click fraud detection

ТЕМА: 08.06.2016 Про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів. «Дельта Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5034
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 червня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоКузнєцова В.О. суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,Кадєтової О.В., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року,

    в с т а н о в и л а :

    У березні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 18 травня 2013 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки у валюті долар США, згідно з яким на її ім’я було відкрито поточний рахунок з платіжною карткою, на який мали нараховуватись проценти за укладеними договорами депозиту: договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» від 14 травня 2014 року на суму 30 000,00 доларів США строком до 28 травня 2014 року та за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» від 03 вересня 2014 року на суму 15 000,00 доларів США строком до 17 вересня 2014 року.

    На неодноразові звернення позивачки до установи банку з вимогою повернути грошові кошті, наявні на поточному рахунку в сумі 15 361,10 доларів США, вона отримала відмову, посилаючись на відсутність готівки в касі банку та тимчасовими труднощами.

    Ураховуючи викладене, позивачка просила стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на її користь суму заборгованості по вкладу з поточного рахунку згідно договору від 18 травня 2013 року в розмірі 15 361,10 доларів США, що в еквіваленті до гривні, станом на 30 березня 2015 року, становить 361 185,91 грн та зобов’язати ПАТ «Дельта Банк» виплатити їй вказану заборгованість.

    Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

    У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

    Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки після введення процедури виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів, стосовно неплатоспроможного банку, діючим законодавством не передбачено стягнення коштів з рахунків банку.

    Колегія суддів повністю не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

    Судами попередніх інстанцій установлено, що 18 травня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6 був укладений договір на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки у валюті долар США, відповідно до якого ОСОБА_6 був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 для нарахування відсотків за депозитними та вкладними договорами.

    Відповідно до договору банківського вкладу № 012-21060-140514 від 14 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_6 розмістила у ПАТ «Дельта Банк» вклад у розмірі 30 000,00 дол. США.

    Зазначені грошові кошти у сумі 30 000,00 доларів США, відповідно до меморіального ордеру № 73366688 від 03 вересня 2014 року були перераховані на поточний рахунок позивача.

    Відповідно до договору банківського вкладу № 003-21061-03091- від 03 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6, остання розмістила у ПАТ «Дельта Банк» вклад у розмірі 15 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № TR407718 від 04 вересня 2014 року.

    Згідно наявної у матеріалах справи виписки за операціями по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 02 лютого по 27 лютого 2015 року, виданої ПАТ «Дельта Банк», баланс рахунку на кінець звітного періоду становить 15 361,10 доларів США.

    03 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, Фонд запровадив тимчасову адміністрацію і розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

    10 березня 2015 року ОСОБА_6 направила на адресу Херсонського відділення ПАТ «Дельта Банк» та на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» вимогу про виплату коштів, які перебувають на її поточному рахунку № НОМЕР_1 в сумі 15 361,10 доларів США.

    Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до змісту статті 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

    Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

    Під способом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

    Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

    Згідно із статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

    Згідно із ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

    Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

    Як вбачається з позовної заяви, позивачка, звертаючись в суд за захистом свого порушеного права, просила стягнути з ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості по вкладу з поточного рахунку в розмірі 15 361,10 доларів США.

    Суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України, не звернув уваги на вищевказані вимоги закону та обставини справи, не врахував того, що оскільки ПАТ «Дельта Банк» не виконало умови договору та не здійснило виплату належних ОСОБА_6 грошових коштів, вона має право на звернення в суд з позовом за захистом своїх порушених прав, у зв’язку з чим прийшов до передчасного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачкою обрано невірний спосіб захисту.

    Крім того, запровадження в ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку, не свідчить про те, що ОСОБА_6, звертаючись в суд з даним позовом, обрала неправильний спосіб захисту, оскільки суд повинен був розглянути вказаний позов та ухвалити відповідне рішення з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

    Апеляційний суд на наведене та порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування судового рішення, уваги не звернув, в порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги.

    Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК Українищодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК Україниє підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

    Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В.О. Кузнєцов

    Судді: Т.Л. Ізмайлова

    О.В. Кадєтова

    С.О. Карпенко

    Г.І. Мостова

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank