click fraud detection

ТЕМА: 11.02.2015 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «Порше Мобіліті»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4613
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

    03680 м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а,

    факс 284-15-77 e-mail: [email protected]Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

    Справа № 22-ц/796/1657/2015 Головуючий у першій інстанції – Маліновська В.М.

    Доповідач – Оніщук М.І.

    У Х В А Л А

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    11 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

    головуючого судді Оніщука М.І.,

    суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В А.,

    при секретарі Троц В.О.,

    за участю:

    представника позивача ОСОБА_2,

    представника відповідача

    ТОВ «Порше Мобіліті» Гаврика А.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

    В С Т А Н О В И Л А:

    У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5, треті особи: ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, ВДВС Бучанського міського управління юстиції Київської області, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.11.2013, вчинений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 про звернення стягнення на автомобіль «Фольксваген СС», 2012 р.в. та накладення арешту.

    В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 09.11.2012 між ним та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 5000669 про отримання споживчих кредитних коштів на придбання рухомого майна (автомобіля), в сумі 279 564 грн. 20 коп., що еквівалентно 34 010 доларів США строком на 60 місяців (5 років) з 09.11.2012 до 09.11.2017, та сплати процентів у розмірі 9,90% річних. Окрім того, між сторонами було укладено договір застави до кредитного договору № 5000669 від 12.11.2012. В кінці листопада 2013 року на АЗС в м. Києві на вул. Кільцевій його автомобіль був заблокований працівниками відповідача. Згодом під’їхав державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Києва і повідомив, що на підставі виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_5 винесена постанова про розшук і накладення арешту на автомобіль, який був відігнаний на штрафний майданчик, де і знаходиться до цього часу. В ході вищезазначених подій він дізнався, що 05.11.2013 ТОВ «Порше Мобіліті», без його належного повідомлення, звернулось до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 про вчинення виконавчого напису, який було вчинено в цей же день. На думку позивача, вчинений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням вимог закону, зокрема його не було повідомлено про вчинення виконавчого напису, відповідачем не направлялась вимога, а також не було перевірено безспірність і розмір заборгованості.

    Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2014 позов задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1566 від 05.11.2013.

    Вирішено питання розподілу судових витрат.

    В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Порше Мобіліті», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неповним з’ясуванням обставин справи, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

    В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

    Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

    Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, а тому колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).

    Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

    Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність вимог ТОВ «Порше Мобіліті», порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про заставу», а також не дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

    Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 09.11.2012 між позивачем та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50006669, згідно якого Компанія зобов’язується надати Позичальнику кредит в сумі 279 564 грн. 26 коп., що в еквіваленті в доларах США становить 34 010,25 доларів США, строком на 60 місяців, на придбання Автомобіля марки VW, модель СС, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1968 куб.см., рік випуску 2012, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 9,90% річних, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

    У забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами було укладено Договір застави від 12.11.2012, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 2216.

    Відповідно до п. 1.1., 1.3. договору застави, заставодавець з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 50006669 від 09.11.2012р. з додатками (Загальні умови кредитування та Графік погашення кредиту) щодо своєчасного повернення суми кредиту в сумі 279 564,26 грн., що на день укладення кредитного договору складає еквівалент 34 010,25 доларів США, своєчасної плати за користування кредитом (проценти за ставкою 9,90% змінна, відповідно до п. 2.3. Загальних умов кредитування та комісії: разова комісія за надання (розміщення) кредиту – 2,50% від суми кредиту), передає у заставу заставодержателю належний йому на праві власності автомобіль марки Volkswagen СС, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, об’єм двигуна 1968, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік виробництва 2012, колір – білий.

    За домовленістю сторін заставна вартість Предмета застави становить 372 752,34 грн.

    У випадку невиконання Заставодавцем положень Кредитного договору, Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, витрати Заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на Предмет застави та його реалізацію (п. 1.4. договору застави).

    Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору застави Заставодержатель має право задоволення своїх вимог за цим Договором та за Кредитним договором шляхом добровільної передачі Предмета застави у власність Заставодержателя або шляхом звернення стягнення на Предмет застави, яке виникає у Заставодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) Заставодавцем своїх зобов’язань перед Заставодержателем за Кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим Договором, при прострочені належного платежу та згідно з розділом 4 цього Договору.

    Судом обґрунтовано встановлено, що 06.09.2013 ТОВ «Порше Мобіліті» направило позивачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50006669 від 04.09.2013, в якому вимагало від позивача дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов Договору, що разом станом на поточну дату (04.09.2013) становить 320 106,87 грн. та складається з:

    1) дострокове повернення невиплаченої суми кредиту – 239 844,18 грн.,

    2) несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) – 23 501,63 грн.,

    3) штрафні санкції відповідно до ст. 8.3. Договору – 1 344,76 грн.,

    4) штраф за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 20% від суми кредиту – 55 416,30 грн.

    Разом з тим, у вказаному повідомленні ТОВ «Порше Мобіліті» зазначило, що у разі неповернення суми кредиту та несплати заборгованості протягом 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, воно змушене буде вдатися до примусового стягнення суми кредиту та заборгованості в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий Компанії у заставу для забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за Договором (а.с. 168).

    Вказане повідомлення не було отримано позивачем та повернуто відповідачу за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні, що підтверджується копію конверту з відміткою про причину повернення від 08.10.2013 (а.с.169). При цьому, представник відповідача пояснив, що зобов’язання позивача з повернення всієї суми кредиту згідно умов Кредитного договору, почалися з дати відправлення вимоги (повідомлення) від 04.09.2013 та мали бути виконаними протягом місяця з дати відправлення вказаної вимоги, навіть якщо Позивач і не отримував зазначеної вимоги.

    Натомість представником позивача було повідомлено, що позивачем не отримувалось ні від відповідача, ні від будь-кого іншого повідомлення від 04.09.2013, а отже не він був обізнаний про вимогу щодо повернення всієї суми кредиту та не міг заперечити проти розрахованої суми заборгованості, а тому така заборгованість не може вважатися безспірною і відповідно без доказів такої безспірності нотаріусом не могло бути вчинено виконавчий напис.

    Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    На підставі Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з порушенням ОСОБА_4 зобов’язань по Кредитному договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, керуючись ст. 3.2. Кредитного договору ТОВ «Порше Мобіліті» 05.11.2013р. (а.с.163) звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави транспортного засобу, посвідченого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі за № 2216, з метою звернення стягнення на автомобіль для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» станом на 04.09.2013 в сумі 320 106,87 грн., з яких: – сума кредиту – 239 844,18 грн., – несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) – 23 501,63 грн., – штрафні санкції за вимоги щодо сплати – 1 344,76 грн., – штраф за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 20% від суми Кредиту – 55 416,30 грн., а також відшкодування витрат заставодержателя пов’язаних із вчиненням виконавчого напису на суму таких витрат (а.с.163).

    Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 05.11.2013 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1566 про звернення стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель СС, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, рік випуску – 2012, тип – легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір – білий, що належить на праві власності ОСОБА_4 для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в розмірі 320 106,87 грн., в тому числі несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) 23 501,63 грн., штрафні санкції за вимоги щодо сплати в розмірі 1 344,76 грн., штраф за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 20% від суми кредиту 55 416,30 грн., та витрат, пов’язаних із вчиненням виконавчого напису у сумі 2 000,00 грн. (а.с.4,128).

    07 листопада 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 40631530) щодо виконання виконавчого напису № 1566 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 05.11.2013 (а.с.5).

    09 липня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №40631530) на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлення виконавчого документа до ВДВС Бучанського МУЮ (а.с.20).

    Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 10.07.2014 відкрито виконавче провадження (ВП № 43983294) щодо виконання виконавчого напису № 1566, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 05.11.2013 (а.с.21).

    Згідно п.8.2. Загальних умов кредитування, які є додатком до Кредитного договору у разі порушення позичальником терміну повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту, визначеного у статті 3.3., за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1., позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20 відсотків від суми кредиту.

    Статтею 3.3. Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов’язаний повернути Компанії у повному обсязі суму кредиту та суму Додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

    Пунктом 8.3. Кредитного договору за кожен випадок порушення Позичальником умов статей 5.1.,5.2., 5.3., .5.4., 8.2. Позичальник сплачує Компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 дол. США відповідно до еквіваленту Суми кредиту та/або Додаткового кредиту у Кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією першої вимоги щодо сплати, та відповідно у розмірі еквіваленту 20 Євро чи 25 дол. США в українських гривнях за направлення другої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, зазначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такої вимоги, та у розмірі еквіваленту 25 Євро чи 30 дол. США в українських гривнях за направлення третьої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, визначеного у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такої вимоги (якщо Компанія вирішить надіслати таку третю вимогу).

    Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків по договору № 50006669 від 09.11.2012 станом на 17.01.2014 між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_4 встановлено, що заборгованість Позичальника перед ТОВ «Порше Мобіліті» станом на 14.01.2014 становить 302 592,16 грн., в тому числі поточна заборгованість – 76 513,13 грн., заборгованість по сумі кредиту -226 079,03 грн.(а.с.111,132).

    Позивач зазначив, що відповідач ТОВ «Порше Мобіліті» не включив платіж на погашення кредитної заборгованості згідно Договору у сумі 188,08 грн. від 10.11.2012 до Акту звіряння станом на 17.01.2014, що призвело до неправильного розрахунку заборгованості по кредиту та відповідних штрафних санкцій.

    Разом з тим, з копії квитанції № 333741000506221352536522 від 10.11.2012 на суму 188,08 грн. вбачається, що даний платіж у відповідній сумі був зроблений на рахунок ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» з призначенням платежу: за автомобіль ОСОБА_4 (а.с.110), що в силу вимог п.1.4.4. Загальних умов кредитування не може розцінюватись як повернення частини кредиту, сплати процентів, комісій або штрафних санкцій за Кредитним договором № 50006669 від 09.11.2012.

    Проте, на підставі зазначеного Акту, судом встановлено, що в період з 04.09.2013 по 05.11.2013 Позичальником на виконання умов Кредитного договору № 50006669 09.11.2012 було сплачено 30.09.2013 – 6 000,00 грн.

    Відповідно до п.п. 1.7. Загальних умов кредитування до Кредитного договору поверненні заборгованості: за домовленістю сторін будь-які кошти, отримані Компанією від Позичальника будуть зараховуватись у виконання зобов’язань Позичальника у наступному порядку (незалежно від призначення платежу, визначеного Позичальником): 1) пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих Загальних умов кредитування за порушення умов оплати Додаткового кредиту; 2) прострочені проценти за користування сумою Додаткового кредиту; 3) прострочена сума Додаткового кредиту; 4) строкові комісії, нараховані у зв’язку з видачею (розміщенням) Додаткового кредиту; 5) чергові проценти за користування сумою Додаткового кредиту; 6) строкова сума Додаткового кредиту; 7) пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих Загальних умов кредитування за порушення умов повернення кредиту; 8) прострочені комісії по Кредиту; 9) сплачені Компанією страхові платежі в порядку, передбаченому пунктом 5.6. цього Кредитного договору (у випадку неотримання Позичальником Додаткового кредиту від Компанії); 10) прострочені проценти по кредиту; 11) строкові комісії по Кредиту; 12) строкові проценти за користування Кредитом; 13) прострочена сума основного боргу по Кредиту; 15) – інші вимоги та витрати Компанії.

    Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

    Відповідно до ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

    У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

    За змістом ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

    Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції від 16.10.2011 з урахуванням змін, внесених 22.09.2011) обтяжувач має право застосувати як один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, – реалізацію заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    За приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

    Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

    Згідно 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

    Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 п. 3 глави 16 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

    Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

    Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

    Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, встановлено, що по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

    Відповідач вказував, що на підтвердження безспірності вимог приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 була надана копія вимоги (повідомлення) від 04.09.2013 згідно якої заборгованість Позивача станом на зазначену дату становила 320 106,87 грн.

    Разом з тим, виходячи зі змісту положень Кредитного договору та Загальних умов кредитування, укладених між Позивачем та ТОВ «Порше Мобіліті», з урахуванням змісту Акту звіряння взаємних розрахунків по договору № 50006669 від 09.11.2012 станом на 17.01.2014, суд дійшов висновку, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису на договорі застави від 12.11.2012 – 05.11.2013 сума заборгованості Позивача за цим Кредитним договором була меншою за суму зазначену ТОВ «Порше Мобіліті» станом на 04.09.2013, яка була вказана у вимозі (повідомленні), що була направлена Позивачу, оскільки 30.09.2013 Позичальник сплатив 6 000,00 грн. (а.с.132) на виконання умов договору Кредиту, які згідно п.1.7. Загальних умов кредитування повинні були зарахуватись у виконання зобов’язань Позичальником за договором в порядку черговості, визначеної цим пунктом.

    Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що з урахуванням сплати Позивачем 30.09.2014 суми 6 000,00грн., тобто саме в проміжок часу з дати, зазначеної на вимозі ТОВ «Порше Мобіліті» (04.09.2013), до дати вчинення нотаріусом виконавчого напису (05.11.2013) остатньому не могло бути надано документів, які б підтверджували суму заборгованості саме – 320 106,87грн., оскільки така сума була меншою, що підтверджується Актом звіряння, наданим Позивачем. Дійсність Акту звіряння станом на 17.01.2014, наявного в матеріалах справи, не заперечувалась представником ТОВ «Порше Мобіліті». Поряд з цим останнім не надано суду копію документу, який додавався ТОВ «Порше Мобіліті» до Заяви про вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу ОСОБА_5 на підтвердження безспірності заборгованості станом на 05.11.2013 саме на суму 320 106,87грн.

    Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості Позичальника, є саме первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

    Аналогічної правової позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики з розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014.

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 11 ПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису нотаріусу не було перевірено безспірність вимог ТОВ «Порше Мобіліті», порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про заставу», вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість рішення суду не впливають. Крім цього, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом правової оцінки суду першої інстанції, які повністю відповідають вимогам закону.

    Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

    При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

    Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

    Отже, з огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

    Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

    У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – відхилити.

    Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    Головуючий

    Судді

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть