click fraud detection

ТЕМА: Решение. раздел имущества с остатком по кредиту

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5068

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Дата документу 12.11.2012

    Справа № 1511/1064/2012

    Провадження №2/1511/739/2012

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05.11.2012 р. Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

    головуючого – судді Ледньової Т.В.

    при секретарі -Маратовій В.С.

    з участю

    позивача – ОСОБА_1

    представника позивача – ОСОБА_2

    відповідача – ОСОБА_3

    представника відповідача – ОСОБА_4

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллічівську цивільну справу за позовом

    ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та за зустрічним позовом про поділ майна подружжя, –

    В С Т А Н О В И В:

    02.02.2012 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом виділення їй автомобіля OCTAVIA», 2006 р. випуску, а відповідачу -офісного приміщення за будівельною адресою АДРЕСА_1 (правове найменування об’єкту – нежитлове приміщення АДРЕСА_2) (т.1 а.с. 2-4). В подальшому уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача грошову компенсацію різниці у вартості розподіленого майна в сумі 215162,58 грн.(а.с.103-105 т.1, а.с. 111-113 т. 2). В зустрічному позові (т.1 а.с. 131-138), в подальшому уточненому (а.с. 142-143 т. 2), ОСОБА_3, погодившись з порядком розподілу вказаного майна та сум грошових компенсацій за нього, просив врахувати при поділі отримані проти його волі та використанні ОСОБА_1 на свій розсуд після фактичного припинення сімейних відносин від її батька ОСОБА_5 грошові кошти за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї, в сумі 951504,83 грн. та 329137,38 грн., стягнувши на його користь Ѕ частину вказаних коштів в сумі 640321,1 грн., а шляхом зарахування зустрічних вимог остаточно стягнути з ОСОБА_1 на його користь 425158,42 грн.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та письмові заперечення на зустрічний позов (т. 2 а.с. 79-84), не погоджуючись з вимогами зустрічного позову в частині врахування грошових коштів. Посилалась на те, що кошти в сумі 952000 грн., що сплачені нею в період шлюбу в погашення кредитної заборгованості її батька ОСОБА_5, були позичені нею 28.12.2010 р. без відома ОСОБА_3 у її знайомого ОСОБА_6, а після отримання цієї суми від батька 28.12.2011 р. повернуті ОСОБА_6 Щодо суми 329137,38 грн., то визнає її неотримання від батька, пояснюючи при цьому, що за рахунок сімейних коштів з ОСОБА_3 вкладали гроші в реконструкцію належних її батьку будівель магазинів по АДРЕСА_4 на підставі договору про пайову участь в будівництві, однак розмір вкладень їй невідомий. Після припинення сімейних відносин з ОСОБА_3 та без погодження з останнім відмовилась в суді від позовних вимог до свого батька, домовившись з ним про зарахування суми його заборгованості в рахунок плати за користування належним йому магазином на протязі 5 років.

    Представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що є кредитором ОСОБА_3 та іпотекодержателем відносно нежитлового приміщення АДРЕСА_2, в судове засідання неодноразово не з’явився, надавши письмові заперечення (т.2 а.с. 48-50) та заяви про розгляд справи у їх відсутності (т. 2 а.с. 71, 118, 132). Із письмових заперечень на ас. 48-50 т. 2 та заяв на а.с. 71, 118, 132 т. 2 вбачається, що зазначений банк не заперечував проти задоволення зустрічних вимог ОСОБА_3 Представник ЗАТ «ОТП Банк», що є кредитором ОСОБА_1 та заставодержателем щодо автомобілю OCTAVIA», в судовому засіданні 30.08.2012 р. заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_3 в частині зміни власника автомобілю та зміни боржника за договором кредиту. Після уточнення ОСОБА_3 своїх вимог, за якими не вимагалось зміни власника автомобіля та боржника за кредитним договором, представник цього банку позиції не виразив та в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про судові засідання ( т. 2 а.с. 107, 130, 148, 150).

    Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, з’ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

    Сторони перебували в шлюбі з 30.01.1999 р. (а.с.9 т. 1). В шлюбі народились діти: донька ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою (а.с. 10, 11 т. 1 ). В своїх позовах та в судовому засіданні сторони визнали факт припинення сімейних відносин з серпня 2011 р., тому у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК суд вважає цей факт встановленим. Рішенням Іллічівського міського суду від 13.03.2012 року шлюб сторін розірвано (а.с. 102 т.1)

    Сторонами також погоджено надбання у спільну сумісну власність подружжя за час шлюбу та порядок поділу наступного майна:

    1) автомобіля OCTAVIA», 2006 р.випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 08.02.2007 року МРЕВ м. Іллічівська УДАІ УМВС України в Одеській області на ім’я позивачки (а.с. 14, 86 т. 1), на придбання якого було отримано кредит 16819 доларів США на ім’я ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 12.02.2007 р. (а.с. 106-109 т. 1). Сторони погодили, що автомобіль вартістю 80800 грн. при заборгованості по кредиту станом на серпень 2011 р. 5405,09 доларів США (43186 грн.) підлягає виділенню ОСОБА_1 зі стягненням з неї грошової компенсації 18807 грн. (80800- 43186 = 37614 : 2) з покладенням на неї зобов’язання по сплаті залишку боргу за договором кредиту від 12.02.2007 р.;

    2) вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_2 Одеської області, придбане на ім’я ОСОБА_3 по договору інвестування від 16.08.2005 р., та на придбання якого отримано кредит на мія ОСОБА_3 у розмірі 27500 доларів США згідно кредитного договору від 13.09.2005 р. (а.с. 52-56, 58-71 т. 1). Сторони погодили, що приміщення вартістю 643017 грн. при заборгованості по кредиту станом на серпень 2011 р. 21912,12 дол. США (175077,84 грн.) підлягає виділенню ОСОБА_3 зі стягненням з нього грошової компенсації 233969,68 грн. ( 643017 -175077,84 =467939,36 : 2) з покладенням на нього зобов’язань по сплаті залишку боргу за договором кредиту від 13.09.2005 р.

    Суд погоджується з вищезазначеними обставинами надбання майна та запропонованим сторонами способом його поділу, що не суперечить матеріалам справи, вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів інших осіб. При цьому суд бере до уваги і довідки банків про стан заборгованості за вказаними кредитними договорами (т. 1 а.с. 72, 111, т. 2 а.с. 29, 102, 103).

    12.02.2010 р. ОСОБА_1 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за письмової згоди ОСОБА_3 як другого з подружжя (т.2 а.с. 154, т. 1 а.с. 152-154), було укладено договір поруки в забезпечення кредитного договору від 16.04.2007 р., за яким батько відповідачки ОСОБА_5 отримав 116800 євро. (т. 1 а.с. 139-143). За вимогою банку про дострокове погашення кредиту та у відповідності до вказаного договору поруки ОСОБА_1 30.12.2010 р. сплатила банку в якості поручителя 90984,87 євро та 941,08 євро (загальна сума -91925,95 євро), що було еквівалентно 951313,33 грн., та 191,5 грн., а всього -951504,83 грн. (а.с. 164-170 т.1). За договором від 30.12.2010 р. про відступлення права вимоги поручитель отримав права первісного кредитора на вказану суму та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 18.04.2007 р., предметом якого були магазини АДРЕСА_4 (а.с. 172-179 т.1). Вказаний договір був укладений за нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_3 від 30.12.2010 р., в якому було зазначено, що договір про відступлення права вимоги, який буде укладеним за участю дружини ОСОБА_3, відповідає інтересам сім’ї, умови його подружжя попередньо обговорили і вважають вигідними для них, а укладення договору відповідає їхньому спільному волевиявленню (т.2 а.с. 141).

    31.01.2011 р. ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду з вимогами до ОСОБА_5 та його другого поручителя ОСОБА_11 про стягнення солідарно 951504,83 грн., що є еквівалентом 91003,18 євро (а.с. 181-184 т. 1), який 05.04.2011 р. змінений вимогами про визнання прав власності на будівлю магазину по АДРЕСА_4 (а.с. 186-188 т. 1). 10.01.2012 р., тобто після фактичного припинення сімейних відносин з ОСОБА_3, ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від позову у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 з нею розрахувався (а.с. 189 т. 1). Ухвалою Овідіопольського районного суду від 29.02.2012 р. на підставі вказаної заяви провадження по справі закрито (а.с. 197-198 т. 1). Ухвалою цього ж суду від 29.02.2012 р. позов ОСОБА_3 як третьої особи, що заявляла самостійні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно на його користь половини суми сплаченого кредиту – 475752,46 грн. виділено в окреме провадження (а.с. 199-200 т. 1). Рішенням Овідіопольського райсуду від 07.06.2012 р. в позові ОСОБА_3 відмовлено з посиланням на письмову розписку ОСОБА_1 від 28.12.2011 р., дійсність якої нею підтверджено, про отримання від ОСОБА_5 951504,83 грн., яку судом оцінено як належне та допустиме підтвердження виконання ОСОБА_5 своїх грошових зобов’язань (а.с. 75-76, 86 т. 2). Згідно наданої в цій справі засвідченої копії розписки від 28.12.2011 р., дійсність якої підтвердила в судому засіданні позивачка, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 951504,83 грн., що були сплачені нею банку 30.12.2010 р. (а.с. 204 т. 1, 138 т. 2).

    Таким чином, є встановленим, що зобов’язання на користь сім’ї ОСОБА_1 та в інтересах їх сім’ї на суму 951504,83 грн. виникли в період шлюбу та за рахунок спільної сумісної власності на них.

    Згідно ч.2 ст. 60 СК вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Доказів, які б спростовували презумпцію спільної власності та доводили існування обставин, передбачених ст. 57 СК, позивачка не надала. Посилання позивачки на обставини отримання 952000 грн. за договором позики та надана нею письмова розписка від 28.12.2010 р., виконана від імені ОСОБА_1 про отримання нею від ОСОБА_6 952000 грн., та письмова розписка від 28.12.2011 р., виконана від імені ОСОБА_6 про отримання ним 952000 грн. (а.с. 85 т. 2), такими доказами не являються. Вказані розписки вчинювались без участі ОСОБА_3 та не можуть змінювати його права та обов’язки. ОСОБА_3 заперечує дійсність вказаних розписок, а сама ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_3 не було відомо про отримання грошей в борг. Більш того, пояснення ОСОБА_1 в частині отримання цих грошей за договором позики носять суперечливий характер. Так, в судовому засіданні позивач вказувала на те, що отримала від ОСОБА_6 гроші в гривні та в цій же валюті разом з ОСОБА_3 принесла до відділення банку, де банком можливо самостійно була здійснена валютно-обмінна операція на євро на вказану суму. Однак, із листа від 02.11.2012 р. та довідки від 01.11.2012 р. АТ «Райффайзен Банк Аваль»слідує, що сплата заборгованості 30.12.2010 р. була здійснена в сумі 90043,79 євро, 941,08 євро та 151,50 грн. та що валютно-обміна операція на вказану суму 30.12.2010 р. в документах дня Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»відсутня та не проводилась (т. 2 а.с. 152-153). Заява представника позивачки про недопустимість використання як доказу вказаних документів, оскільки порушена банківська таємниця, є такими, що не відповідають вимогам закону. Крім того, пояснення позивачки щодо джерел отримання коштів на погашення кредиту спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_8, яка пояснила в судовому засіданні, що знаючи про загрозу звернення банком стягнення на приміщення магазинів, належних ОСОБА_5, в реконструкцію яких вкладались кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та з метою недопущення цього, починаючи з вересня 2010 р. надавала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 власні заощадження, виручку від здійснення своєї підприємницької діяльності та товар для реалізації, за рахунок чого обмінювали гривні на євро, які накопичувались у неї та які вона передала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як своїм дітям в повній сумі для погашення кредиту, без відома ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 розписку від 30.12.2010 р. про отримання ним в борг 91000 євро (т. 1 а.с. 171) .

    Згідно ч.4 ст.65 СК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї .

    Згідно п.п.28,30 вказаної Постанови у разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки; у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

    Оскільки ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 951504,83 грн. після фактичного припинення сімейних відносин з ОСОБА_3, без погодження з останнім та всупереч його волі, не надала доказів щодо передачі йому частини вказаних коштів, то підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 Ѕ частина вказаних коштів, що складає 475752,41 грн.

    15.09.2008 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір про пайову участь в будівництві, за умовами якого ОСОБА_1 зобов’язувалась шляхом оплати рахунків за матеріали та виконані роботи фінансувати будівництво будівлі магазину по АДРЕСА_4 в сумі 250000 грн., а ОСОБА_5 зобов’язався передати їй у власність частину цього об’єкту нерухомості площею 84 кв. м (а.с. 207 т.1).

    У виконання умов цього договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як подружжям за спільні кошти з вересня 2008 р. по квітень 2009 р. здійснювалось фінансування виконання робіт, витрат на матеріали, облаштування будівлі по АДРЕСА_4 та комунальні витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією вказаної будівлі за цей період часу на загальну суму 329137,38 грн. Правовідносини з приводу фінансування вказаних витрат були предметом численних позовів ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_3 по іншим цивільним справам з вимогами про визнання прав власності на будівлю магазину, а після відмови судом в задоволенні цих вимог – з вимогами вчинення необхідних дій щодо передачі об’єкту у власність. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на суму витрат в загальному розмірі 329137,38 грн., на підтвердження якої надавала договір від 23.09.2008 р. між нею та ФОП ОСОБА_12 на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 211000 грн. відносно будівлі по АДРЕСА_4, акт від 31.12.2008 р. про прийняття нею від ОСОБА_12 матеріалів на суму 65543,78 грн., акт від 31.12.2008 р. про прийняття нею робіт на суму 210944, 39 грн., квитанції про комунальні витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією спірної будівлі на суму 6596,71 грн., квитанції на придбання будівельних матеріалів на суму 10001,37 грн. та на суму 85399,91 грн. (загальна сума 95401,28 грн.), квитанцію про сплату в бюджет 16195 грн. пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв’язку з реконструкцією спірної будівлі. (а.с. 208-249 т. 1). 13.01.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського міського суду по справі №2-1041/2011 з письмовою заявою про відмову від позову , в якій зазначила, що станом на цей час ОСОБА_5 з нею повністю розрахувався та повернув їй у повному обсязі кошти, які вона йому надавала для здійснення ремонту у магазині по АДРЕСА_4 (а.с. 78 т. 2) . Ухвалою від 24.01.2012 р. Іллічівський міський суд закрив провадження по вказаній цивільній справі з посиланням на письмову заяву ОСОБА_1 про повернення їй відповідачем коштів у повному обсязі (а.с. 27 т. 2). Апеляційна скарга ОСОБА_3 на вказану ухвалу залишена без задоволення апеляційним судом Одеської області ухвалою від 27.06.2012 р. (а.с. 28 т. 2). В своїй сукупності вказані докази спростовують пояснення ОСОБА_1 в даному судовому засіданні про невизначеність суми витрат та відповідно грошового зобов’язання ОСОБА_5

    Таким чином, є встановленим, що зобов’язання на користь сім’ї ОСОБА_1 та в інтересах їх сім’ї на суму 329137,38 грн. виникли в період шлюбу та за рахунок спільної сумісної власності на них. Оскільки ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 329137,38 грн. після фактичного припинення сімейних відносин з ОСОБА_3, без погодження з останнім та всупереч його волі, не надала доказів щодо передачі йому частини вказаних коштів, то підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 Ѕ частина вказаних коштів, що складає 164568,69 грн.

    Заперечення ОСОБА_1 в частині того, що фактично вона не отримувала від ОСОБА_5 грошових коштів, а за домовленістю з ОСОБА_5 здійснили взаємозарахування в рахунок орендної плати за користування нею належним ОСОБА_5 магазином по АДРЕСА_4 на протязі тривалого часу,- не підтверджені належними доказами. Більш того, такі доводи спростовуються поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, що договорів оренди з ОСОБА_1 не укладав та наміру отримувати від неї орендну плату не мав. Його ж пояснення в іншій частині щодо взаємозарахування його боргів за поворотною фінансовою допомогою в рахунок орендної плати спростовуються відсутністю таких договірних відносин та заявами ОСОБА_1 про отримання від нього в повному обсязі коштів, вкладених в реконструкцію будівлі. Поворотність фінансової допомоги підтверджується також письмовими доказами, джерелом формування яких був ОСОБА_5 Так, в зустрічній позовній заяві від 02.10.2009 р. по цивільній справі №2-113/11 ОСОБА_5 вказував на те, що ОСОБА_1 згідно угоди про пайову участь вкладала гроші в проведення оздоблювальних робіт, ці роботи були виконані згідно акту прийняття на 210944,39 грн. (т.1 а.с.250-252). В апеляційній скарзі на рішення Іллічівського міського суду від 16.02.2011 р. по справі №2-113/2011 ОСОБА_5 вказував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно оплатили ремонтні роботи в магазинах на суму 94362,91 грн., матеріали на суму 50000 грн., вартість кондиціонерів 18212 грн., сигналізації -10589 грн., витрати на розвиток інфраструктури міста -16195 грн., однак здійснювали ці витрати згідно домовленості про надання поворотної фінансової допомоги, тому заперечував проти визнання прав власності на будівлю ( а. с. 7-21 т. 2).

    Встановлені судом обставини підтверджуються також поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що ОСОБА_5 запропонував дітям прийняти участь в реконструкції належної йому будівлі магазинів в обмін на передачу їм у власність одного із магазинів, а потім передумав, в зв’язку з чим розпочались судові спори. На прохання дітей -ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вона надала їм біля 70000 доларів США, які були вкладені від їх імені в реконструкцію магазину, син надав їй розписку (т. 1 а.с. 213).

    Згідно ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ч.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності ділиться між ними в натурі. Згідно ч.3 ст.61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с. 91-99 т.1).

    За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, що зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсягу.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, –

    В И Р І Ш И В:

    Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

    Задовольнити позов ОСОБА_3 у повному обсягу.

    Поділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_3 на праві особистої власності вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_2 вартістю 643017 грн. та з врахуванням залишку заборгованості за кредитним договором на час припинення сімейних відносин в сумі 175077,64 грн., стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ частки у сумі 233969,68 грн., покласти зобов’язання по сплаті залишку заборгованості по договору кредиту №014/0054/74/35716 від 13.09.2005 р. на ОСОБА_3; виділивши ОСОБА_1 на праві особистої власності автомобіль OCTAVIA», 2006 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ м. Іллічівська УДАІ УМВС України в Одеській області 08.02.2007 року на ім’я ОСОБА_1, вартістю 80800 грн. та з врахуванням залишку заборгованості за кредитним договором на час припинення сімейних відносин в сумі 43186 грн., стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості Ѕ частки у сумі 18807 грн., покласти зобов’язання по сплаті залишку заборгованості по договору кредиту №GL-0AR/001/2007 від 12.02.2007 р. на ОСОБА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 Ѕ частину від 951504,83 грн., отриманих нею від ОСОБА_5 за зобов’язаннями по договору поруки, та Ѕ частину від 329137,38 грн., отриманих нею від ОСОБА_5 за зобов’язаннями поворотної фінансової допомоги, а всього в сумі 640 321,10 грн.

    Шляхом зарахування зустрічних вимог остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 425158,42 грн.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    СУДДЯ

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть