click fraud detection

ТЕМА: 22.01.2015 Про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4511
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    Справа № 822/4628/14

    Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

    Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

    22 січня 2015 року

    м. Вінниця

    Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

    головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

    суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

    за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.

    за участю представників сторін:

    представника позивача: Яроша В.Ю.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛТД” на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛТД” до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артема Миколайовича, Реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії ,

    В С Т А Н О В И В :

    31 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артема Миколайовича, Реєстраційної служби Новокаховського міського управляння юстиції, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артема Миколайовича №№15996568, 15998002, 15998377 про відмову у державній реєстрації; зобов’язати реєстраційну службу Новокаховського міського управляння юстиції прийняти рішення за поданими товариством заявами та провести державну реєстрацію права власності на квартири №21,23,46 у житловому будинку АДРЕСА_1.

    Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

    Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

    Представник реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області в судове засіданні не з’явився, однак надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд даної справи за відсутності їх представника.

    Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артем Миколайович будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

    Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області було затверджено мирову угоду, згідно якої квартири №21,23,46 переходять (повертаються) у власність ТОВ “ЛТД”. Однак державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артемом Миколайовичем було відмовлено в державній реєстрації права власності на вказані квартири, оскільки заяву про державну реєстрацію прав, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а відтак, вважаючи такі рішення безпідставними, оскільки подані заяви не пов’язані з відчуженням нерухомого майна, підставою для реєстрації в даному випадку є ухвала суду про затвердження мирової угоди, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

    Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірні квартири зареєстровано за ОСОБА_4, а тому подані позивачем заяви спрямовані на відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_4, та на яке було накладено обтяження у вигляді арешту та оголошення заборони на його відчуження. Такий факт є перешкодою для проведення державної реєстрації права власності спірних квартир за ТОВ “ЛТД”.

    Судова колегія апеляційної інстанції часткового погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно – правовому спору, в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    Правовідносини, пов’язані з проведенням реєстрації прав та їх обтяжень регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (надалі – Закон).

    Як встановлено, з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03 квітня 2014 року по справі №2/5025/846/12 затверджено мирову угоду від 25.03.2014р., укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “ЛТД”, в особі ліквідатора Яроша Василя Юрійовича, та ОСОБА_4, зокрема, на таких умовах :

    – квартири №21, №23, №46 у житловому будинку АДРЕСА_1, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 переходять (повертаються) у власність товариства з обмеженою відповідальністю „ЛТД” (код ЄДРПОУ 22767593).

    З метою реєстрації права власності, 16 вересня 2014 року позивач звернувся до реєстраційної служби Новокаховського міського управляння юстиції із заявами про державну реєстрацію права власності на вищевказані квартири.

    Згідно із статтею 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

    Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав.

    В силу положень частини 2 статті 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

    Статтею 15 Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

    Згідно з частиною 4 статті 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

    23 вересня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артемом Миколайовичем було прийнято рішення №№15996568, 15998002, 15998377 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки ним було встановлено, що заяву про державну реєстрацію прав, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Зазначено, зокрема, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на все майно відповідача та на об’єкт нерухомого майна, права на які заявлено, накладено арешт.

    Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев’ятою статті 15 цього Закону.

    Виходячи із наведених норм слідує, що наявність зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження (під яким розуміється заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів) виключає можливість здійснення державної реєстрації прав за певною особою при умові відсутності обставин, що передбачені частиною 9 статті 15 Закону.

    Що стосується відмови судом першої інстанції у задоволенні позовної вимоги, щодо зобов’язання реєстраційну службу Новокаховського міського управління юстиції прийняти рішення за поданими товариством заявами то колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

    Так, відповідно до Наказу Міністерства юстиції від 02.04.2013 № 607/5 “Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб” встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі – речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб’єкт господарювання, та/або фізична особа – підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об’єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об’єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

    Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

    Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі – Порядок №868).

    Відповідно до частини 2 даного Порядку, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

    Документами, що підтверджують виникнення , перехід та припинення речових прав на нерухоме майно , зокрема: 10) рішення суду , що набрало законної сили, щодо права власності речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання )мирової угоди і т.д., а відтак, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з посиланням що законодавство, що регулює порядок державної реєстрації та розглядає ці документи, як окремі підстави виникнення прав, а отже, вчинення Реєстраційною службою Новокаховського міського управління юстиції дій на виконання наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 534/23066 “Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб” є незаконним.

    Разом з тим, дія цього Порядку не поширюється на випадки подання заяв щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, а оскільки в нашому випадку, згідно матеріалів справи, право власності на квартири №21, №23, №46 у житловому будинку АДРЕСА_1 виникло 09.09.2011 року, а відтак судова колегія апеляційної інстанції враховуючи частину 1 Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2014 року № 607/5, частину 2 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», та відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого встановлено підстави виникнення права власності на квартири №21, №23, №46 у житловому будинку АДРЕСА_1, доходить висновку про зобов’язання реєстраційну службу Новокаховського міського управління юстиції прийняти рішення за поданими товариством з обмеженою відповідальністю “ЛТД” заявами.

    Разом з тим, колегія апеляційної інстанції зазначає, що суд не повинен вирішувати питання про зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень, провести державну реєстрацію права власності на квартири № 21,23,46 у житловому будинку АДРЕСА_1, адже суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб’єктів владних повноважень, або ж підміняти їх.

    Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, згідно з якою, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

    З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

    Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

    Отже, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

    Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

    П О С Т А Н О В И В:

    апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛТД” задовольнити частково .

    Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛТД” до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артема Миколайовича, Реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії скасувати .

    Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛТД” до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахно Артема Миколайовича, Реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

    Визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Дахна Артема Миколайовича №№15996568; 15998002; 15998377 про відмову у державній реєстрації протиправними та скасувати.

    Зобов’язати реєстраційну службу Новокаховського міського управління юстиції прийняти рішення за поданими товариством заявами.

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

    Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

    Постанова суду складена в повному обсязі протягом п’яти днів з моменту проголошення рішення.

    Головуючий Полотнянко Ю.П.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.