click fraud detection

ТЕМА: 05/10/2016 Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «Порше Мобіліті»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4667
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05 жовтня 2016 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоКузнєцова В.О.,суддів: Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – Зайцева Михайла Михайловича – на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 грудня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У липні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі – ТОВ «Порше Мобіліті»), в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. від 18 червня 2015 року реєстровий № 819, таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, оскільки нотаріус не перевірив безспірність заборгованості.

    Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 01 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

    Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18 червня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М., зареєстрований за № 819, за яким звернуто стягнення на автомобіль для задоволення вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі заборгованості в сумі 452 684 грн 57 коп. Вирішено питання про судовий збір.

    У касаційній скарзі представник ТОВ «Порше Мобіліті» – Зайцев М.М. – порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

    Судами встановлено, що 13 січня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір № 50002928 на суму 237 761 грн 02 коп., що було еквівалентно 29 539,20 доларам США, строком на 60 місяців зі сплатою процентів за його використання та інших платежів, відповідно до умов договору, для придбання автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель PASSAT.

    З метою забезпечення виконання вказаного договору кредиту 27 січня 2012 року між сторонами укладено договір застави зазначеного транспортного засобу № 50002928 (а. с. 42-43).

    ТОВ «Порше Мобіліті» 03 квітня 2015 року направлено письмову вимогу ОСОБА_6 щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором на суму 432 655 грн 92 коп., яку він отримав 16 квітня 2015 року, що підтверджено письмовою розпискою.

    16 червня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави транспортного засобу (а. с. 41).

    18 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М. вчинено виконавчий напис, яким повністю задоволено заяву стягувача і звернуто стягнення на вказаний автомобіль у сумі 452 684 грн 57 коп, що складається із: несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) – 27 577 грн 73 коп., штрафних санкцій за вимоги щодо сплати – 2 735 грн 61 коп., штрафу за порушення вимог щодо страхування майна – 104 116 грн 82 коп., компенсації страхових платежів – 3 310 грн 82 коп., штрафу за порушення терміну повернення кредиту – 47 552 грн 20 коп. і суми кредиту – 267 391 грн 39 коп. та відповідно 19 червня 2015 року винесена постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції про відкриття провадження з виконання вказаного виконавчого напису.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість не була безспірною, а про безспірність можуть вказувати докази, які підтверджують наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати її розмір, і такими документами можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформленні відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

    Погоджуючись із такими висновками суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції також вказано, що виконавчий напис вчинено 18 червня 2015 року на більшу суму заборгованості за кредитом (452 685 грн 57 коп.) ніж у вимогах щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором: від 03 квітня 2015 року на суму 432 655 грн 92 коп., від 19 травня 2015 року на суму 410 942 грн 82 коп. та 03 червня 2015 року на суму 404 376 грн 74 коп.

    Згідно зі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

    Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 ЦК України).

    Згідно з п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Інструкція) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

    Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі – Перелік), за змістом п. 1 якої для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

    Для одержання виконавчого напису за кредитним договорами додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

    Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

    Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

    У справі, яка переглядається, висновок суддів попередніх інстанцій про те, що належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості мають бути первинні документи, оформленні відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» не відповідає змісту п. 1 Переліку, яким чітко регламентовано перелік документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

    Разом з тим не можна не погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у повідомленні, вимозі від 03 квітня 2015 року, зазначена менша сума ніж у виконавчому напису нотаріуса, що є підставою вважати, що необхідні документи, передбачені Переліком, для вчинення виконавчого напису, – відсутні.

    Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, про те що, лише та обставина, що зазначена у виконавчому написі сума заборгованості за кредитом більша ніж у повідомленні не свідчить про наявність спору, – застосуванню не підлягає, оскільки стосується зміни загальної суми заборгованості у виконавчому написі порівняно з повідомленням відповідно до показників обмінного курсу валют та перерахована у відповідності до діючого обмінного курсу станом на дату вчинення відповідного виконавчого напису. А у справі, яка переглядається, загальна сума заборгованості у виконавчому написі порівняно з повідомленням збільшилась за рахунок включення до виконавчого напису суми штрафних санкцій за порушення терміну повернення кредиту у розмірі 47 552 грн 92 коп.

    Отже доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

    Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення судів попередніх інстанцій без змін.

    Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – Зайцева Михайла Михайловича – відхилити.

    Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В.О. Кузнєцов

    Судді: О.І. Євтушенко

    Т.Л. Ізмайлова

    Г.І. Мостова

    Т.О. Писана

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.