click fraud detection

ТЕМА: 08.10.2015 Відмова в стягенні – на другого з подружжя неможна покладати обов’язок солідарної відповідальності перед банком. «УкрСиббанк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4327
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 жовтня 2014 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

    кримінальних справ у складі:

    головуючого Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Парінової І.К.,Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів та пені, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2014 року,

    в с т а н о в и л а :

    У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6, що є солідарним боржником ОСОБА_7, боргу за договором надання споживчого кредиту від 18 квітня 2008 року в розмірі 428 059,22 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 27 червня 2013 року становить 3 421 477 грн 34 коп.

    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 квітня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір споживчого кредиту, за яким ОСОБА_7 отримала від позивача кошти в розмірі 240 тис доларів США і зобов’язалась їх повернути у повному обсязі не пізніше 16 квітня 2038 року з виплатою процентів у розмірі 9,5 % річних.

    Цільовим призначенням кредиту є придбання житлового будинку АДРЕСА_1.

    Згодом додатковими угодами до договору про надання споживчого кредиту було змінено його умови: графік погашення кредиту та процентну ставку за користування кредитом.

    ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу та мають спільну сумісну власність. Це підтверджується нотаріально завіреною їхньою сумісної заявою, яку вони надали при укладанні з ОСОБА_7 договору споживчого кредиту від 18 квітня 2008 року. Позивач вважає, що ОСОБА_6 на підставі ст. 60, ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України також є стороною за договором споживчого кредиту, до якого може бути заявлена вимога кредитора про його виконання.

    З врахуванням того, що кредитні зобов’язання належним чином не виконуються, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом та просив суд захистити його права у обраний ним спосіб.

    Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2014 року, в позові відмовлено.

    У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

    Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник – ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким остання отримала кредит в розмірі 240 тис. доларів США з кінцевим терміном його повернення до 16 квітня 2038 року, під 9,5 % річних

    Кредитні зобов’язання ОСОБА_7 забезпечено заставою – нерухомим майном у вигляді належного їй будинку АДРЕСА_1 та порукою ОСОБА_6 за договором поруки, укладеним 18 квітня 2008 року між останнім та банком (а. с. 9, 164).

    На аркуші справи 65 міститься копія заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 якою останній надав згоду ОСОБА_7 як цивільній дружині на купівлю та передачу в іпотеку позивачеві будинку АДРЕСА_1.

    Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 червня 2013 року розглянуто справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_7, як боржника, та ОСОБА_6, як поручителя, про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

    Позов до ОСОБА_7 таким судовим рішенням задоволено (стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 2 154 546 грн 72 коп.), в позові до поручителя ОСОБА_6 відмовлено у зв’язку з тим, що порука припинилася зі зміною без згоди поручителя умов кредитного договору, а саме було змінено процентну ставку за користування кредитом (а. с. 169-173).

    Відмовляючи в задоволенні нових позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, Будьоннівський районний суд м. Донецька, з висновками якого погодився і апеляційний суд Донецької області, виходив з того, що посилання позивача на норми сімейного права, як на підставу відповідальності ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки ст. 63 та ч. 2 ст. 73 Сімейного кодексу України не покладають солідарний обов’язок на ОСОБА_6 за зобов’язаннями його цивільної дружини ОСОБА_7 Він може відповідати тільки своєю часткою майна у спільній сумісній власності подружжя за умови, що договір був укладений в інтересах сім’ї, а одержане за договором використано на його потреби у разі накладання стягнення на майно.

    Відповідно до вимог ст. ст. 63, 73 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

    Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

    За вказаним вище договором споживчого кредиту від 18 квітня 2008 року на відповідача ОСОБА_6 не покладався обов’язок його виконання, а надання ним згоди, як цивільного чоловіка позичальника, на купівлю та передачу в іпотеку позивачу житлового будинку АДРЕСА_1, не покладає на нього солідарного обов’язку з боржником і він не може відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_7 як відповідач в рамках даного позову.

    Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що кредитний договір укладався в інтересах сім’ї, та того, що було одержане за договором, використано на її потреби. Відсутні докази і виділення в натурі частки вказаного будинку ОСОБА_6

    Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права не підтверджені матеріалами цивільної справи, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

    Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

    Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2014 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.С. Ткачук Судді:В.С. Висоцька В.М. Колодійчук І.К. Парінова І.М. Фаловська

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.