click fraud detection

ТЕМА: 13.04.2016 Про визнання недійсним договору іпотеки. «Полтава-Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4148
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    13 червня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    СтупакО.В., Маляренка А.В., Парінової І.К.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватної фірми «Рolko» до ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк», третя особа – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз СвітланаСтаніславівна, про визнання недійсним договору іпотеки та за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк», третя особа – Приватна фірма «Рolko», про встановлення нікчемності правочину, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У листопаді 2014 року Приватна фірма «Рolko» (далі – ПФ «Рolko») звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений між Публічним акціонерним товариством «Полтава-Банк» (далі – ПАТ «Полтава-Банк») та ОСОБА_4., посвідчений 08 вересня 2010 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу СивоглазС.С. та зареєстрований за реєстровим № 2027.

    Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 квітня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_4. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С. та зареєстрований у реєстрі за № 806, відповідно до якого на забезпечення виконання вимог, що випливають із контракту від 14 квітня 2010 року № 25 F, укладеного між ПФ «Рolko» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денір» (далі – ТОВ «Денір») на поставку позивачем і оплату відповідачем рибної мороженої продукції в асортименті згідно зі специфікацією, передано в іпотеку майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1, а саме: холодильні камери, офісні та побутові приміщення, літ. «О», (двоповерхова цегляна будівля виробничо-складського призначення з адміністративно-побутовим блоком) загальною площею 1 212,7 кв. м, у тому числі: площа приміщень першого поверху – 1 039,6 кв. м; площа приміщень другого поверху – 173,1 кв. м. Об’єкт являє собою будівлю з холодильників на шість холодильних камер загальною площею 977 кв. м, що влаштована шляхом реконструкції будівлі птахозаготівельного цеху з використанням сучасних технологій енергозбереження, сучасних ізоляційних матеріалів та встановлення нового холодильного обладнання та розташований на окремо виділеній земельній ділянці, що перебуває у власності, у промисловій зоні населеного пункту. Предмет іпотеки розміщений на земельній ділянці загальною площею 1 779 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_1, із цільовим призначенням – для реконструкції та обслуговування частини приміщення птахозаготівельного цеху під цех з виробництва і обробки харчової промисловості з складськими та побутовими приміщеннями.

    Позивач зазначив, що під час судового розгляду Рівненським міським судом справи № 569/7864/13ц за позовом ПФ «Рolko» до ТОВ «Денір» про стягнення заборгованості в сумі 40 997,20 євро шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з’ясувалося, що вищезазначене іпотечне майно перебуває в іпотеці інших іпотекодержателів, а саме: АК ПІБ «Промінвестбанк» та ПАТ «Полтава-Банк». Крім того, про існування третього договору позивачу стало відомо під час дослідження оригіналів нотаріальної справи за іпотечним договором, у якій відсутня згода ПФ «Рolko» – другого іпотекодержателя на укладення наступної іпотеки, тобто із ПАТ «Полтава-Банк». Пунктом 4.4 договору іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що іпотекодавець зобов’язаний не передавати іншим особам ніяких прав на об’єкт нерухомості, у тому числі не відчужувати будь-яким способом, не передавати в іншу іпотеку. Проте усупереч зазначеним умовам договору та положенням ч. 1 ст. 588 ЦК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» відповідач передала в наступну (третю) іпотеку майно без згоди попереднього іпотекодержателя ПФ «Рolko», що, на думку останнього, свідчить про недійсність такого договору. Крім того, оспорюваний договір від 08 вересня 2010 року посвідчений із порушенням п. п. 100, 101 чинної на час його посвідчення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5. Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності такого правочину відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 236 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

    У червні 2015 року ОСОБА_4 подала до суду позов до ПАТ «Полтава-Банк», у якому просила встановити нікчемність договору іпотеки від 18 вересня 2010 року, укладеного між нею та ПАТ «Полтава-Банк», посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С. та зареєстрованого за № 2027, із тих самих підстав, що зазначені ПФ «Рolko». Зазначила, що оскільки договір є недійсним згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», то відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним у судовому порядку не вимагається.

    Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року, позов ПФ «Рolko» задоволено.

    Визнано недійсним іпотечний договір, укладений між ПАТ «Полтава-Банк» та ОСОБА_4., посвідчений 08 вересня 2010 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С. та зареєстрований за реєстровим № 2027.

    У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

    У касаційній скарзі ПАТ «Полтава-Банк» просить скасувати повністю ухвалу апеляційного суду, скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ПФ «Рolko» та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цього позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Задовольняючи позов ПФ «Рolko», суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 61, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості вказаних позовних вимог.

    На підставі наявних у справі доказів суд дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок порушення відповідачами вимог ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» щодо передачі іпотекодавцем предмета іпотеки без згоди попереднього іпотекодержателя – позивача, оскільки достовірними доказами доведено не додержання сторонами договору в момент вчинення правочину вимог ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», наявні підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 08 вересня 2010 року № 2027, укладеного між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_4.

    Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

    Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, в результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.

    Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

    Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга – відхиленню.

    Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» відхилити.

    Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Судді: О.В. Ступак

    А.В.Маляренко

    І.К.Парінова

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.