click fraud detection

ТЕМА: Решение 28.03.12.ВССУ. Учеличение ответст. ипотеколаделя. Сбербанк России

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #5000
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    28 березня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дьоміної О.О.,

    суддів: Дем’яносова М.В., Попович О.В.,

    Касьяна О.П.,Штелик С.П.,-

    представника публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” Атаманенка О.П.

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”, приватного підприємства “Лекс”, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним окремих пунктів договору іпотеки, визнання договору іпотеки припиненим та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційними скаргами публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2011 року,

    в с т а н о в и л а :

    У вересні 2009 року ОСОБА_1., звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”, приватного підприємства “Лекс”, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., про визнання частково недійсним п. 1.1. договору іпотеки від 16 червня 2007 року укладеного між ЗАТ “Банк НРБ”, правонаступником якого є ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ОСОБА_5., який представляв інтереси ОСОБА_1 за довіреністю серія ВРМ № 916587 посвідченою 29 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу ОСОБА_6., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., реєстровий №з-2794 в частині умов відповідно до яких зміни та доповнення до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, в тому числі щодо можливого збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом є недійсними, з моменту укладення договору іпотеки та визнання договору іпотеки від 16 червня 2007 року, укладеного між ЗАТ “Банк НРБ”, правонаступником якого с ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ОСОБА_1., що посвідчений приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу ОСОБА_3. реєстровий №з-2794 з цих підстав припиненим, посилаючись на те, що під час укладення договору іпотеки він знаходився під впливом помилки щодо умов, визначених п.1.1., які мають істотне значення.

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”, приватного підприємства “Лекс”, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним окремих пунктів договору іпотеки, визнання договору іпотеки припиненим, вказуючи на те, що вказані угоди були укладені без її згоди.

    У вересні 2010 року публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за договором від 16 липня 2007 року.

    Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ПАТ “Дочірній банк Свербанку Росії” відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2011 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором від 16 червня 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті рішення суду залишено без змін.

    У касаційній скарзі ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” просить скасувати рішення апеляційного суду в частині не зазначення в рішенні суми стягнення, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

    У касаційній скарзі ОСОБА_1. в особі представника ОСОБА_4. просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Касаційна скарга ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” підлягає задоволенню частково.

    Касаційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4. підлягає задоволенню з таких підстав.

    Апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог банку та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення їх вимог виходив з того, що іпотекодержатель має право на підставі ст. ст. 7, 33 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги. Залишаючи рішення суду першої інстанції в іншій частині без змін суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду про те, що ОСОБА_1. був обізнаний про всі зміни, які вносились до кредитного та іпотечного договорів, які узгоджені з його представником тому порушення його прав не відбулося, а ОСОБА_2 свої вимоги не обґрунтувала.

    Про те з такими висновками суду погодитися не можна.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

    Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

    Проте, вказаним вимогам судові рішення не відповідають.

    Установлено, що 26 березня 2007 року між ЗАТ “НРБ Банк”, правонаступником якого є “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ПП “Лекс” було укладено договір про відкриття кредитної лінії кредитний договір №70-8/07 із відновлювальним лімітом кредитування в сумі 300 тис. доларів США, строком з 26 березня 2007 року до 25 березня 2009 року зі сплатою 13 % річних та надання в межах цієї лінії грошових коштів. Згідно подальших договорів, між цими ж сторонами укладено угоди про внесення змін та доповнень до нього, внаслідок яких ліміт кредитної лінії зріс до 13 153 800 доларів СІПА та проценти за користування ним до 14%, а за користування коштами, наданими після 13 січня 2009 року до 17%. 05 жовтня 2007 року між ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ОСОБА_5., який представляв інтереси ОСОБА_1 за довіреністю серія ВВМ № 916587, посвідченою 29 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6., було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 16 червня 2007 року, згідно з яким, сторони встановили збільшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту до 9 000 000 доларів США. Крім того 21 березня 2008 року між ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” та ОСОБА_1. в особі представника за довіреністю – ОСОБА_5. було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 16 червня 2007 року, згідно з яким сторони визначили кінцевий термін повернення кредиту до 25 березня 2011 року.

    Пунктом 9.3 договору іпотеки від 16 червня 2007 року передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору є дійсними лише за умови, що вони здійснені в письмовій формі і посвідчені нотаріально.

    Відповідно до ст. 19 Закону України «Про іпотеку» зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Крім того, будь яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

    За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальність.

    Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

    Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

    Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.

    Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги заявник указує на те, що ОСОБА_1. в той момент коли нібито від його імені була оформлена довіреність на укладення договору іпотеки насправді був за межами України. Зазначені обставини мають принципово важливе значення для розгляду справи оскільки ставлять під сумнів правомірність укладення договору іпотеки від 16 червня 2007 року. Довідку Державної прикордонної служби України, надати на розгляд суду першої інстанції не було можливості, оскільки ця довідка через складність формування була виготовлена вже після винесення рішення суду першої інстанції. В долучені до матеріалів справи та дослідженні інших доказів (копії закордонного паспорта) суд безпідставно відмовив. До вказаного кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/07 від 26 березня 2007 року між ПАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії” та ПП “Лекс” було підписано ряд договорів про внесення змін та доповнень, починаючи з листопада 2007 року і закінчуючи травнем 2009 року, без належної на те згоди іпотекодавця, та відповідно, які істотно змінили умови іпотечного договору та термін його дії, що без сумніву є порушенням ст. 559 ЦК України та ст. 19 ЗУ “Про Іпотеку”. В даному випадку судами не застосовано закон який підлягає застосуванню. Якщо кредитор (Банк) не довів до відома майнового поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди (оформленої у вигляді доповнення, що нотаріально посвідчується) на продовження іпотечного договору, на нових умовах, пов’язаних зі збільшенням його відповідальності та терміну майнової поруки, зазначені обставини припиняють дію договору іпотеки на підставі п. 1. ст.17. Закону України “Про іпотеку”. ОСОБА_1. неодноразово під час розгляду справи вказувалось на те, що він позбавив прав ОСОБА_5, який нібито представляв його інтереси за довіреністю, посвідченою 29 січня 2007 року на підписання додаткових угод до іпотечного договору шляхом отримання від ОСОБА_5 виданого йому оригінала довіреності, тому коли ОСОБА_5 підписував додаткові угоди та договори про зміни та доповнення до договору іпотеки він діяв вже без довіреності. Таким чином, визнати що позивач знав про внесення змін та доповнень до кредитного договору та договору іпотеки не є можливим, а висновки суду першої інстанції про те, що виходячи з п. 2.1. договору іпотеки та договорів від 25 жовтня 2007 року та 21 березня 2008 року про внесення змін до договору іпотеки від 16 червня 2007 року, які підписані довіреною особою ОСОБА_1 та представником ЗАТ “НРБ Банк”, сторонами визначено кінцевий термін і розмір кредитної лінії є хибними та не відповідають дійсності.

    Отже, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, не визначився з характером спірних правовідносин та норм матеріального права, які необхідно застосовувати в цьому випадку

    За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” задовольнити частково.

    Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

    Рішення апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.О. Дьоміна Судді:М.В. Дем’яносов

    О.П. Касьян

    О.В. Попович

    С.П. Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.