click fraud detection

ТЕМА: 16.03.2016 Про стягнення заборгованості. «БМ Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4363
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 березня 2016 рокум. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоКузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л. Наумчука М.І.,Мостової Г.І., Парінової І.К.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі – ПАТ «БМ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ БАНК», яке змінило назву на ПАТ «БМ Банк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір зі змінами до нього, внесеними додатковою угодою № 1 від 06 квітня 2009 року та додатковою угодою № 2 від 15 січня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 173 000,00 доларів США з терміном остаточного повернення 24 січня 2020 року, зі сплатою 13 % річних.

    На забезпечення належного виконання позичальником прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором 25 січня 2008 року між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, а також між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 був укладений договір поруки, згідно з якими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поручилися перед банком відповідати солідарно за виконання зобов’язання ОСОБА_6

    У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 21 жовтня 2014 року становить 125 365,71 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 623 558,91 грн.

    Позивач, з урахуванням зміни предмету позову та збільшених позовних вимог, просив стягнути солідарно, як з боржника, так і з поручителів заборгованість за кредитним договором, яка станом на 07 серпня 2015 року складає 150 157,13 доларів США та становить: заборгованість по кредиту – 103 308,00 доларів США; заборгованість по процентах – 28 494,40 доларів США; пеня – 18 354,30 доларів США.

    ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «БМ Банк» про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що у порушення вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України, 15 січня 2013 року між банком та ОСОБА_6 була укладена Додаткова угода № 2 до кредитного договору від 25 січня 2008 року, згідно з якою був збільшений розмір процентів за користування кредитом, внаслідок чого відбулось збільшення обсягу його відповідальності. Крім того, ПАТ «БМ Банк» 20 грудня 2012 року зверталось до нього з вимогою про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, однак з позовом до суду банк звернувся лише 13 листопада 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

    Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» задоволено частково.

    Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором за період з 10 червня 2013 року по 06 серпня 2015 року у розмірі 103 308,43 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 28 494,40 доларів США, а всього 131 802,83 доларів США (що еквівалентно 2 823 216,62 грн).

    Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість по пені у розмірі 394 325,54 грн.

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 як до поручителя відмовлено.

    Зустрічний позов ОСОБА_8 до ПАТ «БМ Банк» задоволено.

    Визнано договір поруки №425/250108-2 від 25 січня 2008 року, укладений між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_8, припиненим.

    У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

    Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Враховуючи, що заявником оскаржується рішення суду першої та апеляційної інстанцій тільки в частині позовних вимог ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, то колегія суддів вважає за недоцільне виходити за межі касаційної скарги та переглядати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі.

    Рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_8 про визнання договору поруки припиненим та позовних вимог ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_8, як поручителя, про стягнення заборгованості, сторонами не оскаржується, тому не підлягає перегляду судом касаційної інстанції.

    Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

    Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Проте повністю зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

    Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «БМ Банк», суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що у зв’язку з невиконанням зобов’язань належним чином і в установлений строк відповідно до умов кредитного договору та договору поруки, заборгованість має бути стягнута солідарно як з боржника ОСОБА_6, так і з поручителя ОСОБА_7, як того вимагають ст. ст. 526, 527, 554,530, 629 ЦК України. При цьому пеня була обрахована з урахуванням спеціального строку позовної давності, обчислена в доларах США та стягнута в національній валюті України – гривні, що відповідало офіційному курсу гривні до долара США станом на 07 серпня 2015 року.

    Однак, такий висновок зроблено судами без належного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.

    Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 січня 2008 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір із змінами до нього, внесеними додатковою угодою № 1 від 06 квітня 2009 року та додатковою угодою № 2 від 15 січня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 173 000,00 доларів США з терміном остаточного повернення 24 січня 2020 року, зі сплатою 13 % річних.

    Для забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, 25 січня 2008 року між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були укладені договори поруки, згідно з якими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 як поручителі, зобов’язалися відповідати перед банком за виконання ОСОБА_6 її зобов’язань за кредитним договором.

    Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, у ОСОБА_6 станом на 07 серпня 2015 року існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 150 157,13 доларів США, яка складається з: заборгованості по кредиту – 103 308,00 доларів США; заборгованості по процентах – 28 494,40 доларів США; пені – 18 354,30 доларів США.

    Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

    Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

    Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

    Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

    Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

    Відповідно до п. 8.1 кредитного договору від 25 січня 2008 року при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

    Разом з тим, у відповідності до абз. 4 п. 3.4 кредитного договору від 25 січня 2008 року сплата пені за кредитним договором здійснюється в національній валюті України за офіційним курсом НБУ, що діє на день здійснення платежу.

    Суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, у мотивувальній частині рішення навели розрахунок пені із переведенням доларів США в національну валюту України – гривню за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості.

    Однак, суди дійшли такого висновку помилково, без урахування вищевказаних вимог закону, у зв’язку з чим не врахували, що в даному випадку розмір пені пов’язаний із розміром облікової ставки НБУ, а чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, а тому пеня в даному випадку має обчислюватися в гривнях від суми простроченого платежу, визначеної за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на час виникнення заборгованості в цілому.

    Крім того, поза увагою суду залишились доводи відповідачів про те, що суди у порушення вимог ч. 2 ст. 533 ЦК України стягнули заборгованість за тілом кредиту та проценти за користування кредитними коштами в доларах США, питання щодо наявності чи відсутності у банку ліцензії на здійснення валютних операцій, суди не досліджували.

    За таких обставин, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

    Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук І.К. Парінова

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть