click fraud detection

ТЕМА: 05.10.2016 ВСУ: про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. «Дельта Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4952
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05 жовтня 2016 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоДьоміної О.О., суддів: Дем’яносова М.В., Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року; за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 20 лютого 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі – ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 14,86 % річних, строком із 20 лютого 2007 року до повного погашення кредиту.

    На забезпечення виконання зобов’язань цього ж дня між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_7 укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 84,2 кв. м, незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 11 січня 2007 року.

    26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

    Позичальник ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку із чим станом на 16 жовтня 2014 року за ним рахується заборгованість у розмірі 1 141 475 грн 99 коп., із яких за кредитом – 604 010 грн 06 коп., за відсотками – 537 465 грн 93 коп.

    Просив на рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

    Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2007 року № 09.06/03/07-Склн, укладеним між відкритим акціонерним товаристовом «Кредитпромбанк» (далі – ВАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_6, у розмірі 90 252,60 доларів США.

    На рахунок виконання основного зобов’язання за кредитним договором від 20 лютого 2007 року № 09.06/03/07-Склн, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_6, у розмірі 90 252,20 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 20 лютого 2007 року № 09.06/03/101/07-Склн, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_7, а саме:

    – житловий будинок загальною площею 84,2 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 1992 року, посвідченого державним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Скоропад В.В. та зареєстрованого за № 368, який розташований по АДРЕСА_1;

    – незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільської міської ради народних депутатів про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, який розташований по АДРЕСА_1;

    – земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 11 січня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1 у м. Костопіль Рівненської області, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 01 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову про звернення стягнення на предмети іпотеки, які належать відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме:

    – житловий будинок загальною площею 84,2 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 1992 року, посвідченого державним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Скоропад В.В. за № 368, вартістю 225 900 грн;

    – незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільської міської ради народних депутатів від 25 лютого 1993 року № 153 про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, вартістю 109 400 грн;

    – земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 11 січня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1. У решті рішення залишено без змін.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року рішення апеляційного суду Рівненської області від 01 квітня 2015 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

    Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 23 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2007 року у розмірі 54 788 грн 29 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 3 654 грн. У частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року рішення апеляційного суду Рівненської області від 23 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 011,36 доларів США звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 84,2 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 1992 року, посвідченого державним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Скоропад В.В. та зареєстрованого за № 368, розташований по АДРЕСА_1; незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв. м, що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільської міської ради народних депутатів про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, який розташований по АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 11 січня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У касаційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» − Оверчук О.М., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

    У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційних скарг, вважає, що вони мають бути задоволені частково.

    Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та стягнувши з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 90 252,2 дол. США, звернувши стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції керувався тим, що вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

    Ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, апеляційний суд зазначив, що в межах трирічного строку позовної давності підлягають стягненню відсотки з листопада 2011 року, а також з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року заборгованість за відсотками у розмірі 11 011,36 доларів США.

    З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

    За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

    Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

    Судом встановлено, що 20 лютого 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 09.06./03/07-Склн, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 50 тис. дол. США на відкритий позичковий рахунок НОМЕР_3 зі сплатою 14,86 % річних на термін до 19 лютого 2012 року включно (а. с. 6-10).

    Відповідно до п. 1.5 кредитного договору забезпеченням виконання зобов’язань за цим договором є іпотека житлового будинку загальною площею 84,2 кв. м, незавершеного будівництвом будинку загальною площею 159,5 кв. м та земельної ділянки площею 0,0925 га із цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1, згідно з іпотечним договором від 20 лютого 2007 року № 09.06/03/07-Склн. За виконання своїх зобов’язань за цим договором позичальник відповідає всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать та на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

    Згідно з п. 3.2 кредитного договору позичальник зобов’язується сплачувати нараховані проценти за користування кредитом до 11 числа кожного календарного місяця, а також 19 лютого 2012 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку чи безготівкового перерахування з поточного рахунку.

    Відповідно до п. 6 даного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на фактичну суму заборгованості за кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику. При нарахуванні процентів враховується фактична кількість днів у розрахунковому періоді та 360 днів або фактична кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується перший день та не враховується останній день користування кредитом. Згідно з п. 4.2 вказаного договору банк має право у разі недотримання позичальником умов цього договору, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника припинити надання кредитів у рамках визначеного ліміту, вимагати дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання позичальником умов цього договору.

    ВАТ «Кредитпромбанк» свої зобов’язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_6 кредит у визначеному в договорі розмірі (а. с. 16).

    У позові зазначено, що ОСОБА_6 свої зобов’язання порушив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 19 січня 2015 року складає 90 252,60 дол. США, із яких: 46 636,50 дол. США – заборгованість за кредитним договором, 43 616,10 дол. США – заборгованість за відсотками (а. с. 75).

    Таким чином, апеляційний суд помилково зазначив, що на підставі наданого позивачем розрахунку не можливо визначити розмір заборгованості за відсотками, та не врахував розрахунок, наданий банком станом на 16 березня 2016 року (а. с. 263).

    Крім того, розглядаючи справу, суди не врахували умови договору, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_6 щодо порядку нарахування відсотків за користування кредитом.

    Відповідно до п. 6.2 кредитного договору проценти за користування кредитами нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця та в день повного погашення кредитів позичальником за цим договором, але не пізніше строку, визначеного у п. 1.1 цього договору. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строк, встановлений у пункті 1.1 цього договору, останнє нарахування процентів за користування кредитами здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у пункті 1.1 цього договору, в подальшому проценти за користування кредитами не нараховуються.

    Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позивальнику невідновлювальну кредитну лінію строком по 19 лютого 2012 року включно (а. с. 6-а).

    Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, суд при перегляді справи мав дослідити усі докази, звернути увагу на доводи сторін та надати правову оцінку доказам.

    У даному випадку враховуються вимоги п. 6.2 договору, що є визначальним для правильного вирішення питання щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом.

    Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на посилання відповідача про необхідність застосувати Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та не дослідив і не визначив обставин, з якими пов’язана можливість застосування цього закону, а тому і відсутній висновок суду з приводу цього доводу відповідача.

    Доводи ОСОБА_7 про те, що банком не доведено його право, як іпотекодержателя, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки передачу невиконаних грошових зобов’язань ОСОБА_7 позивач підтвердив витягом із додатка 1 до договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами і такі обставини були встановлені судовими рішеннями та перевірці не підлягають.

    Враховуючи викладене, апеляційний суд, на порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України не виконав вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначені в ухвалі від 20 січня 2016 року, не перевірив початок перебігу строку позовної давності, розрахунок розміру заборгованості, тому рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий апеляційний розгляд.

    Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий: О.О. Дьоміна Судді: М.В. Дем’яносов А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.М. Ситнік

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть