click fraud detection

ТЕМА: 08.04.2015 Про припинення договору поруки. Кредитна спілка «Громада»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4750
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 квітня 2015 рокум. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,Мостової Г.І., Олійник А.С.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки «Громада» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до кредитної спілки «Громада» про визнання недійсним правочину, за зустрічним позовом ОСОБА_13 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки, ОСОБА_10 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_11 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року,-

    в с т а н о в и л а:

    У грудні 2013 року кредитна спілка «Громада» (далі – КС «Громада») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір у вигляді кредитної лінії в розмірі 950 000,00 грн на строк до 25 грудня 2010 року із сплатою 40 % річних за користування кредитними коштами.

    Кредитні кошти ОСОБА_6 отримав у вигляді семи траншів на загальну суму 928 583,18 грн.

    Додатковою угодою № 1 від 25 грудня 2010 року про внесення змін до кредитного договору від 29 грудня 2009 року було збільшено строк дії кредитного договору до 24 місяців та зменшено розмір процентів до 31,55 % річних.

    Додатковою угодою № 2 від 28 грудня 2011 року про внесення змін до кредитного договору від 29 грудня 2009 року було збільшено строк дії кредитного договору до 25 грудня 2012 року та зменшено розмір процентів до 16,5 % річних.

    В забезпечення виконання позичальником зобов’язання за даним кредитним договором, 29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, був укладений договір поруки, згідно якого останні поручилися перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 був укладений договір поруки, згідно якого останні поручилися перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    25 січня 2011 року між КС «Громада» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, згідно якого остання поручилася перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    Оскільки боржник ОСОБА_6 належним чином не виконував своїх зобов’язань за кредитним договором, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 23 грудня 2013 року становила 826 349,39 грн, у зв’язку з чим позивач просив стягнути вказану заборгованість в солідарному порядку як з боржника, так і з поручителів.

    У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до КС «Громада» про визнання недійсними кредитних договорів від 24 грудня 2009 року та від 29 грудня 2009 року, посилаючись на те, що кредитних коштів за вказаними договорами не отримував, керівництво шляхом умовлянь змусило його підписати кредитні договори.

    ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулись до суду із зустрічними позовними вимогами до КС «Громада» про визнання недійсними п. 3.1 договорів поруки від 29 грудня 2009 року в частині зазначення строку дії договору поруки на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором, як такого, що суперечить нормам права та визнати договори поруки припиненими, оскільки відбулось збільшення обсягу відповідальності без їх згоди.

    Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 квітня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року позов КС «Громада» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 на користь КС «Громада» заборгованість за кредитним договором в розмірі 826 349,39 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

    В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до КС «Громада» про визнання недійсними кредитних договорів відмовлено.

    Зустрічний позов ОСОБА_13 задоволено. Визнано недійсним п. 3.1 договору поруки № 421 п від 29 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_13 та КС «Громада» в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором. Визнано припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки № 421 п від 29 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та КС «Громада» в частині зобов’язання поручителя ОСОБА_13

    Зустрічний позов ОСОБА_10 задоволено. Визнано недійсним п. 3.1 договору поруки № 421 п від 29 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_10 та КС «Громада» в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором. Визнано припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки № 421 п від 29 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та КС «Громада» в частині зобов’язання поручителя ОСОБА_10

    Зустрічний позов ОСОБА_11 задоволено. Визнано недійсним п. 3.1 договору поруки № 421/1 від 29 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_11 та КС «Громада» в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором. Визнано припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки № 421 п від 29 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та КС «Громада» в частині зобов’язання поручителя ОСОБА_11

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог КС «Громада» та відмови в задоволенні його вимог за зустрічним позовом, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги КС «Громада» про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку, як з боржника ОСОБА_6, так і з поручителів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_16, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в зв’язку з невиконанням зобов’язань належним чином і в установлений строк відповідно до умов кредитного договору та договорів поруки, заборгованість має бути стягнута солідарно з боржника та поручителів, як того вимагають ст.ст. 526, 527,530, 554, 629 ЦК України.

    Відмовляючи в задоволенні позовних вимог КС «Громада» до поручителів: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, як солідарних з позичальником ОСОБА_6 боржників, про стягнення заборгованості, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що порука припинилась відповідно до п. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки відбулась зміна зобов’язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.

    Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та визнаючи недійсними п. 3.1 договорів поруки в частині дії цих договорів на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що п. 3.1 договорів поруки не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки законом не передбачено можливості встановлювати сторонами договору строк дії поруки після припинення забезпеченого нею зобов’язання. Визнаючи договори поруки припиненими в частині зобов’язань поручителів: ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що порука припинилась відповідно до п. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки відбулась зміна зобов’язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.

    Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитних договорів, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог.

    Колегія суддів не може повністю погодитися з висновками судів, з огляду на наступне.

    Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_6 був укладений Генеральний договір про кредитування № 8Н, пунктом 2.1 якого визначено, що окремі кредити в рамках дії даного договору, оформляються окремими кредитними договорами з урахуванням положень даного договору.

    29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір у вигляді кредитної лінії в розмірі 950 000,00 грн на строк до 25 грудня 2010 року із сплатою 40 % річних за користування кредитними коштами.

    Згідно п. 1.4 вказаного договору кредит надається кількома траншами на загальну суму ліміту не більшу ніж розмір кредитної лінії.

    Пунктом 1.5 передбачено, що надання позичальнику траншу оформляється додатковим договором до дійсного договору, в якому зазначається сума отриманого траншу, загальна сума кредиту, графік погашення кредиту та процентів за користування кредитом.

    Кредитні кошти ОСОБА_6 отримав у вигляді семи траншів на загальну суму 928 583,18 грн, що підтверджується додатковими договорами про отримання траншу до кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    В забезпечення виконання позичальником зобов’язання за даним кредитним договором, 29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, був укладений договір поруки, згідно якого останні поручилися перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    29 грудня 2009 року між КС «Громада» та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 був укладений договір поруки, згідно якого останні поручилися перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    25 січня 2011 року між КС «Громада» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, згідно якого остання поручилася перед банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов’язків, що виникли з кредитного договору від 29 грудня 2009 року.

    Згідно розрахунку КС «Громада», у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх зобов’язань за кредитним договором від 29 грудня 2009 року, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 23 грудня 2013 року складає 826 349,39 грн.

    Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

    Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності.

    При цьому обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (Постанова Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

    Як вбачається з матеріалів справи, згідно додаткової угоди № 1 від 25 грудня 2010 року, було збільшено строк дії кредитного договору до 24 місяців та зменшено розмір процентів до 31,55 % річних.

    Додатковою угодою № 2 від 28 грудня 2011 року, було збільшено строк дії кредитного договору до 25 грудня 2012 року та зменшено розмір процентів до 16,5 % річних.

    Судами встановлено, що відповідних додаткових угод до договорів поруки від 29 грудня 2009 року не укладалось та вказане не оспорюється сторонами.

    Отже, було збільшено строк дії кредитного договору, у зв’язку з чим відбулось збільшення обсягу відповідальності поручителів.

    За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв’язку із збільшення строку дії кредитного договору від 29 грудня 2009 року, без повідомлення поручителів про зміну умов кредитного договору та укладення додаткових угод, відбулось збільшення обсягу відповідальності поручителів, оскільки збільшився період за який нараховувались проценти за користування коштами.

    Однак, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог КС «Громада» про стягнення заборгованості та задоволення позовних вимог за зустрічними позовами ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 про визнання договору поруки припиненим, суд першої інстанції помилково вважав, що порука припинилась лише відносно поручителів: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, які звернулись із зустрічними позовами про визнання припиненими договорів поруки, а відносно поручителів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 порука не припинилась, так як не звернув уваги на те, що договори поруки були укладені: між КС «Громада» та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7, а також між КС «Громада» та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, а тому встановивши факт, що порука припинилась за вказаними договорами, безпідставно вважав, що порука припинилась лише відносно поручителів: ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, оскільки порука припинилась відносно всіх поручителів, так як вказані договори поруки укладались спільно з усіма поручителями, а не з кожним окремо.

    Крім того, суд помилково вважав, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є солідарними боржниками, оскільки 29 грудня 2009 року між сторонами у справі було укладено два договори поруки: один між КС «Громада» та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_7 і другий між КС «Громада» та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 отже, в даному випадку боржник і поручителі відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, а поручителі між собою не можуть бути солідарними боржниками.

    Колегія суддів не може погодитися з висновками судів щодо задоволення позовних вимог за зустрічними позовами ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 про визнання недійсним п. 3.1 договорів поруки в частині дії цього договору протягом трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором, з наступних підстав.

    Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в моменту вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

    В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що встановлення строку дії договору поруки протягом трьох років після закінчення зобов’язань позичальником та поручителем перед кредитором по кредитному договору не узгоджується з ч. 1 ст. 559 ЦК України та ст. 252 ЦК України.

    Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

    Згідно п. 1.7 кредитного договору, кредит надається строком на 12 місяців, тобто з 29 грудня 2009 року по 25 грудня 2010 року, у зв’язку з чим позивачі вважають, що договори поруки діють до 25 грудня 2010 року.

    Разом з тим, строк надання кредиту слід розцінювати як строк користування кредитними коштами, а не строк припинення зобов’язань за кредитним договором, якщо вони не виконані належним чином і не в повному обсязі.

    Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

    Згідно п. 3.1. договір поруки діє на протязі трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором по кредитному договору від 29 грудня 2009 року.

    Частиною1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи спір про визнання недійсним п. 3.1 договорів поруки в частині дії цих договорів протягом трьох років після закінчення зобов’язань позичальника та поручителя перед кредитором, вказаних вимог закону не врахував, та не звернув уваги, що ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, укладаючи договори поруки були вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, у зв’язку з чим дійшов до передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

    Що стосується позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитних договорів від 24 грудня 2009 року та від 29 грудня 2009 року, то колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позов не підлягає задоволенню у зв’язку з його недоведеністю.

    За таких обставин, ухвалені судові рішення в частині позовних вимог КС «Громада» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічними позовами ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 до КС «Громада» про припинення договору поруки, підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до КС «Громада» про визнання недійсними кредитних договорів залишенню без змін.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

    Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року в частині позовних вимог кредитної спілки «Громада» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та позовних вимог за зустрічними позовами ОСОБА_13 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки, ОСОБА_10 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки, ОСОБА_11 до кредитної спілки «Громада» про припинення договору поруки, скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року в частині позовних вимог за зустрічним ОСОБА_6 до кредитної спілки «Громада» про визнання недійсним правочину залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть