click fraud detection

ТЕМА: 30.09.2015 Про визнання договору поруки припиненим. «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4786
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 вересня 2015 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

    і кримінальних справ у складі:

    Коротуна В.М., Маляренка А.В.., Попович О.В.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року,

    в с т а н о в и л а:

    У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі – Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.».

    Позивач зазначав, що 25 травня 2011 року між Банком та ТОВ «А.М.В.» було укладено договір відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/218, згідно з яким банк надав ТОВ «А.М.В.» кредит у розмірі 825 000 доларів США строком до 15 травня 2014 року зі сплатою 10,5% за користування кредитними грошима, був складений графік повернення грошей відповідно до умов договору. Кредитні кошти були перераховані на відкритий позичальнику рахунок.

    З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_4 та Банком було укладено договір поруки № 04-02-08/222 від 20 травня 2011 року.

    17 липня 2013 року Банк звернувся до ТОВ «А.М.В.» та ОСОБА_4 з вимогою про погашення простроченої кредитної заборгованості за кредитним договором, у зв’язку з невиконанням позичальником ТОВ «А.М.В.» своїх обов’язків по поверненню кредиту, у тридцяти денний строк. Вимогу отримало ТОВ «А.М.В.» 23 липня 2013 року, ОСОБА_4 отримав вимогу Банка 26 липня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимога Банку виконана не була.

    Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання поруки припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

    В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилається на ту обставину, що Банк неодноразово вносив зміни до кредитного договору, що призвело до збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором, без відома та згоди поручителя.

    Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

    Зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про припинення договору поруки задоволено.

    Поруку за договором № 04-02-08/222 від 20 травня 2011 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 для забезпечення виконання кредитного договору про відкриття відновлювальної лінії № 04-02-08/218 від 20 травня 2011 року, вважати припиненою.

    У касаційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Вивчивши матеріали справи, обговоривши та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

    Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Скаржником оскаржується рішення в частині припинення договору поруки.

    Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 травня 2011 року між Банком та ТОВ «А.М.В.» був укладений договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/218 від 20 травня 2011 року на суму 825 000 доларів США до 15 травня 2014 року зі сплатою 10,5% за користування кредитними грошима, і графіком повернення грошей відповідно до умов договору.

    З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 04-02-08/218 від 20 травня 2011 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 04-02-08/222 від 20 травня 2011 року, за умовами якого останній виступив поручителем ТОВ «А.М.В.».

    Пунктом 6.9 Договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/218 від 20 травня 2011 року передбачено, що всі з міни і доповнення до кредитного договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі, а пунктом 5.2 договору поруки передбачено, що збільшення обсягу відповідальності поручителя відбувається виключно за взаємною згодою сторін.

    Протягом дії кредитного договору до нього неодноразово вносилися зміни та доповнення, без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя за кредитним договором.

    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, та задовольняючи позов про визнання поруки припиненою, суди попередніх інстанцій вірно виходили з положень ст. 1054, 553, 554, ч. 1 ст.559 ЦК України, вірно визначилися з характером правовідносин, що виникли між сторонами, надали їм належну правову оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволення позову про припинення договору поруки, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

    Про внесення змін до умов основного договору без повідомлення поручителя не заперечував і Банк, проте вважав, якщо в договорі поруки передбачена можливість розміру процентів за основаним зобов’язанням і строків їх виплати тощо, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а тому поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання.

    Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    Обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

    Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

    За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

    Отже, у справі, яка переглядається, установивши, що Кредитним договором, з умовами якого погодився поручитель, були передбачені порядок та підстави змін до кредитного договору, а неодноразовими змінами до Кредитного договору, вносились без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував норми частини першої статті 559 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання поруки такою, що припинена.

    За таких обставин підстави для скасування рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року відсутні.

    Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів попередніх інстанцій не впливають та їх не спростовують.

    Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись статтями 332, 335, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року відхилити.

    Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», про визнання поруки припиненою, залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Колегія суддів:

    Коротун В.М., Маляренко А.В., Попович О.В.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.