click fraud detection

ТЕМА: 01/12/2016 Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «Кредитні ініціативи»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4669
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    01 грудня 2016 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Немм Олена Володимирівна, Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суд Кіровоградської області від 06 липня 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 01 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 030/07.08/88-523.

    З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 14 липня 2008 року між банком та позивачем укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріально.

    ОСОБА_4 зазначав, що йому стало відомо, що ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а останнє відступило право вимоги за цими договорами ТОВ «Кредитні ініціативи». Будь-яких повідомлень про відступлення прав вимоги він не одержував.

    ОСОБА_4 зазначав, що у зв’язку з невиконанням боржником ОСОБА_7 умов кредитного договору, банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм О.В., яким 26 грудня 2013 року вчинено виконавчий напис № 5322, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

    Відповідно до постанови державного виконавця проведено опис та арешт майна (квартири), призначено суб’єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна, квартира була передана на реалізацію з публічних торгів на аукціоні.

    ОСОБА_4 вважав, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. порушено п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, однак такої вимоги він не отримував; строк закінчення основного зобов’язання за кредитним та іпотечним договорами закінчується 13 липня 2018 року, тобто до закінчення вказаного строку нотаріус не має права вчиняти виконавчий напис.

    Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року, позов задоволено.

    Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм О.В., вчинений 26 грудня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 5322, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4

    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

    У поданій касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

    Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

    У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2015 року, позов задоволено.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

    Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2015 року про задоволення позову залишено без змін.

    Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 14 липня 2008 року на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором від 14 липня 2008 року № 030/07.08/88-523, за умовами якого остання отримала кредит сумі 35 тис. доларів США терміном з 14 липня 2008 року до 13 липня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних за користування кредитом, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 як майновим поручителем (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір.

    28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником прав та обов’язків ВАТ «Сведбанк» на підставі договору факторингу № 15 відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу відступило право вимоги за цими договорами ТОВ «Кредитні ініціативи».

    За умовами іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку належне йому на праві власності майно – квартиру АДРЕСА_1.

    Відповідно до п. п. 10.3, 10.4 п. 10 іпотечного договору іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Відповідно до п. 12 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. 26 грудня 2013 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5322, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, яка була передано в іпотеку на забезпечення виконання зобов’язань боржника ОСОБА_6 за кредитним договором від 14 липня 2008 року № 030/07.08/88-523. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, пропонується задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником ОСОБА_6 умов кредитного договору, з 28 листопада 2012 року до 01 жовтня 2013 року в загальному розмірі 345 955 грн 29 коп.

    Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

    Крім того, відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

    Зміст виконавчого напису має відповідати вимогам, зазначеним у ст. 89 Закону.

    Разом із тим суд вважав, що на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на адресу іпотекодавця ОСОБА_4 іпотекодержателем була направлена письмова вимога про усунення порушень основного зобов’язання за кредитним договором відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 11 іпотечного договору від 14 липня 2008 року.

    Також відсутні докази щодо повідомлення позивача про те, що 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу № 15 ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу відступило право вимоги за цими договорами ТОВ «Кредитні ініціативи».

    Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що виконавчий напис було здійснено нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, п. 2.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

    Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

    Виконавчий напис нотаріуса здійснено 26 грудня 2013 року, вимога про усунення порушень та добровільне виселення, на які посилався відповідач, направлені на адресу позивачів і датовані 28 листопада 2013 року, тобто до спливу тридцятиденного терміну. Докази того, що позивач отримав зазначені вимоги в матеріалах справи відсутні. Посилання відповідача на зворотні повідомлення, які підтверджують факт отримання вимоги від 28 листопада 2013 року, датовані поштовим штемпелем від 02 листопада 2013 року, що є протиріччям, оскільки дата на повідомлені визначена ще до того, як відправлено саме повідомлення.

    За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

    Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін. При цьому апеляційний суд взяв до уваги доводи, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року.

    Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, підстав для скасування ухвалених ними рішень не вбачає.

    Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Доводи касаційної скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

    Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

    Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» відхилити.

    Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суд Кіровоградської області від 06 липня 2016 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Судді: О.І. Євтушенко

    Т.Л.Ізмайлова

    С.О.Карпенко

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.