click fraud detection

ТЕМА: Решение 21.09.12. Отказ в требовании к поручителю по кредитной линии. НАДРА

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4698

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Справа № 2506/2484/2012 Провадження № 22-ц/2590/2560/2012 Головуючий у I інстанції – Кулініч Ю. П.Категорія – цивільна Доповідач – Боброва І. О.

    Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    21 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

    головуючого – суддіБобрової І.О., суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А., при секретарі: Руденко О.М., за участю:представників позивача – Станкевича Ю.В. і Пригари А.В., представника відповідачів – ОСОБА_7,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який приєднався до апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” ( надалі -ПАТ КБ „Надра”) до ОСОБА_9, ОСОБА_8 про стягнення боргу,

    в с т а н о в и в:

    ПАТ КБ „Надра” звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 673197,62 грн.

    Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” був укладений кредитний договір, зобов’язання за яким ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” не виконало.

    В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту, між позивачем та відповідачами ОСОБА_9 і ОСОБА_8 були укладені договори поруки, тому, на думку позивача, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за невиконання боржником умов договору.

    Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2011 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ „Надра” заборгованість за кредитним договором в сумі 673197,62 грн. та по 910 грн. з кожного у відшкодування судових витрат.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який приєднався до апеляційної скарги, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

    Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

    Так, апелянти вказують, що в порушення п. 1.3., п. 4.2. договору поруки, без письмової згоди поручителів. Апелянти зазначають, що між банком та ТОВ «Чернігівська торгівельна компанія» 23.10.2007 року була укладена додаткова угода № 1, 06.11.2007 року – додаткова угода № 2, 25.12.2007 року – додаткова угода № 3 і 18.05.2009 року – додаткова угода № 4, за якими було значно збільшено обсяг відповідальності поручителів перед банком за зобов’язаннями позичальника. Збільшення обсягу відповідальності полягало у збільшенні сплати процентів, збільшенні щомісячного платежу, збільшення штрафу для позичальника у разі прострочення строків сплати відсотків та комісій та збільшення відсоткової ставки. Отже, апелянти вважають, що зміна істотних умов первісного кредитного договору без згоди та відома поручителів, відповідно до ст.598 та ч. 1 ст. 559 ЦК є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „Надра”. Крім того апелянти зазначають, що боржник під час дії договору отримав значно більшу суму від банку ніж це передбачалось договором.

    В судовому засіданні представник апелянтів просив апеляційну скаргу задовольнити.

    Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували і просили рішення суду залишити без змін.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    По справі судом встановлено, що 22.10.2007 р. між позивачем та ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” був укладений договір кредитної лінії № 106/МК/2007-980, відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 550000 грн. під 18,9 % річних, терміном на 60 місяців, з кінцевим терміном повернення 19.10.2012 р. ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” зобов’язалось сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредит у визначені договором терміни згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків до договору кредитної лінії та додаткової угоди № 1 (а.с. 9).

    В забезпечення виконання кредитного договору, 22.10.2007 р. між позивачем та ОСОБА_9, ОСОБА_8 були укладені договори поруки, відповідно до яких відповідачі зобов’язались відповідати перед банком за зобов’язаннями ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” які виникають з умов договору кредитної лінії, і полягають у повернені до 19.10.2012 року кредиту в сумі 550 000 грн. і відсотків за користування кредитними коштами 18,9 % річних, сплати неустойки та відшкодування збитків. Пунктом 4.2. сторони встановили, що умови цього договору можуть бути змінені лише з письмової згоди всіх сторін (а.с. 20-21).

    Згідно з п.1.3 кредитного договору від 22.10.2007 р., видача кредиту здійснювалася окремими траншами, після підписання додаткових угод (а.с. 6-7).

    23.10.2007 р. була укладена додаткова угода № 1 до вказаного вище договору кредитної лінії від 22.10.2007 р., де сторони домовились про надання позичальнику траншу в розмірі 550000 грн., з терміном користування з 23.10.2007 р. по 19.10.2007 р. з відсотковою ставкою 18,9 % річних (а.с. 8).

    В подальшому, а саме 06.11.2007 р. укладена додаткова угода № 2 про надання ще одного траншу у розмірі 430000 грн., а 25.12.2007 р. – додаткова угода № 3 з видачею позичальнику траншу у розмірі 135000 грн. із затвердженням нових графіків повернення кредиту та сплати відсотків відповідно до укладеної угоди (а.с. 11-12, 14-15).

    18.05.2009 р. між банком та позичальником була укладена додаткова угода № 4 до договору кредитної лінії № 106/МК/2007-980 від 22.10.2007 р. де сторони домовились викласти первісний договір у зміненій редакції. Пунктом 4.1. договору (у новій редакції), встановлено, що уразі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, він зобов’язаний сплатити банку штраф з розрахунку 25 відсотків від суми кредиту, використаним не за цільовим призначенням. У пункті 4.2. визначено, що у разі прострочення строків сплати та відсотків та комісій, а також прострочення строків повернення кредиту визначених відповідними пунктами договору (в зміненій редакції), позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 відсотку від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Крім того, банк визначив за собою право підвищити відсоткову ставку за користування кредитними коштами в межах кредитної лінії на 3 відсотки річних (п. 3.2.16) при порушенні позичальником умов договору (п. 3.3.20) на період з моменту встановлення факту порушень до моменту їх усунення (а.с. 17-19).

    Аналізуючи зміст додаткової угоди № 4, колегія суддів дійшла висновку, що цією угодою змінені умови договору, домовленості щодо нарахування пені та штрафу, що не було визначено і передбачено умовами договорів поруки і умовами первісного кредитного договору, якими визначався обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснюють поручителі. Це потягло збільшення відповідальності поручителів перед банком, за невиконання позичальником своїх зобов’язань.

    Дані щодо письмового погодження з поручителями нової редакції договору і внесених в нього змін в матеріалах справи відсутні, що є порушенням п.4.2 договорів поруки.

    Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „Чернігівська торгівельна компанія” отримувало та повертало різні суми коштів, однак сума ліміту 550000 грн. одночасно перевищена не була, тому додаткові угоди не змінювали істотних умов договору та не збільшували обсяг відповідальності поручителів.

    Апеляційний суд не може погодитись з даним висновком суду з наступних підстав.

    Обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

    Зі змісту договору кредитної лінії від 22.10.2007 р. вбачається домовленість кредитодавця та позичальника про відкриття кредитної лінії в сумі 550 000 грн.

    За загальними правилами, кредитна лінія – цільове кредитування комерційних угод суб’єктів господарської діяльності з використанням суми кредиту частками в межах встановленого ліміту та протягом періоду часу визначеного кредитним договором. В залежності від певної банківської установи існує різноманіття банківських послуг з цього виду кредитування (траншева кредитна лінія, кредитна лінія з лімітом видачі, кредитна лінія з лімітом заборгованості або револьверна, овердрафт, сезонна, постійно відновлювальна, змішана кредитні лінії тощо). З основних видів кредитних ліній виділяються – 1.Невідновлювальна кредитна лінія – дозволяє позичальнику отримувати грошові кошти в межах встановленого ліміту. Кількість і граничний розмір траншів обговорюється з банком, проте, вибравши загальний ліміт видачі, позичальник уже не зможе розраховувати на додаткове фінансування, навіть за умови повного погашення заборгованості та 2.Відновлювана кредитна лінія – варіант, при якому позичальник має право отримувати будь-яку кількість траншей, але в межах встановленої банком суми одноразової заборгованості. Для отримання траншу після вибору всієї цієї суми, необхідно повністю або частково погасити поточну заборгованість.

    З умов договору кредитної лінії № 106/МК/2007-980 від 22.10.2007 р. не вбачається яка саме кредитна лінія була відкрита позичальникові. З умов договору не вбачається, що це була відновлювана (відкрита) кредитна лінія. Суд за клопотанням представника відповідачів намагався витребувати у позивача Правила кредитування, що діяли на час укладення договорів між сторонами, проте ПАТ КБ «Надра» такий документ не надав в зв’язку з «їх фактичною відсутністю» (лист №56-09-6/2870 від 03.09.2012 р.).

    Тлумачення терміну «кредитна лінія» було здійснено в додатковій угоді №4 від 18.05.2009 р. Сторони дійшли згоди, що кредитна лінія – це форма кредитування, при якій в межах встановленого ліміту при погашенні кредиту або його частини здійснюється повторна видача кредитних коштів.

    Таким чином сторони конкретизували, що між ними існує вже договір відновлюваної (відкритої) кредитної лінії.

    З умов договорів поруки від 22.10.2007 р., що укладені між банком та поручителями ОСОБА_9.і ОСОБА_8 не вбачається обізнаності поручителів щодо виду кредитної лінії, щодо якої був укладений в 2007 р. відповідний договір. Як зазначалося вище, вони (поручителі) взяли на себе обов’язок відповідати по зобов’язанням позичальника по поверненню останнім кредиту в сумі 550 000 грн., а не коштів за відновлюваною (відкритою) кредитною лінією в сумі 550 000 грн.

    З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається що загальна сума кредиту, що була отримана позичальником загалом складає 1 115 000 грн., з яких повернено 632 749,32 грн. (а.с.22).

    В договорі поруки умови відкриття позичальнику саме відновлюваної кредитної лінії сторонами не узгоджувалися, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителів і їх згоди на збільшення розміру їх відповідальності при укладенні договору кредитної лінії у новій редакції 18 травня 2009 р.

    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Згідно із ч. 1 статті 553, ч. 1 статті 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Приписами ч. 1 статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення обсягу відповідальності за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

    З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що укладення додаткових угод між банком та позичальником, які істотно змінили умови договору, відбулося з порушенням умов договорів поруки, без згоди відповідачів, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу їх відповідальності, що є підставою для відмови у позові відповідно до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України.

    Вказані обставини не були дослідженні Деснянським районним судом м. Чернігова та їм не була надана відповідна правова оцінка, що призвело при ухваленні рішення до порушення статей 212,213, 214 ЦПК України.

    За таких обставин, враховуючи вищенаведені факти, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

    Відповідно до статті 88 ЦПК України з ПАТ КБ „Надра” підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 455,00 грн. сплаченого ОСОБА_8 при подачі апеляційної скарги та сума судового збору в розмірі 455,00 грн. сплаченого ОСОБА_9 за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_8

    Керуючись ст.ст. 553, 554, 559 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

    В И Р І Ш И В:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який приєднався до апеляційної скарги ОСОБА_8 задовольнити.

    Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2011 року скасувати.

    В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” до ОСОБА_9, ОСОБА_8 про стягнення боргу відмовити.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_8 455 (чотириста п’ятдесят п’ять )грн. 00 коп. в повернення судових витрат.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_9 455 грн. (чотириста п’ятдесят п’ять ) 00 коп. в повернення судових витрат.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

    Головуючий:Судді:

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть