click fraud detection

ТЕМА: 05.11.2014 Отказ о взыскании на предмет ипотеки. Дельта Банк

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4262
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

    справа № 753/11551/14-ц

    провадження № 2/753/4949/14

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “05” листопада 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

    головуючого – судді Трусової Т.О.,

    при секретарі Мінасян С.Г.,

    з участю: представника позивача Малік Т.І., представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, –

    В С Т А Н О В И В:

    Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” (далі – ПАТ “Дельта Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 308067,25 доларів США, що по курсу НБУ складає 3645454,34 грн., шляхом її передачі у власність іпотекодержателю, визнання права власності на вказану квартиру, виселення та зняття з реєстрації відповідача та інших осіб, які проживають і зареєстровані у зазначеній квартирі, зобов’язання передати правовстановлюючі документи на предмет іпотеки.

    Позов обґрунтований наступним. На підставі договору про надання споживчого кредиту від 29 серпня 2008 р. № 11388509000 АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_4 кредит в сумі 174500 доларів США на строк до 29 серпня 2034 р.

    З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 92885, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1.

    В подальшому між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11388509000, так і реєстраційний номер 11388509001, при цьому при погашенні заборгованості за кредитом використовується реєстраційний номер.

    На підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 р. ПАТ «УкрСиббанк» відступило ПАТ “Дельта Банк” свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4

    В порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 свої зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі 308067,25 доларів США, що по курсу НБУ складає 3645454,34 грн. 4 березня 2014 р. позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушення зобов’язання, погашення заборгованості за кредитним договором та виселення, проте вказана вимога не виконана, особи, які проживають у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, не виселились, спір продовжує залишатись невирішеним.

    Враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, позивач як іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

    До початку розгляду справи по суті позивач змінив предмет позову. ПАТ “Дельта Банк” просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації квартири на прилюдних торгах за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та виселити і зняти з реєстрації місця проживання та перебування відповідача ОСОБА_4 та інших осіб, які проживають і зареєстровані у АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні представник позивача Малік Т.І. позов підтримала пославшись на викладені у позовній заяві обставини.

    Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала пославшись на те, що квартира, яка є предметом іпотеки, має загальну площу 93 кв.м., вона є місцем постійного проживання відповідача та її родини, і іншого житла у позивача немає. За таких обставин враховуючи положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підстав для звернення на стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців немає. Окрім того обов’язковою умовою виселення є направлення особам, проживаючим у житловому приміщенні, відповідної вимоги, проте такої вимоги відповідач не отримувала, а надіслане позивачем повідомлення про порушення основного зобов’язання не є повідомленням про виселення в розумінні ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

    Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації просила розглянути справу за відсутності її представника та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.

    Заслухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

    29 серпня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі – АКІБ «УкрСиббанк», Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 11388509000 (а.с. 7-13).

    Відповідно до умов вказаного договору Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 174500 доларів США, що дорівнює еквіваленту 845574,65 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, на строк по 29 серпня 2034 р., а Позичальник зобов’язався повернути кредит в порядку, на умовах та у строки, визначені договором, сплативши за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів процентну ставку в розмірі 14% річних, а після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду в порядку, передбаченому розділом 5 вказаного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць, застосовується розмір процентної ставки, діючий у попередньому місяці.

    Сторони договору погодили, що погашення кредиту буде здійснюватися щомісячно з 1 по 25 число включно згідно з Графіком погашення кредиту (а.с. 14-19).

    За умовами кредитного договору у випадку порушення Позичальником зобов’язань за кредитним договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу за кожен день прострочення починаючи з 32 календарного дня порушення терміну виконання зобов’язання та неустойку в розмірі 500 грн. (п.п. 4.1., 4.3.).

    У забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором 29 серпня 2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки № 92885, відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 заставною вартістю 997245 грн. (а.с. 23-26).

    Вказаний договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 2963.

    Додатковою угодою до кредитного договору № 1 від 30 січня 2009 р. сторони домовились про перенесення строків сплати процентів, нарахованих за період жовтня-грудня 2008 р. та про надання Позичальником довідки про підтвердження поточного фінансового стану. Окрім того вказаною угодою сторони погодили, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11388509000, так і реєстраційний номер 11388509001, при цьому при погашенні заборгованості за кредитом використовується реєстраційний номер договору (а.с. 20).

    Відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 р. ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») продав (передав) ПАТ “Дельта Банк” права вимоги за кредитами (а.с. 37).

    Згідно з даними акту прийому-передачі від 21 березня 2012 р. до ПАТ “Дельта Банк” перейшло право вимоги за укладеним з ОСОБА_4 кредитним договором (а.с. 36).

    Таким чином на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України відбулася передача зобов’язальних вимог за укладеним з ОСОБА_4 кредитним договором від первісного кредитора ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ “Дельта Банк”, яке набуло прав кредитора у вказаному зобов’язанні.

    Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_4 порушила взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів, а отже позивач вправі вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати процентів (3.1.3. кредитного договору).

    Зміст п. 3.1.3. кредитного договору узгоджується з положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

    4 березня 2014 р. позивач направив відповідачу повідомлення про порушення основного зобов’язання, вимагаючи погасити заборгованість у тридцятиденний строк або передати добровільно предмет іпотеки у власність іпотекодержателя з усіма правовстановлюючими документами, а у разі невиконання вказаної вимоги – погодити вартість предмета іпотеки та звільнити житлове приміщення (а.с. 30-31, 34, 35).

    Вказана вимога виконана не була, у зв’язку з чим позивач вважає, що він набув право звернути стягнення на предмет іпотеки та вимагати виселення мешканців квартири в судовому порядку.

    Проте підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки суд не вбачає, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна (зобов’язана) довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    Виходячи з положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює вимоги до змісту рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель, заявляючи вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, повинен зокрема довести розмір заборгованості та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

    В судовому засіданні представник відповідача оспорила зазначений у позовній заяві розмір заборгованості вказуючи, що позивачем не надано об’єктивних доказів на його підтвердження.

    Не дивлячись на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та пропонував представникам позивача надати детальний розрахунок заборгованості відповідача, розрахунку, на підставі якого суд міг би встановити дійсний розмір заборгованості та його складові, надано не було.

    Так в позовній заяві зазначено, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 308067,25 доларів США, що еквівалентно 3645454,34 грн.

    В повідомленні про порушення основного зобов’язання (а.с. 30-31) взагалі не зазначено розмір боргових зобов’язань ОСОБА_4, які вона повинна виконати у тридцятиденний строк.

    До позовної заяви додано дві довідки, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_4 станом на 4 червня 2014 р. складає: за кредитним договором № 11388509001 – 66576,43 грн., в тому числі заборгованість по процентах – 5626,19 доларів США, що еквівалентно 66576,43 грн.; за кредитним договором № 11388509000 – 3578877,91 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту – 173938,58 доларів США, що еквівалентно 2058268,62 грн.; заборгованість по процентах – 128502,48 доларів США, що еквівалентно 1520609,29 грн. (а.с. 21, 22).

    Даних про те, за який період виникла вказана заборгованість, та про дати і суми платежів, які надходили він ОСОБА_4 на виконання умов кредитного договору, вказані довідки не містять.

    В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, на підставі чого розрахунок заборгованості здійснено за двома договорами при тому, що за умовами додаткової угоди обидва номери стосуються одного і того ж договору.

    Можливо зробити припущення, що в довідці про заборгованість по кредитному договору № 11388509001 окремо зазначена заборгованість по процентах, нарахованих за період з жовтня по грудень 2008 р. (з урахуванням умов додаткової угоди), однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а доказів, які б підтверджували вказане припущення, представник позивача не надав.

    Самостійно розрахувати розмір заборгованості відповідача суд не має можливості, оскільки це потребує спеціальних знань у галузі банківської справи, а клопотання про призначення бухгалтерської експертизи сторони не заявили.

    Не доведення позивачем розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, унеможливлює ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у позові.

    За таких обставин суд не дає оцінки доводам представника відповідача про те, що на ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

    Оскільки вимога про виселення є похідною від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, підстав для її задоволення також не вбачається.

    Окрім того суд враховує, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» обов’язковою умовою виселення в судовому порядку мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, є невиконання ними протягом одного місяця або в інший погоджений сторонами строк письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника про добровільне звільнення житлового приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки.

    При цьому суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що повідомлення про порушення основного зобов’язання, направлене ОСОБА_4 у березні 2014 р. (а.с. 30-31) не є вимогою про виселення в розумінні ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

    В И Р І Ш И В:

    У позові публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя:

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.