click fraud detection

ТЕМА: 24.06.2015 Про звернення стягнення на квартиру, відміна виселення. ПАТ КБ «ПриватБанк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4550
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    іменем україни

    24 червня 2015 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дьоміної О.О.,

    суддів: Дем’яносова М.В., Парінової І.К.,

    Маляренка А.В., Попович О.В.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Бориспільський районний відділ Управління державної міграційної служби України, про звернення стягнення на квартиру, виселення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2014 року,

    в с т а н о в и л а:

    У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на квартиру та виселення.

    Позивач зазначав, що 03 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КІВ2GА00000003, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 99 104,50 доларів США у вигляді не поновлювальної лінії. ОСОБА_3 зобов’язалася щомісячно, до 03 вересня 2017 року, повертати кредит частинами, шляхом сплати платежу у розмірі 1 429,62 доларів США в період з 25 по 30 число кожного місяця зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; 1,84% на місяць – відсотки за користування кредитом, нараховані на суму непогашення в строк заборгованості за кредитом; пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу при порушенні сплати відсотків за користування кредитом.

    На забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 04 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала ПАТ КБ «ПриватБанк» трикімнатну квартиру загальною площею 66,1 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про приватизацію від 02 вересня 1993 року НОМЕР_1, зареєстрованого Бориспільським МБТІ за № 15342.

    Станом на 15 квітня 2013 року ОСОБА_3 належним чином не виконала взяті на себе зобов’язання на виконання кредитного договору від 03 вересня 2007 року № КІВ2GА00000003, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 257 310,55 доларів США, яку позивач просив ОСОБА_3 погасити, надсилав останній письмові повідомлення про погашення боргу, а також попередив, якщо протягом тридцятиденного строку з дня отримання вимоги погасити борг він не буде погашатися, ПАТ КБ «ПриватБанк» попросить звільнити квартиру, яка знаходиться в іпотеці. Оскільки ОСОБА_3 не виконала вимогу банку, останній вимушений був звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

    Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку звернення до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 перестала виконувати щомісячне зобов’язання з погашення кредиту з 01 жовтня 2008 року, а з 25 вересня 2007 року – зобов’язання зі сплати процентів за користування кредитом, зобов’язання зі сплати комісії – 01 жовтня 2008 року. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» подано до суду 10 липня 2013 року.

    Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2014 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення предмета іпотеки та виселення.

    Суд апеляційної інстанції виходив з того, що кредитор має право подати позов про стягнення тієї частини кредиту, що підлягає сплат,і разом із нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення до кредитора суду щомісячні платежі у межах позовної давності щодо кожного з платежів, тому посилання суду першої інстанції на пропуск позивачем строку позовної давності не є обґрунтованим.

    Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки подано з пропуском строку, оскільки таке право у кредитора виникло з 02 лютого 2009 року, тобто з часу направлення ОСОБА_3 вимоги про дострокове погашення кредиту.

    Суд апеляційної інстанції послався також на те, що вчинення виконавчого напису нотаріуса не є перериванням перебігу позовної давності.

    У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

    Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

    Встановлено, що 03 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КІВ2GА00000003, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 99 104,50 доларів США у вигляді не поновлювальної лінії. ОСОБА_3 зобов’язалася щомісячно, до 03 вересня 2017 року, повертати кредит частинами, шляхом сплати платежу у розмірі 1 429,62 доларів США в період з 25 по 30 число кожного місяця зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; 1,84% на місяць – відсотки за користування кредитом, нараховані на суму непогашення в строк заборгованості за кредитом; пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу при порушенні сплати відсотків за користування кредитом.

    На забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 04 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала ПАТК КБ «ПриватБанк» трикімнатну квартиру загальною площею 66,1 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про приватизацію від 02 вересня 1993 року НОМЕР_1, зареєстрованого Бориспільським МБТІ за № 15342.

    Станом на 15 квітня 2013 року ОСОБА_3 належним чином не виконала взяті на себе зобов’язання на виконання кредитного договору від 03 вересня 2007 року № КІВ2GА00000003, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 257 310,55 доларів США, яку позивач просив ОСОБА_3 погасити.

    02 лютого 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направило ОСОБА_3 вимогу до 28 лютого 2009 року достроково погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі, яка складає 88 269, 55 доларів США (а.с. 141 т.1, а.с.136 т.2), а саме, повернути суму кредиту, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов’язання за кредитним договором, чим фактично змінив строк виконання зобов’язання з 03 вересня 2017 року на 28 лютого 2009 року. Позов пред’явлено банком лише в липні 2013 року.

    Доводи скаржника про те, що перебіг позовної давності переривався, шляхом здійснення виконавчого напису, є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону.

    Відповідно до положень статті 264 ЦК України здійснення виконавчого напису не є підставою для переривання перебігу позовної давності, про що вірно встановив суд апеляційної інстанції.

    Суд апеляційної інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами, дав їм належну оцінку, правильно застосував норму матеріального права, правомірно послався на роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з підстав, зазначених в рішенні суду.

    Ураховуючи викладене, касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованою і не спростовує висновків суду апеляційної інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2014 року, відхилити.

    Рішення апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.О. Дьоміна

    Судді М.В. Дем’яносов

    А.В. Маляренко

    І.К. Парінова

    О.В. Попович

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть