click fraud detection

ТЕМА: 20.07.2016 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. «Кредитні ініціативи»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4649
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 липня 2016 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоДьоміної О.О., суддів: Леванчука А.О., Парінової І.К., Маляренка А.В., Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича, третя особа – Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 15 березня 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У жовтні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі – ТОВ «Кредитні ініціативи»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

    Посилалася на те, що 04 січня 2008 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі – ПАТ «Промінвестбанк» укладений кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 200 000 доларів США строком до 28 грудня 2017 року зі сплатою 12,5 % річних. На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами укладений іпотечний договір, відповідно до якого вона передала банку в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вона як позичальник порушила умови виконання кредитного договору, у зв’язку з чим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2010 року з неї та поручителів ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь банку стягнуто заборгованість у розмірі 1 657 684 грн 38 коп. У рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. 20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Пономарьовим В.Ю. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки. Позивачка вважала виконавчий напис таким, що вчинено з порушенням вимог законодавства, оскільки сума боргу не є безспірною.

    Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2015 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 20 листопада 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1902, щодо звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 08 вересня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2015 року залишено без змін, змінено в частині мотивів задоволення позову.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року рішення апеляційного суду Тернопільської області від 08 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 15 березня 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

    У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково.

    Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, оскільки на час його вчинення існував спір про розмір заборгованості за кредитним договором, боржник та іпотекодавець не отримували письмової вимоги про усунення порушень.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав, що нотаріусу надані всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

    З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

    За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

    Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

    Судом встановлено, що 04 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивачка отримала кредит у розмірі 200 000 доларів США із сплатою 12,5 % річних, строком до 28 грудня 2017 року.

    На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 04 січня 2008 року між ОСОБА_6 та банком було укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку банку передано житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

    Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», та згідно з витягом з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року до позивача перейшли усі права грошових вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, в тому числі і за договором іпотеки від 04 січня 2008 року, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_6

    20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю. вчинено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. Згідно із указаним виконавчим написом, за рахунок коштів від реалізації вищевказаного майна (житлового будинку та земельної ділянки) запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», яке є правонаступником ПАТ «Промінвестбанк» за договором відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, на суму 2 349 322 грн 91 коп.

    Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі – Інструкція), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимог іпотекодержателя за основним зобов’язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов’язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов’язання.

    Вказуючи на те, що нотаріусу надані всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, апеляційний суд не переконався чи є такі докази у матеріалах справи.

    Апеляційний суд не взяв до уваги, що докази, надані представником ТОВ «Кредитні ініціативи», всупереч вимогам ст. 27 ЦПК України були подані на стадії розгляду справи в апеляційному суді та ці докази не свідчать про те, що всі необхідні документи були надані нотаріусу.

    Разом з тим з ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2015 року (а. с. 42, 43) вбачається, що суд витребував у ТОВ «Кредитні ініціативи» договір відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року та реєстр позичальників згідно з договором про відступлення права вимоги.

    Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому написі нотаріуса від 20 листопада 2013 року станом на 01 жовтня 2013 року сума загальної заборгованості становила 2 349 322 грн 91 коп., а у вимозі, направленій ТОВ «Кредитні ініціативи» на адресу боржників від 09 серпня 2013 року, станом на 31 липня 2013 року заборгованість становила 2 353 271 грн 54 коп., що не може свідчити про безспірність її розміру (а. с. 93). Матеріали справи містять фотокопію виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 11 серпня 2010 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний борг від 04 січня 2013 року. Разом з тим жодних відміток державного виконавця виконавчий лист не містить.

    При вирішенні спору апеляційний суд не перевірив, чи зверталося раніше стягнення на спірний предмет іпотеки за виконавчим листом від 11 серпня 2010 року, виданим на підставі судового рішення.

    У матеріалах справи є фотокопія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17 січня 2012 року за виконавчим листом № 2-4151, виданим 13 жовтня 2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки (а. с. 48). Разом з тим із відповіді ВДВС Тернопільського МУЮ вбачається, що вказаний виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на виконанні не перебуває (а. с. 176), оскільки був повернутий до ПАТ «Промінвестбанк» відповідно до постанови від 26 квітня 2013 року (а. с. 178).

    Крім того, відмова у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивач не спростував розрахунок заборгованості, суд апеляційної інстанції, який залучив на стадії апеляційного провадження докази, надані ПАТ «Промінвестбанк», у порушення вимог ЦПК України, не звернув увагу на клопотання ОСОБА_6 про призначення судово-економічної експертизи для визначення розміру заборгованості, при тому, що фізична особа є слабкою стороною у спорі. Крім того, ПАТ «Промінвестбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», вже реалізували своє право на примусове стягнення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про задоволення позову, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено 11 серпня 2010 року, воно набрало чинності і мало перебувати чи перебувало на виконанні, оскільки докази з цього приводу є суперечливими.

    Тому доводу позивачки з приводу небезспірності розміру заборгованості, враховуючи правові позиції Верховного Суду України, є обґрунтованими і такими, що суд мав врахувати як при розгляді справи, так і при ухваленні рішення.

    Суд апеляційної інстанції при розгляді справи на вказане уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про безспірність суми заборгованості, тому рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий апеляційний розгляд.

    Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343−345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 15 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий: О.О. Дьоміна Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко І.К. Парінова О.М. Ситнік

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.