click fraud detection

ТЕМА: Решение ВССУ 23.05.2012.Об отказе во взыскании на ипотек. банк Финансы и кредит

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4699

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 травня 2012 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Ткачука О.С.,

    суддів: Колодійчука В.М., Савченко В.О.,Маляренка А.В., Умнової О.В.,-

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_9, Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія – ЦЕС – Холдинг», Автозаводська районна рада м. Кременчука Полтавської області в особі її органу опіки та піклування, про тлумачення правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2012 року,

    в с т а н о в и л а :

    У травні 2011 року публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом у якому просило виправити шляхом тлумачення правочину описку в договорі іпотеки №І-112-2006 р., укладеного 26 грудня 2006 року між акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 стосовно дати укладення договору про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006р. (замість 25 грудня 2006 року вважати 26 грудня 2006 року) та дати кінцевого погашення кредиту (замість 25 грудня 2008 року вважати 26 грудня 2008 року).

    Просило витлумачити договір іпотеки в частині п. 2 таким чином, що зазначена у цьому пункті нерухомість по АДРЕСА_1 передається в іпотеку на забезпечення повернення кредитних коштів, виданих за договором про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006р. від 26 грудня 2006 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія – ЦЕС – Холдинг» на суму 1 500 000 грн. строком до 26 грудня 2008 року.

    Для задоволення своїх вимог за кредитним договором, просило звернути стягнення на зазначений вище предмет іпотеки шляхом його реалізації з прилюдних торгів. Вилучені від реалізації майна 1 500 000 грн. зарахувати в рахунок заборгованості за кредитом, 957 947 грн. 64 коп. в рахунок заборгованості за простроченими процентами та 810 666 грн. 98 коп. в рахунок відшкодування пені.

    Крім того, просило виселити з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зняти їх з реєстрації за вказаною адресою, стягнути на користь позивача 1 820 грн. судових витрат.

    Позовні вимоги обґрунтувало тим, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія – ЦЕС – Холдинг» утворилася заборгованість за кредитним договором №к-112-2006р. від 26 грудня 2006 року, яка має бути погашена за рахунок предмета іпотеки, відповідно до іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_7, ОСОБА_8 для забезпечення зобов’язань товариства.

    Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 вересня 2011 року задоволено заяву представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 – ОСОБА_10, про застосування строку позовної давності та відмовлено в позові.

    Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

    Витлумачено договір іпотеки в частині п. 2 таким чином, що зазначена в цьому пункті нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006 від 26 грудня 2006 року, укладеним між акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія – ЦВС – Холдинг» на суму 1 500 000 грн., строком до 26 грудня 2008 року.

    Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації із прилюдних торгів, а саме будинку із спорудами загальною площею – 374,1 кв. м., та земельну ділянку площею 988 кв. м., що знаходиться в м. Кремнчук по вул. Великокохнівській 38.

    За рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів задоволено вимоги позивача стосовно заборгованості за кредитом у розмірі 1 500 000 грн., 957 947 грн. 64 коп. заборгованості за простроченими процентами та 810 666 грн. 98 коп. пені.

    Виселено з будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_8, неповнолітню ОСОБА_9 та знято їх з реєстрації за вказаною адресою.

    Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь позивача 1 820 грн. судових витрат.

    У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 вересня 2011 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

    Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    Судом встановлено, що 26 грудня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-ЦЕС-Холдинг» та публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006р. в редакції додаткових угод від 31 березня 2008 року та 19 травня 2008 року, відповідно до якого банк надав товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія-ЦЕС-Холдинг» кредит в розмірі 1 500 000 грн., а позичальник зобов’язався повернути кошти до 26 грудня 2008 року та сплатити за користування кредитними коштами відсотки у розмірі 19%.

    Між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8 26 грудня 2006 року було укладено договір іпотеки №к-112-2006р. з наступними змінами від 31 березня 2008 року, за яким іпотекодавці передали в іпотеку будинок із спорудами загальною площею 374,1 кв. м. та земельну ділянку площею 988 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

    Пунктом 2 іпотечного договору передбачено, що зазначена нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006 від 25 грудня 2006 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-ЦЕС-Холдинг» на суму 1 500 000 грн., строком до 25 грудня 2008 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, комісійної винагороди, неустойки, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов’язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення.

    Станом на 31 січня 2011 року кредитна заборгованість становить 1 500 000 грн., заборгованість за простроченими процентами 957 947 грн. 64 коп. та пені у розмірі 810 666 грн. 98 коп.

    Задовольняючи заяву представника відповідачів про застосування строку позовної давності Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області керувався вимогами ст. ст. 256, 257 ЦК України та тим, що момент, коли публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» дізналося про порушення його прав 26 грудня 2006 року, тобто день укладення договору.

    Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду виходив з того, що строк позовної давності необхідно рахувати з дати кінцевого погашення кредиту, а саме з 26 грудня 2008 року, однак такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам закону.

    Перевіряючи питання щодо застосування строків позовної давності суди не звернули уваги на положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, якими визначається спеціальна позовна давність для вимог про стягнення неустойки (пені). У даному випадку позивач визначив розмір пені станом на 31 січня 2011 року в розмірі 810 666 грн. 99 коп., а в п 1.1 договору про відновлювальну кредитну лінію №к-112-2006 від 25 грудня 2006 року закінчення строку його дії визначено 26 грудня 2008 року.

    Крім того, задовольняючи позовні вимоги про тлумачення договору іпотеки, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вимоги ст. ст. 4, 10 та 203 ЦК України, з яких вбачається, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства.

    У разі недотримання у момент вчинення правочину вимог, передбачених ст. 203 ЦК України, такі правочини можуть бути визнані недійсними.

    При розгляді спору про відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників (стаття 213 ЦК України, стаття 37 ЦПК України) – в порядку позовного провадження (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

    Установлено, що публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» звернулось із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_9, Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про тлумачення змісту правочину при цьому питання відповідності або невідповідності цього правочину вимогам закону не ставиться.

    Тому суди мали перевірити чи підлягає зазначений спір розгляду в порядку позовного провадження.

    Ухвалюючи рішення про виселення неповнолітньої ОСОБА_9, апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам відповідачів щодо відсутності дозволу органу опіки і піклування на укладення правочину при його нотаріальному посвідченню, що підтверджено в судовому засіданні представником цього органу, не перевірив правовий статус неповнолітньої ОСОБА_9, щодо її права на спірний будинок та строку протягом якого вона фактично в ньому проживає.

    Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 44 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз’яснив, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

    За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

    Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.С. Ткачук Судді:В.М. Колодійчук А.В. Маляренко В.О. Савченко О.В. Умнова

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть