click fraud detection

ТЕМА: 15.05.13.Прекращение договора поручительства. «Банк Камбио»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4705
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    Іменем України

    15 травня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дьоміної О.О.,суддів: Амеліна В.І.,Коротуна В.М.,Касьяна О.П.,Штелик С.П.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «Гудвін», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії «Гудвін» про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2013 року,

    в с т а н о в и л а:

    Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (далі – ПАТ «Банк Камбіо») звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи його тим, що 2 червня 2008 року ПАТ «Банк Камбіо» та товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Гудвін» (далі – ТОВ ТПК «Гудвін») уклали кредитний договір № 98/06-98, виконання зобов’язання за яким було забезпечено заставою майна та порукою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зважаючи на те, що позичальник кредитні зобов’язання належним чином не виконує, позивач просив задовольнити позов та солідарно стягнути з нього та поручителів 2 837 652,07 грн.

    ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим, обґрунтовуючи його тим, що банк без згоди поручителів збільшив розмір процентної ставки за кредитом та порушив передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячний строк звернення з вимогою до поручителів.

    Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

    Стягнуто солідарно з ТОВ ТПК «Гудвін», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість за кредитним договором № 98/06-98 від 2 червня 2008 року в розмірі 2 837 652,07 грн, яка складається з: 1 млн грн прострочених кредитних коштів, 25 479,46 грн відсотків, 857 594,92 грн прострочених нарахованих відсотків, 516 тис. грн пені за прострочення сплати кредитних коштів, 438 577,69 грн пені за прострочення сплати відсотків.

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2013 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитним договором № 98/06-98 від 2 червня 2008 року скасовано.

    У задоволенні позову ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у цій частині відмовлено.

    Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ ТПК «Гудвін» про визнання договору поруки припиненим скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

    Визнано припиненим договір поруки № 98/06-08-П від 2 червня 2008 року, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_6 і ОСОБА_7

    Не погодившись із вищезазначеним рішенням апеляційного суду ПАТ «Банк Камбіо» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

    Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    2 червня 2008 року ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ ТПК «Гудвін» уклали кредитний договір № 98/06-98, за яким банк надав ТОВ ТПК «Гудвін» грошові кошти (кредит) у розмірі 1 млн грн на передбачених цим договором умовах зі сплатою позичальником 25 % річних та обов’язком повернути кредит у термін до 1 червня 2010 року. Виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено спільною порукою ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про що з ПАТ «Банк Камбіо» було укладено договір поруки № 98/06-08-П від 2 червня 2008 року (а.с. 21-26, 50-51).

    Зважаючи на те, що ТОВ ТПК «Гудвін» порушив зобов’язання за кредитним договором, ПАТ «Банк Камбіо» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника та поручителів. Натомість поручителі вважали, що договір поруки є припиненим на підставі частин 1, 4 статті 559 ЦК України, у зв’язку з чим вони звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання договору припиненим.

    Задовольняючи позов ПАТ «Банк Камбіо» та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, а для визнання договору поруки припиненим відсутні підстави.

    Апеляційний суд рішення суду першої інстанції частково скасував та стягнув заборгованість лише з позичальника – ТОВ ТПК «Гудвін», відмовивши у стягненні суми боргу з поручителів, так як вважав договір поруки припиненим з огляду на те, що банк без згоди поручителів збільшив розмір процентної ставки за кредитом та не дотримався передбаченого законом шестимісячного строку звернення з вимогою до поручителів.

    Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна, оскільки вони суперечать закону та не ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи.

    Згідно із частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

    Відповідно до частин 1, 3 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

    Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

    Згідно з пунктом 1.1. договору поруки поручителі зобов’язуються відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань боржника, що виникли за кредитним договором № 98/06-08 та всіма додатковими угодами до нього.

    Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Із додаткової угоди № 3 до кредитного договору № 98/06-98, укладеної 9 грудня 2008 року ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ ТПК «Гудвін», вбачається, що процентна ставка за цим кредитним договором збільшена з 25 % до 30 % річних (а.с. 26).

    Суд апеляційної інстанції визнав договір поруки припиненим посилаючись на пункт 8.3. договору поруки, відповідно до якого сторони домовилися, що внесення змін до умов цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, що підписується сторонами, але не звернув уваги на те, що зазначений пункт договору стосується внесення змін безпосередньо у договір поруки, тоді як обсяг відповідальності поручителя може встановлюватися як договором поруки, так і основним зобов’язанням.

    Таким чином, сторони кредитного договору шляхом підписання додаткової угоди до нього підвищили розмір процентної ставки без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їхньої відповідальності.

    Умови договору поруки про те, що поручителі зобов’язуються відповідати перед кредитором за виконання усіх зобов’язань боржника, що виникли за кредитним договором та всіма додатковими угодами, не можуть свідчити про згоду поручителів на зміну основного зобов’язання в майбутньому, адже ці положення не містять інформації про те, що такі зміни і доповнення умов основного договору можуть здійснюватися без згоди поручителя, а також не означають відмову поручителя від узгодження можливих змін.

    Згода поручителя на зміну основного зобов’язання в майбутньому має бути чіткою та передбачати межі зміни основного зобов’язання, в яких поручитель погоджується відповідати перед кредитором за виконання обов’язку боржника.

    Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

    Із пункту 1.1. кредитного договору вбачається, що позичальник повинен повернути кредит до 1 червня 2010 року.

    Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про визнання поруки припиненою, вважав, що банк звернувся до суду з позовом більш ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов’язання – у жовтні 2011 року.

    Однак, із вимоги щодо усунення порушень виконання кредитного договору № 98/06-98 від 2 червня 2008 року вбачається, що ПАТ «Банк Камбіо» скористався передбаченим цим договором правом дострокового повернення кредиту, яку було направлено ТОВ ТПК «Гудвін», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 23 лютого 2009 року та отримано ними 10 березня 2009 року.

    З урахуванням положень частини 4 статті 559 ЦК України, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

    Таким чином, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що порука є припиненою на підставі норм частини 4 статті 559 ЦК України, адже вимога банку до поручителя була пред’явлена у межах шестимісячного строку, передбаченого законом, який обчислювався у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

    Висновок апеляційного суду про визнання договору поруки припиненим на підставі частини 1 статті 559 ЦК України по суті є правильним, але суд дійшов до нього із неналежним правовим обґрунтуванням.

    Враховуючи те, що помилки у рішенні апеляційного суду стосуються його правового обґрунтування, суд касаційної інстанції має усунути їх шляхом виключення з нього посилання на частину 4 статті 559 ЦК України.

    Керуючись статтею 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2013 року залишити без змін, виключивши з нього посилання на частину 4 статті 559 ЦК України.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.О. Дьоміна Судді:В.І. Амелін О.П. Касьян В.М. Коротун С.П. Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть