click fraud detection

ТЕМА: 25.11.2014 Незаконное увеличение процентной ставки. ПриватБанк

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5006
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Справа № 307/610/13-ц

    Провадження № 2/307/1360/14

    Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    25 листопада 2014 року м. Тячів

    Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Мельник В.І., при секретарі Гайдукова Н.А з участю адвоката ОСОБА_1 позивачки ОСОБА_2 представника відповідача Гринихи Т.Ю розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою:

    ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” про захист прав споживача по кредитному договору,

    В С Т А Н О В И В:

    Позивачка пред’явила позов в суд до відповідача про захист прав споживача по кредитному договору, просить суд визнати дії відповідача неправомірними щодо підняття процентної ставки, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок сплачених нею коштів по кредитному договору № МКМ0GА0000000004 від 26 березня 2008 року за процентною ставкою, яка діяла на час укладення кредитного договору, а саме на 26 березня 2008 року.

    Позовні вимоги мотивує тим, що 26 березня 2008 року вона уклала кредитний договір № МКМ0GА0000000004 з Комерційним банком “Приватбанк”. Відповідно до умов кредитного договору вона отримала кредитні кошти в розмірі 62326, 80 доларів США з яких 50000 доларів США на споживчі цілі, 12326,80 доларів США на сплату страхових внесків. Зі сплатою 1% відсотків на місяць на суму залишку заборгованості терміном до 24 березня 2028 року.

    Відповідно до умов кредитного договору щомісячний платіж складав 573,48 доларів США.

    З часу укладення кредитного договору та видачі їй готівки вона справно виконувала умови кредитного договору та щомісячно сплачувала 573,48 доларів США.

    В кінці 2009 року при черговій сплаті щомісячного платежу в касі банку їй було повідомлено оплачуючи щомісячний платіж по кредитному договору в касі банку їй усно було повідомлено, що її щомісячний платіж збільшено і тепер становить 686 доларів США . Їй необхідно сплачувати щомісячно 686 доларів США інакше у неї виникне заборгованість на яку буде нарахована пеня та штрафні санкції. У вересні 2010 року їй знову було піднято, щомісячний платіж до 721 долара США.

    Вчиняючи такі дії відповідач ніяких додаткових угод чи пропозицій до укладення угод до кредитного договору їй не надсилав та пропонував підписати зміни до графіку погашення кредитного договору.

    При зверненні у Тячівське відділення ” Приватбанку” їй стало відомо , що у неї виникла заборгованість по платежам по кредитному договору. Також їй було повідомлено, що відбулося підняття процентної ставки по кредитному договору.

    Відповідно до п. 2.3.1 договору визначено, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів ринку, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівняні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

    Банком ніяких повідомлень про збільшення процентної ставки їй не надсилалося, та на її адресу не надходило.

    У жовтні 2012 року вона звернулася з листом до відповідача з проханням письмово її повідомити про причини зміни розміру процентної ставки і яка процентна ставка діє на сьогоднішній час на що отримала відповідь за № 38.0.0.0/41-121011/1201 від 12.10.2012 року з посиланням на те, що вказана інформація є банківською таємницею і розголошенню підлягає лише з дозволу клієнта. Вказана відповідь прямо порушує її права як клієнта банку, оскільки вона має право знати та отримувати будь-яку інформацію щодо укладеного кредитного договору.

    Відповідно до п. 4, ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з – дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Як вона зазначала вище, банк не направляв їй письмового повідомлення щодо зміни умов кредитного договору та мотивів цих змін.

    Статтею 1056-1 ч. 4 ЦК України визначено, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

    Отже дії відповідача прямо порушують її права визначені в кредитному договорі МКМ0GА0000000004 від 26 березня 2012 року, а дії відповідача, щодо підвищення процентної ставки по кредиту суперечать договору та є не законними.

    Відповідно до п. 6, ч. 1, ст. З Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

    Відповідно до п. 4, ч. 1, ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів”, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведенні виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

    Відносини, які виникли між нею та відповідачем відносяться до послуг споживчого характеру оскільки відповідно до п. 8.1 кошти видавалися на споживчі цілі.

    Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

    Споживач-фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

    Виконавець – суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Таким чином на відносини, що випливають з кредитного договору по зміні процентної ставки поширюється дія даного Закону.

    Статтею 22 Закону України “Про захист прав споживачів” визначено, що Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

    Відповідно до Рішення Конституційного суду України “У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)” 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року визначено, права споживачів на стадії виконання кредитного договору передбачаються також положеннями статті 1056 Кодексу, частини четвертої статті 55 Закону про банки, частини другої статті 6 Закону про фінансові послуги, згідно з якими банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.

    Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону, які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

    Відповідно до ст. 110 п. 5 ЦПК України визначено, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

    Статтями 525, 526 ЦК України закріплено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Як можна побачити з вищевикладеного, Відповідач в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору та підвищив процентну ставку за кредитом, чим самим порушив норми чинного законодавства та спричинив їй матеріальні збитки.

    Статтею 22 Закону України “Про захист прав споживачів» визначено, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила в суді, 28 березня 2008 року вона уклала кредитний договір з КБ ” Приватбанк” та отримала 50000 доларів США. При укладенні кредитного договору було зазначено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку при умові повідомлення позичальника протягом 7 діб про підняття процентної ставки. Банк її не повідомив про те, що по кредитному договору піднята процентна ставка. При укладені кредитного договору було визначено щомісячний платіж в розмірі 573,48 доларів США які вона справно сплачувала. Вона виконуючи умови кредитного договору і по даний час сплачує по 573, 49 доларів США.

    Враховуючи те що банк неправомірно підвищив процентну ставку просить суд визнати дії відповідача неправомірними, та зробити перерахунок сплачених коштів по кредитному договору за процентною ставкою яка діяла на момент укладення кредитного договору 26 березня 2008 року.

    Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив в судовому засіданні 28 березня 2008 року між позивачкою та КБ “Приватбанк” було укладено кредитний договір відповідно до умов кредитного договору відповідач надав позивачу кредитні кошти в сумі 50000 доларів США зі сплатою 12% річних.

    Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошового ресурсу в Україні а саме зміна курсу долара США по відношенні до гривні, зміна облікової ставки НБУ, зміна розміру відрахувань у страховий фонд.

    Зміна відсоткових ставок відбулась не внаслідок волевиявлення однієї з сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ, зміні курсу долара США до гривні.

    Таким чином сторони кредитного договору домовились про підстави та механізм збільшення відсоткової ставки , який полягає у направленні кредитором позивальнику , що вказана у договорі рекомендованого листа з повідомленням про встановлення нової відсотком ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки. Що банком і було зроблено , що стверджується реєстром поштових відправлень. Де зазначено що позичальнику направлено рекомендованого листа з повідомленням про збільшення відсоткової ставки. Банк взяв на себе зобов’язання направити рекомендований лист позичальнику, пошта взяла на себе зобов’язання вручити рекомендований лист позичальнику. Крім того позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.

    Просить суд застосувати строк позовної давності, відмовити в позові та стягнути з позивачки судові витрати по справі..

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

    В судовому засіданні встановлено, що 26 березня 2008 року ОСОБА_2 укладено кредитний договір № МКМ0GА0000000004 з Комерційним банком “Приватбанк”. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору предметом договору виступали кредитні кошти, 50000 доларів США які банк видає готівкою чи перераховує на рахунок, що і було зроблено відповідачем. Строк дії договору визначений до 24 березня 2028 року.

    Відповідно до розділу 8 кредитного договору

    Особливі умови п. 8.1 визначено, що кредит надається у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 62326,80 доларів США на наступні цілі: 50000,00 доларів США на споживчі цілі, а також 12326,80 доларів США на сплату страхових платежів.

    З часу укладення кредитного договору та видачі готівки ОСОБА_2 справно сплачує кредитні платежі в розмірі передбачені додатком № 2 кредитного договору № МКМ0GА0000000004, а саме 573,48 доларів США.

    В кінці 2009 року в касі банку позивачці було повідомлено, що її щомісячний платіж збільшено і потрібно сплачувати не 573,48 доларів США, а 686,00 доларів США, інакше у неї виникне заборгованість на яку буде нараховано пеню та штрафні санкції. У вересні 2010 року їй знову було піднято щомісячний платіж до 721,00 доларів США.

    Вчиняючи такі дії відповідач ніяких додаткових угод чи пропозицій до укладення угод до кредитного договору ОСОБА_2 не надсилав та пропонував підписати зміни до графіку погашення кредитного договору.

    Звернувшись до відділення Приватбанку у м. Тячів ОСОБА_2 було повідомлено, що у неї виникла заборгованість по платежах на погашення кредитного договору. На запитання чим це зумовлено їй повідомлено, що відбулося підняття процентної ставки по кредитному договору.

    Згідно ч. 4, ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” (у редакції, чинній на час укладення спірного договору), про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з – дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

    Статтею 1056-1 ч. 4 ЦК України визначено, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

    Підпунктом 2.3.1 кредитного договору № МКМ0GА0000000004 від 26 березня 2008 р., було обумовлено, що банк повинен надіслати позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

    Відповідно до наказу ” Приватбанку” № СП-2008-934 від 23 вересня 2008 року у зв’язку з змінами на фінансовому ринку України було прийнято рішення про підвищення процентної ставки до 13,08% по діючим кредитам “Іпотечне кредитування” та “Авто в кредит”.

    Таке повідомлення було своєчасно 29 жовтня 2008 року відправлено із поштамту м. Дніпропетровськ від імені Приватбанку на адресу ОСОБА_2, АДРЕСА_1 що стверджується з виписки поштового реєстру.

    У відправленому 29 жовтня 2008 р. листі банку обумовлювалося, що у разі незгоди зі змінами кредитного договору позичальник надає банку відповідне письмове повідомлення.

    За таких обставин, виходячи зі звичаїв ділового обороту та вказаних вимог Цивільного кодексу України та Закону України “Про захист прав споживачів”, банку належало переконатися про вручення цього поштового відправлення адресатові та впевнитись про наявність його згоди зі зміною умов договору. Однак банк не проконтролював та не забезпечив можливими засобами (наприклад, повідомленням про вручення, звернення протягом шести місяців із запитом до установи поштового зв’язку, тощо) докази надходження листа до адресата.

    ОСОБА_2 категорично заперечує проти отримання даного листа.

    Отже, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідач не довів письмового повідомлення ним позичальника про односторонню зміну умов договору.

    Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Банк має довести, що він повідомив боржника належним чином. На підтвердження доведеності цього факту суд, може використовувати положення ЦПК, що стосуються процедури направлення повісток і повідомлень (так званий локальний предмет доказування);

    Крім того потрібно також враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки, зважаючи на положення цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:

    Якщо боржник сплачує проценти за новою ставкою, то пропозицію слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи частини 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК (навіть за відсутності доказів про належне повідомлення боржника), оскільки фактичні дії свідчать про прийняття пропозиції.

    Відповідачка ствердила, що вона продовжувала сплачувати щомісячний платіж в розмірі 573 долари США як передбачено в кредитному договорі, тобто вона не прийняла пропозицію банку про підчищення процентної ставки. що стверджується квитанціями про оплату.

    Банк не надав жодних доказів що належним чином повідомив позивачку про зміну процентної ставки. Направлення поштового повідомлення банком, ще не свідчить про отримання позивачкою такого повідомлення.

    Також банком не надано жодних доказів, що позивачка сплачувала за зміненою процентною ставкою.

    Відносини, які виникли між позивачкою та відповідачем відносяться до послуг споживчого характеру оскільки відповідно до п. 8.1 кредитного договору від 28 березня 2008 р. кошти видавалися на споживчі цілі.

    Статтею 22 Закону України “Про захист прав споживачів” визначено, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Приймаючи до уваги наведене, суд вважає що позов слід задовольнити визнати дії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” – щодо підняття процентної ставки по кредитному договору – незаконними та такими, що здійснені з порушенням п.2.3.1 кредитного договору № МКМОGA0000000004 від 26 березня 2008 року.

    Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_2 коштів по кредитному договору №МКМОGA0000000004 від 26 березня 2008 року за процентною ставкою, яка діяла на час укладення кредитного договору, а саме на 26 березня 2008 року.

    Керуючись ст.ст. 58-60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 21, 22 Закону України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 525, 526, 1056-1 ЦК України, суд, –

    Р І Ш И В:

    Позов задовольнити

    Визнати дії незаконними Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” – щодо підняття процентної ставки по кредитному договору – №МКМОGA0000000004 від 26 березня 2008 року. та такими, що здійснені з порушенням п.2.3.1 кредитного договору

    Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_2 коштів по кредитному договору №МКМОGA0000000004 від 26 березня 2008 року за процентною ставкою, яка діяла на час укладення кредитного договору 26 березня 2008 року.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 229 гривень 40 копійок судового збору д користь спеціального фонду Державного бюджету України.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя Тячівськогорайонного суду В.І.Мельник

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть