click fraud detection

ТЕМА: 06.04.2016 Про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користування нерухомим майном

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4520
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    06 квітня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дем’яносова М.В.,

    суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

    Парінової І.К., Ступак О.В.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Охтирський міськрайонний сектор управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Міністерство юстиції України, про витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_6, Охтирський міськрайонний сектор управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Міністерство юстиції України, про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користування нерухомим майном, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Охтирський міськрайонний сектор управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Міністерство юстиції України, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

    У червні 2015 року інші співвласники спірної квартири – треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_5, звернулися до суду із аналогічним позовом, із тих самих підстав, що і ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користування нерухомим майном.

    Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2015 року у задоволенні вищевказаних позовів відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції, позови ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 задоволено.

    Витребувано на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 із незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, виключивши із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4

    Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_4 права користування квартирою та виселено ОСОБА_4 із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення.

    Вирішено питання про судові витрати.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

    Виходячи з вимог ст. 316 ЦПК України щодо змісту, рішення апеляційного суду повинно мати: мотивувальну частину із зазначенням мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлених судом першої інстанції обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; назви, статті закону, на підставі якого вирішено справу; резолютивну частину із зазначенням висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку апеляційного суду по суті позовних вимог.

    Рішення апеляційного суду відповідає наведеним нормам процесуального права, є законним та обґрунтованим.

    Відмовляючи у задоволенні указаного позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості вказаних позовних вимог, зазначивши, що позивачі і треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору не довели відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України наявності правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

    Зокрема, суд дійшов висновку, що майно позивачів (спірна квартира) вибуло з їх володіння не з їхньої волі, а в силу акта органу державної влади (акта опису і накладення арешту), який забезпечував примусове виконання судового рішення, оскільки саме з цього часу позивачі були позбавлені реалізувати у повному обсязі право власності на цю квартиру щодо користування, розпорядження, володіння тощо, а «укладення договору іпотеки не свідчить про вибуття майна позивачів з їх володіння не поза їх волею, оскільки іпотека – це спосіб забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором».

    При цьому суд виходив з того, що позивачами не доведено факту «безвинної безпідставності (незаконності)» набуття відповідачем ОСОБА_4 права на квартиру, її обізнаності в тому, що вона набуває майно у особи, яка не наділена правом на його відчуження, і водночас усвідомлення нею факту порушення своїми діями прав інших осіб, або хоча вона і не була безпосередньо інформована про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але за обставинами його набуття могла і зобов’язана була про це знати.

    Однак із вказаними висновками обґрунтовано не погодився апеляційний суд з огляду на наступне.

    Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Аналогічне положення міститься й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

    Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

    За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

    Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

    Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

    Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

    Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

    Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов’язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

    Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

    За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

    Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

    Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

    Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 47,6 кв. м, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 (її синові та чоловіку) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 лютого 1999 року Виконавчим комітетом Охтирської міської ради Сумської області, що підтверджується копіями свідоцтва, технічного паспорта, інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 20 травня 2013 року. Право власності на вказану квартиру зареєстроване за співвласниками 26 червня 2008 року. У квартирі зареєстрована третя особа – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2011 року, ухваленим у цивільній справі № 2-79/11, задоволено частково позов ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто на його користь із ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 052008434799394 у сумі 146 955 грн 91 коп.; у задоволенні решти позовних вимог ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ВАТ «КБ «Надра» про визнання договору удаваним правочином відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Сумської області від 18 травня 2011 року скасовано рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2011 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог банку; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 052008434799394 у сумі 146 955 грн 91 коп. та в рахунок погашення вказаної заборгованості звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 32,5 кв. м, загальною площею 47,6 кв. м, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки.

    26 травня 2011 року ПАТ «КБ «Надра» за заявою видано шість виконавчих листів від 18 травня 2011 року № 2-79/11 про стягнення в солідарному порядку з шести відповідачів на користь банку заборгованості за кредитним договором та три виконавчі листи про звернення стягнення на предмет іпотеки, але банк пропустив строк пред’явлення виконавчих листів до виконання.

    Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2012 року, постановленою у справі за заявою ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, поновлено пропущений строк для пред’явлення до виконання виконавчих листів, виданих у справі № 2-79/11, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 052008434799394 у сумі 146 955 грн 91 коп. Також поновлено пропущений строк для пред’явлення до виконання виконавчих листів про звернення стягнення у рахунок погашення вказаної заборгованості на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 32,5 кв. м, загальною площею 47,6 кв. м, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки.

    На підставі вищевказаних виконавчих листів відкрито виконавчі провадження та 30 квітня 2014 року проведено прилюдні торги із продажу спірної квартири, переможцем яких згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 03 червня 2014 року став ОСОБА_6, який отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 03 червня 2014 року, видане приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу КаменєвимК.М. за № 1222, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав № 376463359102; право власності ОСОБА_6 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за № 5889671, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний № 22540043.

    За договором купівлі-продажу від 07 червня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук В.М., зареєстрованим у реєстрі за № 782, ОСОБА_6 продав зазначену квартиру ОСОБА_4

    Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 07 червня 2014 року, спірну квартиру 07 червня 2014 року зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_4 за реєстраційним № 376463359102, номер запису про право власності 59942455.

    Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2014 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – Охтирський міськрайонний сектор УДМС України в Сумській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні об’єктом права приватної власності, зобов’язання знятися з реєстрації, зазначений позов задоволено частково та усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю, визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

    Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Нива-В.Ш.», Управління ДВС ГУЮ в Сумській області, треті особи: ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Каменєв В.І., визнано недійсними прилюдні торги від 30 квітня 2014 року із реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) – трикімнатної квартири АДРЕСА_1; визнано недійсним акт державного виконавця від 03 червня 2014 року про реалізацію зазначеної трикімнатної квартири; визнано недійсним свідоцтво про придбання ОСОБА_6 із прилюдних торгів від 03 червня 2014 року вказаної квартири, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 червня 2014 року за № 5889671.

    Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2015 року, скасовано ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2012 року, якою було поновлено пропущений строк для пред’явлення до виконання виконавчих листів, виданих у справі № 2-79/11; відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Надра» про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів, виданих у справі № 2-79/11, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року.

    Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 11 серпня 2015 року, постановленою у справі № 2-79/2011 (провадження № 6/583/44/2015) за заявою ОСОБА_3, визнано таким, що не підлягає виконанню щодо боржника ОСОБА_3, виконавчий лист, виданий 18 травня 2011 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2-79/11, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 05/2008/434799/394 у сумі 146 955 грн 91 коп.; визнано таким, що не підлягає виконанню щодо боржника ОСОБА_3, виконавчий лист, виданий 18 травня 2011 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2-79/11, про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 05/2008/434799/394 у сумі 146 955 грн 91 коп. на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 32,5 кв. м, загальною площею 47,6 кв. м, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки.

    Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2015 року, постановленою у справі № 2-79/2011 (провадження № 6/583/76/2015) за заявою ОСОБА_5 і ОСОБА_5, визнано такими, що не підлягають виконанню щодо боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_5 виконавчі листи, видані 18 травня 2011 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2-79/11, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 05/2008/434799/394 у сумі 146 955 грн 91 коп.; визнано такими, що не підлягають виконанню щодо боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_5, виконавчі листи, видані 18 травня 2011 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2-79/11, про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 05/2008/434799/394 у сумі 146 955 грн 91 коп. на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 32,5 кв. м, загальною площею 47,6 кв. м, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки.

    Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2015 року залишено без розгляду вимоги за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_5 про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані у справі № 2-79/11 стосовно боржників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

    За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильним є висновок апеляційного суду про те, що позивачі доведи факт незаконності володіння відповідачем належною їм на праві власності квартирою.

    При цьому суд урахував ту обставину, що добросовісність відповідача як набувача спірного майна та відплатність договору купівлі-продажу відповідно до положень ч. 5 ст. 626, ст. 655 ЦК України, за яким вона придбала спірну квартиру, сторонами не оспорюється.

    На підставі наявних у справі доказів апеляційний суд правильно установив, що спірне майно вибуло з володіння позивачів як власників у результаті незаконно проведених прилюдних торгів, визнаних судом недійсними, у результаті чого дійшов обґрунтованого висновку, що майно вибуло з володіння власників поза їх волею, що дає їм право витребувати майно від добросовісного набувача за правилами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України шляхом пред’явлення віндикаційного позову.

    Разом із тим суд правильно урахував, що оскільки 18 лютого 2015 року визнано недійсним свідоцтво про придбання відповідачем нерухомого майна з прилюдних торгів від 03 червня 2014 року, що свідчить про те, що підстава, на якій воно було набуте відповідачем, відпала, а тому остання зобов’язана повернути майно позивачам.

    Апеляційний суд обґрунтовано визнав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених ст. 388 ЦК України підстав для задоволення позову, оскільки, на думку суду першої інстанції, визнання судовим рішенням недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності, виданого переможцю прилюдних торгів, та наступне визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, не дають підстав для задоволення віндикаційного позову у цій справі.

    Крім того, апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача про те, що спірна квартира була передана в іпотеку за волею позивачів, а тому немає підстав для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України щодо витребування майна від добросовісного набувача. При цьому на спростування цих доводів апеляційний суд правильно зазначив, що у такому випадку предметом спору є не передача спірної квартири в іпотеку, а наступне відчуження цього майна, яке відбулося незаконно, без правових підстав, враховуючи, що прилюдні торги визнано недійсними.

    Із врахуванням вищевказаного обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що майно вибуло з володіння власників із їх волі.

    Отже, ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212, 303 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213-215, 316 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

    Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

    Вищезазначене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції – залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

    Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

    Рішення апеляційного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий М.В. Дем’яносов

    Судді: А.О. Леванчук

    А.В.Маляренко

    І.К. Парінова

    О.В. Ступак

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть