click fraud detection

ТЕМА: Решение 13.06.12 ВССУ. Изминение ставки незаконно. Укрсиббанк

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4999

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 червня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дьоміної О.О.,

    суддів: Дем’яносова М.В., Кафідової О.В.,

    Касьяна О.П., Штелик С.П.,-

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 до якої приєдналася ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2011 року,

    в с т а н о в и л а:

    У травні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” (який змінив свою назву на публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, далі – ПАТ “УкрСиббанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11100581000 від 21 грудня 2007 року, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_3 було укладено вказаний договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останньому було надано кредит в іноземній валюті в розмірі 100 тис. доларів США зі сплатою 13,8% річних та строком повернення не пізніше 20 грудня 2017 року.

    З метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором, 21 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 11100581000, згідно умов якого, остання поручилася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов’язань, що виникли з кредитного договору, як за ті, що існують, так і за ті, котрі можуть виникнути в майбутньому. Відповідач ОСОБА_3 умови договору належним чином не виконував, плату за кредит своєчасно не повертав, тому, відповідно до умов укладеного договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, у зв’язку з чим відповідачам були направлені вимоги про повернення простроченої заборгованості по кредиту та сплату нарахованих відсотків. Однак відповідачі залишили вимоги банку без уваги та заборгованість не погасили.

    Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, та в останній уточненій позовній заяві, поданій 14 вересня 2011 року просив суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 732 663 грн. 23 коп., а також судові витрати.

    Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” заборгованість за договором про надання споживчого кредиту 732 663 грн. 23 коп., судовий збір у розмірі 1 700 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    У касаційній скарзі ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку.

    Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги банку суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що про підвищення відсоткової ставки за користування кредитним коштами відповідачі були повідомлені належним чином, однак ОСОБА_3 не належним чином виконував умови укладеного кредитного договору.

    Проте, з таким висновком судів погодитися не можна.

    Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

    Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Установлено, що 21 грудня 2007 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11100581000, згідно умов якого останньому надано кредит в іноземній валюті в сумі 100 тис. доларів США зі сплатою 13,8 % річних та строком повернення не пізніше 20 грудня 2017 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту.

    21 грудня 2007 року, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 11100581000, згідно умов якого, остання поручилася перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов’язань, що виникнуть з кредитного договору, як за ті, що існують, так і за ті, котрі можуть виникнути в майбутньому.

    У зв’язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка станом на 12 вересня 2011 року складає 732 663 грн. 23 коп.

    Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_3 указує на те, що повідомлення про вручення поштового відправлення, додане позивачем до позовної заяви у даній справі, використовується позивачем в якості доказу відправлення ОСОБА_3 вимоги про дострокове погашення кредиту за іншими кредитними договорами в інших цивільних справах №2-253/2010 (22ц-20351/2011), №2-263/2011. Прийняття пропозиції Банку відповідачем-1 щодо підвищення процентної ставки, можливо лише після отримання відповідної пропозиції, якої в даному випадку не було. Відповідачу-1 стало відомо про підвищення процентної ставки за користування кредитом в ході розгляду даної справи. В даному випадку відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову процентна ставка за користування кредитними коштами позивачем за період з 31 липня 2008 року до 12 вересня 2011 року збільшувалась з 12,3% до 24,6%. Однак, повідомлення Банку про збільшення розміру процентної ставки відповідач не отримував. Отже, Банком не виконані вимоги кредитного договору щодо повідомлення відповідачів про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, що є порушенням ст. 526, 629 ЦК України. Так, позивачем, в якості доказів повідомлення відповідача про зміну (підвищення) процентної ставки за користування кредитом, було надано до суду: лист №186063 від 22 лютого 2008 року та список рекомендованих відправлень № 2968. Однак, зі списку рекомендованих відправлень № 2968 не вбачається можливим встановити, який саме лист відсилався Банком відповідачу-1, оскільки в зазначеному поштовому списку відсутні жодні посилання на реквізити (дата та вихідний номер) документу, який надсилається відповідачу, що в свою чергу не може бути належним доказом відправки повідомлення про підвищення процентної ставки за користування кредитом. Також, слід зазначити, що зазначений список рекомендованих відправлень №2968 використовується позивачем в якості доказу відправлення ОСОБА_3 листів про підвищення процентної ставки за іншими кредитними договорами в інших цивільних справах №2-253/2010(22ц-20351/2011). Однак, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції вищезазначені обставини не враховані при вирішенні спору між сторонами по даній справі. Виходячи зі змісту листа №186063 від 22 лютого 2008 року Банк проінформував відповідача-1 про запровадження нової системи нарахування відсотків, а не про підвищення процентної ставки із зазначенням її розміру та початку дії такої ставки, як це передбачено п.9.2. кредитного договору. Крім того, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом. Однак, в своєму розрахунку позивач нараховує відсотки за 2007 рік, в якому кількість днів становить 507днів. Аналогічно позивачем нараховані відсотки за користування кредитом у 2008 році – за 529дня, 2010 рік за 454 дня, 2011рік – 396 дня, що не відповідає кількості днів у календарному році (365 дня). Повідомлення Банку про збільшення розміру процентної ставки Поручитель не отримував та збільшення процентної ставки з ним Банк не погоджував. Тобто, Банком, відповідно до п.2.1. вказаного вище договору поруки, не була отримана згода поручителя на зміну умов кредитного договору, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності.

    Установлено, що відповідно до п. 9.2 зазначеного вище кредитного договору вказано, що Банк може збільшити розмір процентної ставки в разі настання обставин передбачених частиною першою п. 9.2, в наступному порядку:

    Банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомить Банк при зміні адреси;

    При збільшенні процентної ставки Банк протягом 07 календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє позичальника, шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення Банку за адресою позичальника. В такому повідомленні Банком зазначається розмір процентної ставки та дата з якою розпочато застосування цього нового розміру ставки.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Установлено, що матеріали справи містять копію листа №186063 від 22 лютого 2008 року адресованого ОСОБА_3 про повідомлення його про те, що з 12 березня 20008 року Банк запроваджує нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу (а.с. 72).

    Згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа 17 грудня 2007 року ОСОБА_3 було вручено поштове повідомлення Банку, яке було відправлено 11 грудня 2007 року. ОСОБА_4 отримала повідомлення Банку 01 грудня 2008 року ( а.с. 18 зворот).

    Матеріали справи не містять доказів направлення Банком повідомлення ОСОБА_3 про збільшення відсоткової ставки, в якому б було вказано дату підвищення відсоткової ставки та новий розмір цієї ставки.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

    Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

    Вирішуючи спір, суд у порушення статей 213, 214 ЦПК України на вказане уваги не звернув, встановивши, що між сторони виникли договірні відносини, суд не перевірив належним чином доводи відповідачів про не направлення повідомлення про новий розмір відсоткової ставки; про неналежність доказів про направлення взагалі будь-якого повідомлення Банком відповідачам; про існування інших кредитних договорів спір про які вирішується також у судовому порядку та про аналогічні докази позивача на виконання умов кредитних договорів; про невідповідність нарахування заборгованості; суд не з’ясував всіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з’ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

    Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, обмежився лише вказівкою на те, що Банк належним чином повідомив відповідачів про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом з вказівкою на лист банку, який не містить розміру нової відсоткової ставки, а тому й висновок суду про прийняття відповідачем зміненого розміру ставки суперечить матеріалам справи та прийшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

    За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_3 до якої приєдналася ОСОБА_4 задовольнити частково.

    Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.О. Дьоміна

    Судді: М.В. Дем’яносов

    О.П. Касьян

    О.В. Кафідова

    С.П. Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть