click fraud detection

ТЕМА: 14.02.14 Банку отказано в суде.Нет доказательств получения денег. БРОКБИЗНЕСБАНК

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4246
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    14 лютого 2014 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

    головуючої – судді Омелюх В.М.,

    при секретарі – Короті Л.С.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

    В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

    На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 15 серпня 2008 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1701/508С про надання останньому споживчого кредиту в сумі 15247,00 гривень терміном на 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 36% річних зі строком повернення кредиту до 12 серпня 2011 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 15247,00 гривень, а відповідач зобов’язався в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, повернути отримані кредитні кошти і своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, при цьому у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань позивач має право вимагати дострокового розірвання договору та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення. Відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі виконувались взяті зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17 травня 2013 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 15222 гривні 51 копійка, по відсотках – в сумі 24491 гривня 44 копійки та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 15491 гривня 10 копійок, а всього – 55205 гривень 05 копійок.

    Відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, в зв’язку з чим змушені звернутися з позовом до суду для примусового стягнення заборгованості за кредитним договором та його розірвання.

    У судове засідання представник позивача, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.116), не з’явився. Згідно поданої до суду письмової заяви (а.с.117-118) прохав розгляди справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В судовому засіданні 19 вересня 2013 року представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, оскільки відповідачем належним чином не виконувались зобов’язання за кредитним договором, в зв’язку з чим станом на 17 травня 2013 року виникла заборгованість в загальній сумі 55205 гривні 05 копійок.

    Відповідач та його представник, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.113), в судове засідання 14 лютого 2014 року не з’явились, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с.119-123), за якою прохали відмовити в задоволенні позову, оскільки між сторонами спірний кредитний договір не укладався, а при постановлені рішення стягнути з позивача витрати відповідача по проведенню судової експертизи. В судовому засіданні 19 та 20 вересня 2013 року відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, прохали відмовити в задоволенні позову та пояснили, що відповідач не укладав та не підписував з позивачем ні спірного кредитного договору, за яким позивач просить з нього стягнути заборгованість, ні будь-яких інших документів щодо укладення даного договору, а підписи під кредитним договором та іншими документами по кредитному договору від його імені йому не належать.

    В зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

    Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

    Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст.628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладення якого регулюється ст.1054, ст.1055 ЦК України.

    Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а укладений між сторонами договір є відповідно до ст.629 ЦК України обов’язковим до виконання сторонами.

    Відповідно до вимог ч.3 – ч.5 ст.203 ЦК України, якою передбачено загальні вимоги необхідні для чинності правочину, встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та вчинятися у формі, встановленій законом, при цьому ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно чи в письмовій формі.

    Зі змісту п.2 ч.1 ст.208 ЦК України вбачається, що правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, мають вчинятися у письмовій формі.

    Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

    Положеннями ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

    Судом встановлено, що згідно наданого позивачем та наявного у матеріалах справи кредитного договору між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є позивач ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1701/508С про надання останньому споживчого кредиту в сумі 15247,00 гривень терміном на 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 36% річних зі строком повернення кредиту до 12 серпня 2011 року(а.с.3-4), відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти, а останній зобов’язався в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка (додаток №1 до договору) повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе зобов’язань щодо сплати кредиту та відсотків на вимогу позивача достроково сплатити кредит, відсотки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

    З досліджених в судовому засіданні заяв на видачу готівки № 0201120592, 0201120593 від 15 серпня 2008 року (а.с.7), вбачається, що за вищезазначеним кредитним договором було передано грошові кошти в сумі 15247,00 гривень, при цьому факт отримання цих грошових коштів в судовому засіданні заперечувався відповідачем ОСОБА_1

    За розрахунками позивача за даним кредитним договором станом на 17 травня 2013 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 15222 гривні 51 копійка, по відсотках – в сумі 24491 гривня 44 копійки та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках – в сумі 15491 гривень 10 копійок, а всього – 55205 гривень 05 копійок (а.с.8-10), при цьому з даного розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 на повернення суми кредиту за даним кредитним договором здійснено лише один платіж 27 листопада 2008 року, але будь-яких доказів на підтвердження даного платежу саме відповідачем позивачем суду в процесі розгляду справи не надано, в той же час відповідач ОСОБА_1 заперечував вчинення будь-яких платежів на виконання умов спірного кредитного договору.

    Крім цього, за твердженнями позивача між зазначеними сторонами 15 серпня 2008 року було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору№1701/508С та договір застави №1701/608С від 15 серпня 2008 року (а.с.43-44), при цьому в кожному з зазначених документів мається підпис, вчинений від імені ОСОБА_1 як позичальника, заставодавця та отримувача грошових коштів.

    Згідно висновку проведеної за клопотанням відповідача ОСОБА_1. та його представника комісійної судової почеркознавчої експертизи №2327-13 від 24 грудня 2013 року підписи від імені ОСОБА_1 в графі “позичальник” кредитного договору №1701/508С від 15 серпня 2008 року; в графі «Позичальник» в додатку №1 до нього; в графі «позичальник» додаткової угоди до кредитного договору №1701/508С від 15 серпня 2008 року; в графі «заставодавець» договору застави №1701/608С від 15 серпня 2008 року – виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Вирішити питання, ким виконані підписи від імені ОСОБА_1 в графі «підпис отримувача» заяв на видачу готівки № 0201120592, 0201120593 від 15 серпня 2008 року, в графі «Підпис платника» заяви на переказ готівки №0201120594 від 15 серпня 2008 року не надається можливим так як підписи конструктивно-спрощені, складаються лише з двох, трьох прямолінійно-дугових циклічних елементів, внаслідок чого не надається можливим дати їм повну характеристику навіть по загальним ознакам підписного почерку та можливості простежити стійкість окремих ознак, оцінити їх ідентифікаційну значимість, в зв’язку з чим вони для ідентифікації не придатні (а.с.85-106).

    Таким чином, в судовому засіданні знайшли підтвердження доводи відповідача та його представника щодо того, що відповідач не укладав з позивачем спірного договору та не підписував його, не отримував від позивача як позикодавця грошових коштів як позичальник на виконання умов кредитного договору, а позивачем не надано суду будь – яких інших доказів на підтвердження укладення спірного кредитного договору з відповідачем ОСОБА_1, отримання ним як позичальником грошових коштів від позикодавця та здійснення ним будь – яких дій на підтвердження укладення зазначеного договору, в тому числі в частині сплати ним заборгованості за кредитним договором, а зазначене свідчить про відсутність волевиявлення відповідача як позичальника на укладення спірного договору, так і на не відповідність спірного договору вимогам щодо передбаченої ст.207, ч.2 ст.1055 ЦК України письмової форми договору.

    Відповідно до ч.1 ст.215 УК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

    Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається внаслідок чого є нікчемним.

    Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

    З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні дослідженими доказами встановлено, що між сторонами спірний кредитний договір не укладався, а наданий позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог спірний кредитний договір є нікчемним, внаслідок чого не створює юридичних наслідків для відповідача ОСОБА_1, у якого не виникло за нікчемним правочином обов’язку перед ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” щодо повернення коштів в сумі 15247,00 гривень, а також відсотків за користування грошима та інших зазначених в договорі платежів, в зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

    Оскільки суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, то відповідно до вимог ч.1,п.4 ч.3 ст.79, ч.1 ст.88 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2119 гривень 68 копійок (а.с.83,86,124).

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203-208,215-216, 626, 628, 629, 638 1055 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, ч.1,п.4 ч.3 ст.79, ч.1 ст.88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

    В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

    Стягнути з публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 2119 (дві тисячі сто дев’ятнадцять) гривень 68 копійок.

    Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.