click fraud detection

ТЕМА: 08.07.2015 Про припинення договору поруки. «УкрСиббанк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4768
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

    УХВАЛА

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

    08 липня 2015 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

    головуючого судді: Прокопчук Н.О.

    суддів: Музичко С.Г., Кирилюк Г.М.

    при секретарі: Кутц А.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року в цивільній справі за позовом

    ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою, –

    ВСТАНОВИЛА:

    У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до ПАТ «УкрСиббанк». Зазначала, що між нею та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором, було укладено договір поруки.

    Посилаючись на те, що банком в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом, про що не було повідомлено поручителя, а також пропущено шестимісячний строк для пред’явлення позову поручителю, просила визнати договір поруки припиненим з підстав ст. 559 ЦК України.

    РішеннямПечерського районного суду м. Києва від 12.05.2015 року позов задоволено. Визнано припиненим договір поруки № 31-АСW/11-2006И від 08.11.2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

    В апеляційній скарзі Кочіна Г.І., який є представником ПАТ «УкрСиббанк» за довіреністю, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, невірно застосував положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, не врахував того, що зобов’язання позивача виникло на підставі як договору поруки, так і кредитного договору, й те, що останнім передбачено перегляд процентної ставки. Оскільки збільшення процентної ставки не є змінами до договору, а є змінами умов зобов’язання, що визначені кредитним договором, тому суд безпідставно послався на п. 2.1 договору поруки, зазначивши, що зміна розміру відсоткової ставки має бути узгоджена з позивачем.

    В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «УкрСиббанк»Решетнік Ю.І. апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених в ній.

    Представник позивачки та третьої особи за довіреностями – ОСОБА_5 вважав, що спір вирішений судом вірно, просив апеляційну скаргу відхилити.

    Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

    Задовольняючи позов суд виходив з того, що ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до умов кредитного договору збільшив відсоткову ставку за кредитом, у тому числі у зв’язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни, але без згоди поручителя у порушення договору поруки, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності останнього, тому порука є припиненою відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

    Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

    Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 08.11.2006 р. на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 31-АСW/11-2006И від 08 листопада 2006 року, за яким він зобов’язався до 08.11.2027 р. повернути кредит у розмірі 105 000 дол. США, сплатити проценти у розмірі 10.3 % річних, комісію в порядку і на умовах, передбачених кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 31-АСW/11-2006И.

    Сторони не заперечували, що свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав та надав ОСОБА_2 грошові кошти в обумовленому договором розмірі.

    Судом також установлено, що з 31.07.2008 р. банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за користування кредитом до 26,6% й згоди на таке позивачка не надавала.

    Факт збільшення процентної ставки відповідачем не спростовано.

    У п.9.2 Кредитного договору сторони погодили можливість зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення боржником кредитної дисципліни та визначили спеціальну процедуру встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру та дати початку її застосування шляхом направлення поштою відповідного рекомендованного листа за адресою позичальника.

    Отже, збільшуючи процентну ставку банк повинен був дотримуватися передбаченої договором спеціальної процедури. Проте, доказів на підтвердження такому відповідачем не надано.

    Відповідно до п. 2.1 Договору поруки № 31-АСW/11-2006И кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, унаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою розуміється як візування змін в кредитний договір поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т. і.

    Даних щодо виконання таких умов договору матеріали справи не містять.

    За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

    Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, є підставою для припинення поруки.

    Така правова позиція викладена у постанові ВСУ від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172 цс12 і згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів.

    Доводи апеляційної скарги про те, що зміни до кредитного договору не вносилися, а змінювалися умови зобов’язання на підставах і в порядку, визначених кредитним договором та невірне застосування судом першої інстанції п. 2.1 Договору поруки, є безпідставними.

    Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної в постановах від 21.11.2011 року у справі № 6-49 цс 11, від 19.12.2011 року у справі № 6-67 цс11, від 05.11.2013 року у справі №6-43цс13 – згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою в спосіб, передбачений договором поруки.

    Оскільки позивачка не надавала згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності, суд дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для припинення поруки.

    Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

    Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

    Всі висновки суду першої інстанції щодо пред’явлених у рамках даної справи позовних вимог викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

    Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

    Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають.

    Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

    Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів, –

    УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» – відхилити.

    Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги

    Головуючий:

    Судді:

    Справа № 757/33800/14-ц

    № апеляційного провадження: 22-ц/796/8687/2015

    Головуючий у суді першої інстанції: Козлов Р.Ю.

    Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.