click fraud detection

ТЕМА: 03.02.2016 Про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення курсової різниці. ПАТ «Універсал Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4347
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Справа № 22-ц/796/226/2016 Головуючий у І інстанції – Васильченко О.В.

    Доповідач – Андрієнко А.М.

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    03 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

    Головуючого судді Андрієнко А.М.

    Суддів: Заришняк Г.М.

    МараєвоїН.Є.

    При секретарі Гарматюк О.Д.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення курсової різниці та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними умов кредитного договору,

    В С Т А Н О В И Л А :

    ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення курсової різниці, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №068-2008-1212, відповідно до умов якого банк надає відповідачу кредит в сумі 75700,00 доларів США строком користування до 10.05.2024 року зі сплатою 12,45% річних. 10 березня 2009 року, 27 березня 2009 року, 24 липня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов’язання позичальником за кредитним договором 20 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №068-2008-1212-Р. 27.03.2009 року та 24.07.2012 року між позивачем та ОСОБА_4 укладалися угоди, якими узгоджувалася зміна розміру плати за користування кредитом. Позивач свої зобов’язання виконав, надав відповідачу кредитні кошти шляхом зарахування на поточний рахунок відповідача. Відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов’язання згідно кредитного договору, однак, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов’язання. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 20.10.2015 року складає 14413,70 дол. США, суму курсової різниці в розмірі 1 006 483,97 грн. та судові витрати.

    ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійними умов кредитного договору, мотивуючи тим, що кредитний договір №068-2008-1212 від 20.05.2008 року містить несправедливі умови, ціну продукції визначено неналежним чином, оскільки валюта договору та платежів – долар США, що суперечить українському законодавству. Просив визнати недійсними умови п.1.1 та п. 1.5 кредитного договору, згідно з якими зобов’язання за договором виражене в доларах США та погашення платежів здійснюється позичальником у валюті кредиту.

    Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №068-2008-1212 від 20.05.2008 року у сумі 14 413,70 дол. США. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» відмовлено повністю. Вирішено питання розподілу судових витрат.

    Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові повністю, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення скасувати та постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи. При цьому зазначив, що зустрічний позов суд повинен був залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 169 ЦПК України, також вказує, що фактично відбувся заочний розгляд справи, однак судом ухвалено не заочне рішення суду, крім того, в рішенні суду не зазначено, що позивачем подавалися заяви про збільшення та про зменшення позовних вимог, судом не взято до уваги, що Додаток № 2 до кредитного договору припинив свою дію, а вимога щодо сплати процентів, що нараховані після того, як позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення частини позики, що залишилася, є незаконною.

    Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу , просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, зустрічний позов залишити без розгляду.

    Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

    Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

    Судом встановлено, що 20.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» (а.с.91), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №068-2008-1212 (а.с.6-16), відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав від банку кредит в сумі 75700,00 дол. США строком користування до 10.05.2024 року зі сплатою 12,45% річних. Цільове призначення кредиту – на придбання майна, а саме садового будинку СТ «Верстатозавод» та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

    10 березня 2009 року (а.с.17-18), 27 березня 2009 року (а.с.19-35), 24 липня 2012 року (а.с.36-53) між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом: з 10.03.2009 року по 26.03.2009 року встановлювалася ставка за користування кредитом на рівні 5,72% річних; з 27.03.2009 року по 09.03.2015 року – 13,8% річних; з 10.03.2015 року – 12,45% річних.

    Для забезпечення виконання зобов’язання позичальником за кредитним договором, 20 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №068-2008-1212-Р (а.с.56-58).

    27.03.2009 року (а.с.59-62) та 24.07.2012 року (а.с.63-69) між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладалися угоди, якими узгоджувалася зміна розміру плати за користування кредитом.

    Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість станом на 27.03.2014 року за кредитним договором в сумі 81684,34 дол. США (а.с.77-79).

    Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції послався на те, що відповідачами не виконано зобов’язання по оплаті кредиту, оскільки рішення суду , яким була стягнута заборгованість не виконується, то боржник та поручитель зобов’язані оплатити проценти за кредитом та підвищені проценти.

    Сума заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості станом на 20.10.2015 року складає 14413,70 дол. США (а.с.178), з яких:

    – відсотки – 13480,97 дол. США;

    – підвищені відсотки – 932,73 дол. США.

    Колегія суддів , проаналізувавши та оцінивши вищевикладені обставини у їх сукупності, прийшла до висновку, що з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення процентів за кредитним договором погодитися не можна, так як суд , постановляючи таке рішення, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення в цій частині.

    Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість станом на 27.03.2014 року за кредитним договором в сумі 81 684,34 дол. США.

    Як вбачається із зазначеного рішення з відповідачів на користь позивача було стягнуто всю суму по тілу кредиту та всі відсотки і штрафні санкції передбачені договором кредиту достроково.

    Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що зобов’язання припиняється із підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст.. 526, 599 ЦК України.

    Виходячи із змісту роз’яснень Постанови Пленуму ВССУ , за невиконання зобов’язання, яке вже існує у відповідачів з 17 жовтня 2014 року не на підставі договору кредиту, укладеного між сторонами, який перейшов у площину зобов’язання за рішенням суду, а тільки на підставі рішення суду, яке не виконане боржниками, вони можуть нести відповідальність лише на підставі ст.. 655 ЦК України за порушення зобов’язання. По договору кредиту всі суми заборгованості рішенням суду стягнуті і повторного вирішення це питання не потребує.

    Оскільки позивачем не були заявлені вимоги до відповідачів на підставі ст.. 625 ЦК України, то колегія суддів приходить до висновку , що рішення першої інстанції в частині стягнення процентів за кредитним договором повинно бути скасовано і постановлено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

    Апелянт також в своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних про визнання кредитного договору частково недійсним та залишити в цій частині позовні вимоги без розгляду, оскільки в суді першої інстанції позивачі за зустрічним позовом позовні вимоги не підтримали, двічі були відсутні в судовому засіданні .

    Відповідно до ст..303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Колегія суддів , розглянувши зустрічний позов в частині вимог апеляційної скарги, прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути задоволена, а рішення суду першої інстанції скасовано та постановлена ухвала про залишення зустрічного позову без розгляду.

    Судом встановлено, що позивачі за зустрічним позовом, звернувшись до суду, в ході розгляду справи двічі не з’явилися в судове засідання.

    А саме 2 листопада 2015 року позивачі за зустрічним позовом та їх представник в судове засідання не з’явилися, при цьому були повідомлені про час та місце розгляду справи та 27 листопада 2015 року в день постановлення рішення суду позивачі за зустрічним позовом та їх представник в судове засідання не з’явилися, були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.

    Відповідно до ст.. 207 ч.1 п.3 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

    Відповідно до ст.. 307 ч.1 п.4 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

    За таких обставин колегія суду прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову повинно бути скасоване як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права, а по справі повинна бути постановлена ухвала про залишення зустрічного позову без розляду.

    Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів

    ВИРІШИЛА :

    Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити .

    Рішення Подільського районного суду м.Києва від 27 листопада 2015року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення курсової різниці відмовити.

    В частині зустрічних позовних вимог постановити ухвалу про залишення позовних вимог без розгляду.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

    Головуючий: Судді :

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть