click fraud detection

ТЕМА: 13.04.2016 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. ПАТ «Дельта Банк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4135
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    іменем україни

    13 квітня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Ткачука О.С.,

    суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

    Умнової О.В., Фаловської І.М.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі – ТОВ «Укрпромбанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав 186 000 грн. зі сплатою 15,1 % річних за користування коштами на строк до 29 січня 2018 року. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань 30 січня 2008 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладені іпотечні договори, предметом яких є належні іпотекодавцям квартири. 30 червня 2010 року ПАТ «Дельта Банк» отримав активи та кредитні зобов’язання ТОВ «Укрпромбанк», у тому числі і права вимоги до відповідачів. Внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань, станом на 04 червня 2015 року утворився борг на загальну суму 120 531,46 грн., яку банк просив стягнути з боржника, а також у рахунок погашення цього боргу звернути стягнення на предмет іпотеки – квартири відповідачів за іпотечними договорами шляхом їх продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

    Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2008 року в розмірі 120 531,38 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2008 року у розмірі 120 531,38 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_4, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 115 667 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2008 року у розмірі 120 531,38 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_5, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 104 189 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

    У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції або визначити початкову ціну продажу на прилюдних торгах предмету іпотеки на підставі оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

    Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач набув прав іпотекодержателя, а позичальник порушив умови кредитного договору. Предмети іпотеки підлягають реалізації на прилюдних торгах за ціною, визначеною на момент укладення іпотечних договорів.

    Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

    За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

    Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

    Судами встановлено, що 30 січня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 186 000 грн. на 120 місяців з датою повернення до 29 січня 2018 року.

    Вказаним договором сторони обумовили умови надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій, умови забезпечення виконання зобов’язань, права та обов’язки сторін, особливі умови. Додатковою угодою від 13 жовтня 2009 року до кредитного договору сторонами внесено зміни щодо порядку нарахування пені за порушення строків виконання зобов’язань.

    В додатку № 1 до кредитного договору встановлено графік платежів за період з 30 січня 2008 року до 01 січня 2010 року.

    У забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_3 30 січня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, предметом якого є належна іпотекодавцю двокімнатна квартира АДРЕСА_1, вартість якої сторони визначили у розмірі 115 667 грн.

    За умовами укладеного ТОВ «Укрпромбанк» з ОСОБА_5 іпотечного договору від 30 січня 2008 року іпотекодавець зобов’язалася відповідати перед кредитором за зобов’язаннями позичальника належною їй квартирою АДРЕСА_2, вартість якої визначена сторонами у розмірі 104 189 грн.

    На підставі укладеного 30 червня 2010 року договору між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України активи та кредитні зобов’язання ТОВ «Укрпромбанк» передано на користь ПАТ «Дельта Банк». Пунктом 4.8.1 цього договору передбачено, що ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» зобов’язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення в усіх істотних аспектах впродовж 5 робочих днів з дати укладення договору.

    У зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань утворилася заборгованість зі сплати кредиту та відсотків, яка станом на 01 липня 2010 року, тобто на момент передачі активів до позивача, склала 145 700 грн.

    У зв’язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів ОСОБА_3, станом на 22 січня 2014 року утворився борг у розмірі 100 566,21 грн., про що ПАТ «Дельта Банк» повідомив відповідачів, надіславши 29 січня 2014 року досудові вимоги про сплату боргу.

    06 березня 2014 року позивач звернувся з позовом до суду та, збільшивши позовні вимоги, просив стягнути з позичальника борг станом на 04 червня 2015 року у розмірі 120 531,46 грн., а також в рахунок погашення цього боргу звернути стягнення на предмети іпотеки.

    Уразі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам ч. 6 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

    Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 6-1205цс15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

    Проте, апеляційний суд не дав належної оцінки вищевказаним обставинам, не спростував доводи відповідачів щодо невірно визначеної ціни продажу предметів іпотеки та того, що ціна продажу квартир, зазначена в рішенні, не відповідає дійсній вартості квартир.

    Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку).

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню.

    Разом з тим, спірні договори іпотеки укладені з ТОВ «Укрпромбанк», який є іпотекодержателем вказаних вище квартир, а не з ПАТ «Дельта Банк». Іпотечні договори з ПАТ «Дельта Банком» не переукладалися, до них зміни не вносилися.

    З трьохстороннього договору про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», укладеного 30 червня 2010 року за участю Національного банку України, копія витягу з якого додана до матеріалів справи, неможливо перевірити, чи передбачена заміна іпотекодержателя з ТОВ «Укрпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк», оскільки в матеріалах справи є лише неналежним чином засвідчена копія витягу з договору (а.с. 36 – 40). Отже вказаний договір судами не досліджувався.

    Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

    Разом з тим, апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню, проте, такі відомості у матеріалах справи відсутні.

    Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 213, 214, 303, 304 ЦПК України на вищенаведені положення закону та обставини справи уваги не звернув, не дослідив усіх доказів, які містяться у матеріалах справи та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

    За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвалене апеляційним судом рішення – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

    Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

    Рішення апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.С. Ткачук

    Судді: В.С. Висоцька

    В.М.Колодійчук

    О.В. Умнова

    І.М. Фаловська

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть