10.03.2015 №000011/10-17-22-03/32393395, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

    Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

    Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

    Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон №481/95-ВР).

    Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

    Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

    Податковий орган, вказуючи на порушення позивачем вищенаведеної норми вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.

    Аналізуючи питання стосовно маркування алкогольних напоїв та можливості знаходження їх в обігу поза межами терміну придатності, судом встановлено таке.

    Відповідно до п.п.14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

    Відповідно до п.п.14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

    Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов’язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

    Згідно п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

    Пункт 226.3 статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

    Пунктами 226.6-226.7 статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

    Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

    Нормами п. 228.2 ст. 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

    Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

    Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі – Положення №1251).

    Згідно п. 19 Положення №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

    Відповідно до п. 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

    Отже, проаналізувавши наведені норми суд зазначає, що чинне законодавство відносить до немаркованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів вичерпний перелік підакцизних товарів, в якому відсутні алкогольні напої, марковані марками акцизного податку попереднього зразка, які знаходяться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання.

    Відтак, суд вважає, що віднесення алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання не свідчить про те, що такий продукт є немаркованим маркою акцизного податку.

    До того ж жодних доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка із порушенням терміну придатності для споживання податковий орган суду не представив, а актом перевірки не встановлено, де саме зберігалась пляшка алкогольного напою і чи знаходилась така пляшка в реалізації, в той час як відповідальність відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб’єктів господарювання у вигляді фінансових санкцій (штрафів) передбачена саме за зберігання або реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

    З аналізу вищенаведених положень вбачається, що в разі закінчення терміну придатності продукту, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, така продукція не відповідає критеріям, передбаченим абз. 5 п. 20 Положення №1251 щодо немаркованих товарів, а тому визнання такої продукції немаркованою на думку суду є безпідставним.

    Отже, встановлене перевіркою порушення щодо відсутності марки акцизного податку на упаковці пляшки алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання, не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

    Крім того, суд зазначає, що положення абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР не встановлюють випадки недійсності марок акцизного податку попереднього зразка, як і не встановлюють критеріїв для визнання продукції, маркованої марками попереднього зразка, немаркованою, а лише закріплюють право осіб на використання вже придбаних ними марок акцизного податку попереднього зразка та реалізацію продукції, що маркована такими марками, тобто встановлюють вичерпний перелік підстав, коли марки акцизного податку попереднього зразка є дійсними.

    Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону №481/95-ВР, а саме зберігання алкогольного напою, маркованого недійсною маркою акцизного податку, є безпідставними.

    Судом також враховано, що в Акті фактичної перевірки вказано про виявлення в магазині позивача пляшки горілки “Rada Класична” об’ємом 0,7 літра з маркою акцизного податку попереднього зразка, однак, дані про те, що ця пляшка алкогольного напою являється фальсифікованою чи реалізовувалася без акцизної марки або ж акцизна марка була підробленою акт перевірки не місить.

    В Акті фактичної перевірки також не зазначено місце зберігання пляшки горілки “Rada Класична” об’ємом 0,7 літра (відсутні ідентифікуючі ознаки місця зберігання), не вказано чи призначалась вона для продажу чи зберігалась на складі.

    Разом з тим, доказів на підтвердження того, що вказана пляшка алкогольного напою знаходиться на зберіганні або в реалізації, акт перевірки не містить, а податковим органом під час розгляду справи суду не надано.

    Отже, матеріали справи свідчать про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону №481/95-ВР, а встановлений перевіркою факт зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, з порушенням терміну придатності для споживання унеможливлює застосування до позивача санкцій, передбачених абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, оскільки встановлений перевіркою факт не є зберіганням або реалізацією алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

    Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 10.03.2015 №000011/10-17-22-03/32393395 є протиправним та підлягає скасуванню.

    Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

    В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

    На виконання цих вимог відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

    Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 97, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

    п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов задовольнити.

    Визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.03.2015 №000011/10-17-22-03/32393395.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Суддя Василенко Г.Ю.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть