click fraud detection

ТЕМА: 30.09.2015 Скасування звернення банка про дострокове стягнення всієї суми кредиту. «Дельта Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4344
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    30 вересня 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Хопти С.Ф.,

    суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

    Черненко В.А., Штелик С.П.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційними скаргами представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 222 290 грн 10 коп.

    Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі – ТОВ «Укрпромбанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредитні кошти на придбання нерухомості у розмірі 267 600 грн зі сплатою 11,8 % річних та терміном повернення до 17 квітня 2039 року.

    Виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки від 18 квітня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_4, згідно з яким поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

    30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПAT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПAT «Дельта Банк», згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених вище зобов’язаннях і до нього переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

    У зв’язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 25 червня 2014 року утворилася заборгованість у сумі 222 290 грн 10 коп.

    Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

    Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом в сумі 220 290 грн 10 коп., з яких: 218 195 грн 90 коп. – тіло кредиту, 3 719 грн 56 коп. – відсотки, 374 грн 64 коп. – комісія. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У касаційних скаргах ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення місцевого суду.

    Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

    Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

    Судом установлено, що 18 квітня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредитні кошти для придбання нерухомості в сумі 267 600 грн зі сплатою 11,8 % річних та терміном повернення до 17 квітня 2039 року.

    Виконання зобов’язання забезпечено порукою відповідно до договору поруки, укладеного 18 квітня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_4

    30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов’язань від ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк».

    Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення вимог банку, суд апеляційної інстанції виходив з того. що позичальник не виконує взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього та поручителя.

    Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

    За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов’язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

    Визначення позики законодавцем зроблено у ст. 1049 ЦК України, згідно з якою позика – це грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

    Тобто згідно з вищевказаними нормами ЦК України для отримання права на дострокове стягнення позики (кредиту) позикодавцю необхідно було довести прострочення повернення чергової частини позики позичальником, чого ПАТ «Дельта Банк» зроблено не було.

    Водночас у матеріалах справи наявні довідки ПАТ «Дельта Банк», з яких вбачається, що станом на 28 листопада, 15 грудня 2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту складає «0» грн (а. с. 76, 149).

    З позовом до суду про дострокове повернення кредиту ПАТ «Дельта Банк» звернулося 07 серпня 2014 року.

    Проте, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції на порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з’ясуванню обставин справи, не встановив обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вказаним вище довідкам ніякої оцінки не надав та не перевірив, чи виникло у банку право звернення з вимогам про дострокове стягнення всієї суми кредиту.

    Враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв’язку із чим відповідно до ст. 338 ЦПК України таке рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційні скарги представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий С.Ф. Хопта

    Судді: В.І. Журавель

    О.В. Закропивний

    В.А. Черненко

    С.П. Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.