click fraud detection

ТЕМА: 14.04.2016 Скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки. ПАТ «Банк «Таврика»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4169
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Державний герб України

    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14873/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

    Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

    ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 квітня 2016 року м. Київ

    Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

    Головуючого – судді Літвіної Н.М.

    Суддів Коротких А.Ю.

    Хрімлі О.Г.

    розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа – ОСОБА_5 про скасування рішення,-

    В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа – ОСОБА_5 про скасування рішення.

    Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову – відмовлено.

    Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач – ОСОБА_6, звернувся з апеляційною скаргою, в які просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

    У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

    Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2008 року між ТОВ «Полібудсервіс Плюс», як позичальником, та АБ «Таврика», як банком, укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-08-КЛ, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 1 300 000, 00 грн. строком з 01 лютого 2008 року по 29 січня 2010 року включно.

    Відповідно до п. 5.1 Договору кредитної лінії – забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки є, зокрема, іпотека на квартиру, що належить позивачу.

    01 лютого 2008 року між АБ «Таврика», як іпотекодержателем, та позивачем, як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки (далі – Договір іпотеки), за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання ТОВ «Полібудсервіс Плюс» боргових зобов’язань за Договором кредитної лінії позивач надав АБ «Таврика» в іпотеку нерухоме майно – квартиру.

    У подальшому, за договором про відступлення права вимоги № 10/260215, укладеному 26 лютого 2015 року між ПАТ «Банк «Таврика», як первісним кредитором, та ТОВ «Кредекс Фінанс», як новим кредитором, право вимоги за Договором кредитної лінії первісним кредитором у повному обсязі відступлено новому кредитору – ТОВ «Кредекс Фінанс», яке, у свою чергу, за договором про відступлення права вимоги № 26/02/15, укладеному 26 лютого 2015 року між ТОВ «Кредекс Фінанс», як первісним кредитором, та ОСОБА_5, як новим кредитором, право вимоги за Договором кредитної лінії первісним кредитором у повному обсязі відступлено новому кредитору – ОСОБА_5

    Крім того, між ПАТ «Банк «Таврика», як первісним іпотекодержателем, та ТОВ «Кредекс Фінанс», як новим іпотекодержателем, 18 березня 2015 року укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Таврика» відступило право вимоги за Договором іпотеки ТОВ «Кредекс Фінанс», яке, у свою чергу, за договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 18 березня 2015 року між ТОВ «Кредекс Фінанс», як первісним іпотекодержателем, та ОСОБА_5, як новим іпотекодержателем, відступило ОСОБА_5 право вимоги за Договором іпотеки.

    02 червня 2015 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 реєстраційний номер 11556050 від 26 травня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, відповідно до якого проведено державну реєстрації права власності ОСОБА_5 на квартиру.

    Не погоджуючись з рішенням суб»єкта владних повноважень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

    За змістом ст. ст. 546, 573, 575 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 18 Закону України «Про іпотеку» виконання зобов’язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Різновидом застави є іпотека, яка виникає на підставі нотаріально посвідченого договору.

    Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Згідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» – у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

    Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» – сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.

    Згідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» – іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

    Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» – державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

    Відповідно до п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

    Пунктом 46 Постанови передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов’язання, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

    Відповідно до п. 6. Постанови – документи, які подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

    Відповідно до п. п. 2 п. 6.4 Договору іпотеки – перехід права власності на Предмет Іпотеки до Іпотекодержателя в рахунок виконання боргових зобов»язань Позичальника за Кредитним договором, здійснюється в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель надсилає Позичальнику Іпотечне Повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою на загальну суму боргових зобов»язань та граничний строк погашення Боргових Зобов»язань. У випалку непогашення Позичальником Боргових зобов»язань у строк, передбачений в Іпотечному Повідомленні, право власності на Предмет іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення Боргових зобов»язань, вказаному в Іпотечному повідомленні. оцінка Предмета іпотеки здійснюється суб»єктом оціночної діяльності, визначеним Іпотекодержателем.

    При цьому дана обумовленість, яка визнається Договором про задоволенн вимог Іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом Іпотеки.

    Таким чином, виходячи із аналізу вищезазначених норм законів та нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки банк набуває лише за умови надання до реєстратора відповідних документів.

    А реєстратор для вчинення реєстраційної дії з реєстрації права власності має перевірити не тільки наявність, а зміст і повноту поданих документів, тобто застереження, про яке домовились сторони.

    Такими документами, у розумінні п. п. 2 п. 6.4 Договору іпотеки, п. п. 6, 36, 46 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є, зокрема, докази невиконання боржником умов кредитного договору, тобто факт існування заборгованості, при цьому підтверджений належними доказами.

    Такий висновок цілком відповідає приписам ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», оскільки, в іншому випадку вирішення питання про наявність заборгованості одноособово банком без перевірки таких фактів та з подальшою реєстрацією права, недобросовісні дії реєстратора призведуть до незаконного позбавлення права власності на майно іпотекодавця.

    Між тим, як вбачається з матеріалів справи державний реєстратор не перевірив чи надходили до позивача, як іпотекодавця, від іпотекодержаиеля іпотечне повідомлення з вказівкою на загальну суму боргових зобов»язань та граничний строк погашення боргових зобов»язань.

    В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів отримання позивачем цінних листів або листів з повідомленнями про вручення зазначених документів.

    Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі в зв»язку з цим рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової А. О.№ 21726293 від 02 червня 2015 року підлягає скасуванню.

    Вказана правова позиція узгоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України № К/800/31495/15 від 15 березня 2016 року.

    Відповідно до ст. 94 КАС України – якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

    Таким чином, з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 153 (сто п»ятдесят три) грн. 48 коп.(сума судового збору сплачена позивачем в суді першої та апеляційної інстанції).

    Згідно до ст. 71 КАС України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України – підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

    П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

    Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

    Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа – ОСОБА_5 про скасування рішення – задовольнити.

    Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни № 21726293 від 02 червня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

    Стягнути з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової Ангеліни Олександрівни на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 153 (сто п»ятдесят три) грн. 48 коп.

    Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

    Головуючий суддя Літвіна Н.М.

    Судді Коротких А.Ю.

    Хрімлі О.Г.

    Головуючий суддя Літвіна Н. М.

    Судді: Коротких А. Ю.

    Хрімлі О.Г.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть