click fraud detection

ТЕМА: 19.06.2013 Про стягнення заборгованості по кредиту. «Правекс Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4421
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    19 червня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дьоміної О. О.

    суддів: Дем’яносова М.В., Кафідової О.В.,

    Коротуна В.М., Штелик С.П.

    розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту, сплати пені та відсотків за користування кредитом, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року,

    в с т а н о в и л а:

    У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між позичальником та банком укладено договір про відкриття кредитної лінії від 17 жовтня 2008 року за № 531-011/08Ф, згідно з яким банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 4 470 000 грн на термін до 17 жовтня 2013 року під 24,99% річних. Оскільки боржником не виконуються договірні зобов’язання щодо погашення кредиту, банк звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по кредиту.

    Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у сумі 8 343 532,30 грн.

    У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права й ухвалити нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Згідно з ст. 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

    Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Правекс-Банк» укладено договір кредитної лінії № 351-011/08Ф, згідно з яким банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 4 470 000 грн строком до 17 жовтня 2013 року під 24,99% річних.

    Згідно з умовами кредитного договору кредитного договору кредит надано на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування шляхом щомісячного погашення відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування.

    Судами встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що позивачем були належним чином виконані договірні зобов’язання, що підтверджується заявою відповідача на видачу готівки та зняття ним 20 жовтня 2008 року поточного рахунку готівкою кредитні кошти у розмірі 4 470 000 грн.

    Таким чином, між сторонами виникли відносини договору кредиту, які відповідно до ст. 1054 ЦК України полягають у тому, що банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

    Зазначеною нормою спростовуються доводи скаржника в тій частині, що банк не мав права достроково вимагати повернення кредиту та відсотків.

    Проте, заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача у справі) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

    У порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд не звернув уваги на положення ст. 549 ЦК України, визнавши обґрунтованими вимоги про пені за прострочення повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

    Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий: О. О. Дьоміна

    Головуючий О.О. Дьоміна

    Судді: М.В. Дем’яносов

    О.В. Кафідова

    В.М. Коротун

    С.П. Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть