click fraud detection

ТЕМА: 13.07.2016 Про стягнення боргу за кредитним договором. «Кредитні ініціативи»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4430
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Державний герб України

    У х в а л а

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 липня 2016 рокум. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    Писаної Т.О., Закропивного О.В., Мазур Л.М.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», яке діє через представника ГрицюкаВячеслава Петровича, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі – ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що згідно з кредитним договором від 10 грудня 2007 року № 598/2-07 акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (правонаступником якого є ПАТ «Промінвестбанк») надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 84 350 грн зі сплатою 18% річних, з кінцевим терміном повернення до 09 грудня 2009.

    17 грудня 2012 року ПАТ «Промінвестбанк» за договором цесії відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

    Позивач вказував про те, що взяті на себе зобов’язання позичальник належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 23 вересня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 162 976 грн 42 коп., яку складається із заборгованость за кредитом – 84 350 грн та заборгованості за процентами – 78 626 грн 42 коп.

    З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «Кредитні ініціативи», просило суд стягнути з відповідача 162 976 грн 42 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

    Рішенням Іршавського районного суду від 04 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року, у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

    У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи», просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

    Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

    Суди, відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходили з того, що кредитним договором чітко визначено кінцевий термін повернення кредиту та процентів за користування кредитом – не пізніше 09 грудня 2009 року. В той час коли ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором від 10 грудня 2007 року – 17 грудня 2012 року на підставі договору цесії, укладеного між ним та ПАТ «Промінвестбанк». Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що враховуючи наявність судового наказу від 04 вересня 2008 року, яким було стягнуто в тому числі і тіло кредиту, позивач має право ставити питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, а не про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту.

    Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами, суди правильно виходили з умов договору кредиту, зокрема п. 1.3 договору передбачено, що проценти за неправомірне користування кредитом – плата, яка встановлюється банком за користування кредитом після настання строку його погашення та сплачується позичальником у розмірах та у строки, передбачені цим договором. При сплаті процентів за неправомірне користування кредитом проценти за користування кредитом не сплачуються.

    Отже, сторони узгодили, що після 09 грудня 2009 року проценти за користування кредитом сплаті не підлягають, а сплачуються проценти за неправомірне користування кредитом, розмір яких згідно п. 3.5 кредитного договору становить 0,2 % річних.

    Проте, як судом встановлено та вбачається з наданого позивачем розрахунку, що нарахування проведено з грудня 2007 року до вересня 2015 року на загальну суму – 78 626 грн 42 коп. У різні періоди з грудня 2009 року нарахування відсотків проводилось за різними ставками – 18 % та 18,2 % (а. с. 36).

    Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів (ст. 10, 60 ЦПК України) на підтвердження вимог в цій частині, а з вимогами про стягнення з відповідача процентів саме за неправомірне користування кредитом позивач не звертався.

    Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходить поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України).

    Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

    Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

    Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Судді: Т.О. Писана В.О. Закропивний Л.М. Мазур

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.