click fraud detection

ТЕМА: 21.05.14 Банку частично отказано во взыскании . Банк «Київська Русь»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4257
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    15 жовтня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Мазур Л.М.,

    суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,

    Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2014 року,

    в с т а н о в и л а:

    У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі – ПАТ «Банк «Київська Русь») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Позивач посилався на те, що 30 серпня 2007 року між AT «Київська Русь» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 586-0107-2, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у сумі 300 тис. дол. США терміном до 29 серпня 2012 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами.

    На забезпечення виконання зобов’язання 30 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 568-01-07-2/П, яким передбачено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором за невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором.

    Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2011 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором станом на 24 вересня 2010 року в розмірі 395 566,06 дол. США, що в еквіваленті становить 3 131 380 грн 04 коп. Однак вказане рішення відповідачами не було виконано.

    Враховуючи вказане, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором за період з 25 вересня 2010 року по 15 липня 2013 року в розмірі 138 737,50 дол. CШA, що еквівалентно 1 108 928 грн 84 коп., та становить, зокрема: 134 125 дол. США – заборгованість за процентами за користування кредитом, 4 612,50 дол. США – штраф за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

    Повторним заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2014 року позов задоволено.

    Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2007 року № 586-01-07-2, що за період з 25 вересня 2010 року по 15 липня 2013 року в загальному розмірі становить 138 737,50 дол. США, що в еквіваленті становить 1 108 928 грн 84 коп., та судові витрати.

    Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2014 року повторне заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено частково.

    Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2007 року № 586-01-07-2 за період з 15 вересня 2010 року по 15 липня 2013 року у розмірі 137 787,50 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 15 липня 2013 року становить 1 101 335 грн 49 коп., з них: 128 125 дол. США, що еквівалентно 1 024 103 грн 13 коп., заборгованості за відсотками, 5 100 дол. США, що еквівалентно 40 764 грн 30 коп., заборгованості з комісії, 4 563,50 дол. США, що еквівалентно 36 468 грн 06 коп., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

    У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Київська Русь», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

    Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

    Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    Рішення апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам.

    Судами встановлено, що 30 серпня 2007 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 586-01-07-2, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 300 тис. дол. США терміном до 29 серпня 2012 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами.

    На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 30 серпня 2007 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 568-01-07-2/П, п. 2.1 якого передбачено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником усіх його зобов’язань за кредитним договором.

    ОСОБА_3 належним чином не виконувала взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2011 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором станом на 24 вересня 2010 року в розмірі 395 566,06 дол. США, що в еквіваленті становить 3 131 380 грн 04 коп.

    Як вбачається зі змісту вказаного рішення, заборгованість за кредитним договором у розмірі 395 566,06 дол. США складається з: 300 тис. дол. США заборгованості за кредитом, 72 977,50 дол. США заборгованості за відсотками, 3 000 дол. США заборгованості з комісії за обслуговування кредитної лінії, 11 412,39 дол. США пені за несвоєчасну сплату суми основного боргу за кредитом, 8 176,17 дол. США штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

    Також встановлено, що вказане судове рішення відповідачами не виконано.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що зобов’язання зі сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_3 належним чином не виконувалися, а тому заборгованість в розмірі 138 737,50 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 липня 2013 року становить 1 108 928 грн 84 коп., за кредитним договором та судові витрати підлягають стягненню в солідарному порядку з відповідачів.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що банком було пропущено строк для пред’явлення вимоги до поручителя ОСОБА_4

    Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

    Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов’язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

    За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

    Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

    У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз’яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

    При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

    Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

    Згідно з п. 4.3 договору поруки порука також припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором не пред’явив позову до поручителя.

    За змістом п. 2.1 кредитного договору позичальник зобов’язаний остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 29 серпня 2012 року.

    Отже, згідно з умовами договору поруки ПАТ «Банк «Київська Русь» повинно було пред’явити позов до поручителя ОСОБА_4 не пізніше 29 лютого 2013 року.

    Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, копії позовної заяви та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ПАТ «Банк «Київська Русь» 24 вересня 2010 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2007 року № 586-01-07-2 станом на 24 вересня 2010 року в загальному розмірі 395 566,06 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 24 вересня 2010 року становить 3 131 380 грн 04 коп.

    Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій, позов банку було задоволено.

    Оскільки вказане рішення суду відповідачами не було виконано, розмір заборгованості за кредитним договором збільшився за рахунок щомісячного нарахування відсотків за користування кредитом.

    19 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 донарахованих відсотків та штрафу за несвоєчасну сплату відсотків.

    У порушення ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин, не врахував, що вперше ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулось до суду з позовом до поручителя ОСОБА_4 у вересні 2010 року, а тому дійшов передчасного висновку про те, що банком було пропущено строк для пред’явлення вимоги до поручителя ОСОБА_4

    Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий Л.М. Мазур

    Судді: А.О. Леванчук

    А.В. Маляренко

    В.А. Нагорняк

    Т.О. Писана

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть