click fraud detection

ТЕМА: 12.05.2016 Про визнання договору поруки припиненим. «УкрСиббанк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4809
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    12 травня 2016 року м.Суми

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

    головуючого-судді – Семеній Л. І.,

    суддів – Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

    за участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 – ОСОБА_5

    на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2016 року

    у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

    за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, про визнання договору поруки припиненим

    та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим,

    в с т а н о в и л а:

    31 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 26 жовтня 2007 року з ОСОБА_6 укладено договір споживчого кредиту, за умовами якого вона отримала 43000 дол. США та зобов’язалася їх повернути до 25 жовтня 2028 року, сплативши проценти за користування кредитом. У забезпечення виконання кредитних зобов’язань банк уклав того ж дня з ОСОБА_4 договір поруки №153274, а з ОСОБА_3 договір поруки №153275. Оскільки позичальниця та поручителі своїх зобов’язань належним чином не виконують, позивач просить стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_4 в солідарному порядку борг у розмірі 35845,54 дол. США та 15016,98 грн. пені, а також з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в солідарному порядку борг у розмірі 35845,54 дол. США та 15016,98 грн. пені.

    13 грудня 2015 року ОСОБА_4, а 27 січня 2016 року ОСОБА_3 звернулися із зустрічними позовами до банку, які обґрунтовували тим, що банк, змінивши додатковою угодою процентну ставку, збільшив обсяг їхньої відповідальності, на що вони згоди не давали, а тому просили визнати укладені з ними договори поруки припиненими, а у задоволенні первісного позову банку відмовити.

    Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

    Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 35845,54 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26 серпня 2015 року становить 810948,38 грн. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам в розмірі 15016,98 грн.

    Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3654 грн., сплачений при подачі позову до суду, а також витрати, пов’язані з подачею оголошення до газети «Урядовий кур’єр», у сумі 420 грн., тобто по 1358 грн. з кожного.

    В зустрічних позовах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено.

    Оскаржуючи рішення місцевого суду, в частині визначеного судом солідарного порядку стягнення боргу з поручителів та божника, ПАТ «УкрСиббанк» в апеляційній скарзі вказує, що за умовами укладених договорів поруки кожен поручитель несе солідарну відповідальність з боржником, а не між собою. Зазначає, що суд безпідставно вказав в резолютивній частині рішення еквівалент суми боргу у національній валюті. Посилаючись на порушення судом вимог матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, банк просив змінити оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    Представник позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_5 також не погодився з рішенням суду.

    В своїх апеляційних скаргах він просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Вказує на порушення банком умов договорів поруки в частині зміни умов кредитного договору про збільшення відсоткової ставки без згоди поручителів, а тому вважає поруку припиненою. Крім того, вважає, що банк пропустив шестимісячних строк пред’явлення вимог до них, як поручителів.

    Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника банку Павленка А.А., представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – ОСОБА_5, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

    Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2007 року між «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11242071000, за умовами якого позичальниця отримала кредит в іноземній валюті в сумі 43000 дол. США, що еквівалентно 217150 грн. та зобов’язалася повернути кредитні кошти, а також сплатити проценти за їх користування до 25 жовтня 2028 року (а.с. 7-17).

    Умовами кредитного договору також передбачено повернення кредиту частинами шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 385 дол. США (п.1.2.2), процентна ставка за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування встановлена в розмірі 9 % річних (п.1.3.1), а по закінченню 30 календарних днів з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.10.2 договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.10.2 даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому періоді.

    Сторони також домовилися, що умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених п.10.2 договору (п.1.3.2).

    В п.10.2 договору вони передбачили обставини, у разі настання яких банк може змінити розмір процентної ставки, а також визначили порядок такої зміни.

    Крім того, передбачили право банку вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 (п. 5.3).

    У забезпечення виконання кредитних зобов’язань 26 жовтня 2007 року банк уклав з ОСОБА_4 договір поруки № 153274, а з ОСОБА_3 договір поруки № 153275 (а.с. 18-19, 20-21).

    За умовами зазначених договорів кожен з поручителів відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п. п. 1.1, 1.3), відповідальність кожного з поручителів і боржника є солідарною (п.1.4).

    Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов’язань позичальниця не виконала, з грудня 2014 року платежів для погашення кредиту не здійснювала, внаслідок чого станом на 26 серпня 2015 року утворилася заборгованість на загальну суму 35845,54 дол. США, з яких 33301,80 дол. США, що еквівалентно 753400,31 грн., – кредитна заборгованість, 2543,74 дол. США, що еквівалентно 57548,08 грн., – заборгованість за відсотками; 5303,38 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту та 9713,60 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків (а.с. 34-41).

    20 липня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» надіслало досудові вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про дострокове погашення заборгованості, однак вимоги банку залишилися відповідачами не виконані (а.с. 22-23, 24-25, 26-27, 28-33).

    Частково задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі у справі належним чином взятих на себе зобов’язань за укладеними кредитним договором та договорами поруки не виконують, а тому права банка є порушеними і підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з відповідачів заявленого боргу.

    Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд вказав, що всі правочини, в тому числі й додаткова угода були підписані сторонами в один день, а відтак поручителям було відомо про зміну умов основного договору в частині підвищення процентної ставки.

    Проте повністю погодитися з такими висновками колегія суддів не може з наступних підстав.

    Як вірно встановлено місцевим судом, позичальниця порушила взяті на себе зобов’язання з повернення кредитних коштів та процентів за їх використання за укладеним кредитним договором та додатковою угодою № 1.

    Доказів на спростування заявленої банком суми боргу за кредитним договором матеріали справи не містять, як і не містять доказів часткового чи повного погашення суми заборгованості відповідачами.

    Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Згідно зі ст. 625 ч. 1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині порушення позичальницею ОСОБА_6 прав банку на вчасне та у повному обсязі повернення кредитних коштів та сплату процентів за їх використання, а тому обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

    Однак висновки суду в частині наявності, передбачених укладеними правочинами, підстав для задоволення вимог банку за рахунок поручителів, не відповідають встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

    Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

    Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

    Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2007 року між банком та позичальницею укладена додаткова угода №1 до кредитного договору (а.с.97).

    При її укладенні сторони погодили внести до кредитного договору зміни та доповнення. Зокрема, ними доповнений п.10.2 кредитного договору новим абзацом такого змісту: у випадках настання обставин:

    – передбачених підпунктами «а»,«б» п.10.2 договору – процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної ставки, що діє відповідно до п.1.3.1 договору;

    – передбачених підпунктом «в» п.10.2 договору – процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5% для кредитів в іноземній валюті, відповідно до ставки, що діє згідно з п.1.3.1 договору;

    – передбачених підпунктом «г» п.10.2 договору – процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування (п.1.4 додаткової угоди).

    Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 договорів поруки № 153274 та № 153275 від 26 жовтня 2007 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

    Проте у порушення вимог ст. 60 ЦПК України доказів згоди поручителів про збільшення процентної ставки будь-яким з передбачених вище способів матеріали справи не місять і банком суду не надано.

    За таких обставин та враховуючи, що умови додаткової угоди, якими змінені розміри процентної ставки за користування кредитом, що дає право кредитору застосовувати їх в разі настання будь-якої обставини, зазначеної в п.10.2 кредитного договору, призводять до збільшення обсягу відповідальності поручителів за основним договором без їх згоди, що вказує на наявність правових підстав для визнання поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 припиненими в порядку ч.1 ст.559 ЦК України.

    Крім того, суд першої інстанції, вірно визначивши еквівалент стягнутого боргу у національній валюті у мотивувальній частині судового рішення, безпідставно зазначив про це у резолютивній частині рішення.

    З роз’яснень, викладених в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вбачається, що згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

    У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

    З урахуванням викладеного вище, права ПАТ «УкрСиббанк» підлягають захисту шляхом задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_6 та стягнення з неї у повному обсязі всієї заявленої суми боргу. Оскільки права позивачів за зустрічними позовами також є порушеними, тому відповідні вимоги про визнання поруки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 припиненими підлягають задоволенню.

    За таких обставин рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісного позову та повне задоволення зустрічних позовів.

    Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.

    Враховуючи, що вимоги за первісним позовом до ОСОБА_6 задоволені повністю, сплачений та документально підтверджений банком судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 3654 грн. підлягає компенсації за рахунок відповідачки ОСОБА_6

    Понесені банком судові витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачки ОСОБА_3 у сумі 420 грн. відшкодуванню не підлягають в зв’язку з відмовою в задоволенні пред’явлених до неї позовних вимог.

    Позивачам за зустрічним позовом, на користь яких ухвалено рішення, за рахунок банку слід компенсувати витрати по сплаті судового збору, понесені та документально підтверджені ОСОБА_4 у сумі 487,20 грн., ОСОБА_3- у сумі 551,20 грн., за розгляд справи в суді першої інстанції. З банку в дохід держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді у сумі 9181 грн. 04 коп. (4555,32+4625,72), який був не сплачений позивачами за зустрічним позовом після відстрочення його сплати ухвалами апеляційного суду від 05.05.2016 року до ухвалення судового рішення у цій справі.

    Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

    в и р і ш и л а:

    Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 – ОСОБА_5, задовольнити.

    Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2016 року в частині вирішених зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати та ухвалити нове рішення.

    Зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

    Визнати припиненою поруку за договорами поруки від 26 жовтня 2007 року № 153274, № 153275, укладеними між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 та між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» і ОСОБА_4.

    Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

    Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2016 року в частині вирішених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення.

    Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року №11242071000 у сумі 35845,54 доларів США та 15016 грн. 98 коп. пені.

    В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відмовити.

    Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 березня 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити.

    Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3654 грн. в рахунок повернення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_4 487 грн. 20 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 551 грн. 20 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в дохід держави 9181 грн. 04 коп. в рахунок повернення судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий –

    Судді –

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть