click fraud detection

ТЕМА: 03.02.2016 Про звернення стягнення на предмет іпотеки. ТОВ «Кредитні ініціативи»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4116
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    УХВАЛА

    іменем україни

    3 лютого 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

    головуючого Луспеника Д.Д.,

    суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

    ХоптиС.Ф., Штелик С.П.

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ЄгерНаталія Дмитрівна, про визнання іпотечного договору припиненим, зобов’язання вчинити дії, виключення запису з реєстру іпотек та виключення майна з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна

    за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі – ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 20 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі – ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, за яким банк надав позичальнику у строкове платне користування кредит в розмірі

    95 тис. доларів США, а ОСОБА_3 зобов’язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Виконання умов указаного договору забезпечено укладеним між сторонами іпотечним договором від 27 березня 2008 року, предметом якого є належна ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1. Позичальник не виконувала зобов’язання за кредитним договором, на вимоги банку не реагувала, у зв’язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 898 882 грн 15 коп.

    17 грудня 2012 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги.

    Ураховуючи зазначене, позивач просив у рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

    У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати іпотечний договір від 27 березня 2008 року недійсним та припиненим, припинити правовідносини за іпотечним договором, зобов’язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. зняти заборону відчуження предмету іпотеки, виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження на підставі іпотечного договору квартири АДРЕСА_1, виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження вказаної квартири. Посилалась на те, що основне зобов’язання за кредитним договором не виникло, так як вона кошти не отримувала, отже, договір іпотеки є недійсним і неукладеним.

    Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

    від 3 листопада 2014 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу

    від 20 липня 1996 року на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року, яка станом на

    26 вересня 2013 року складає 898 882 грн 15 коп. шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» та встановлено початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року в частині вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки було скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишено без змін.

    Останнім рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2015 року рішення міськрайонного суду змінено, доповнено резолютивну частину рішення п’ятим абзацом наступного змісту: «Дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

    У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовити.

    Отже, предметом касаційного перегляду є лише вирішення первісного позову.

    Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконала умов кредитного договору, допустила заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на користь нового кредитора, а правові підстави для припинення договору іпотеки відсутні, так як кредит ОСОБА_3 отримала.

    Змінюючи рішення районного суду та доповнюючи його резолютивну частину, апеляційний суд виходив із того, що дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

    Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду в частині вирішення первісного позову не можна.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

    Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

    Судом установлено, що 20 березня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з подальшим внесенням змін та доповнень, за яким банк надав позичальнику у строкове платне користування кредит в розмірі 95 тис. доларів США, а ОСОБА_3 зобов’язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Виконання умов указаного договору забезпечено іпотечним договором від 27 березня 2008 року, предметом якого є належна ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1. Позичальник не виконувала зобов’язання за кредитним договором, на вимоги банку не реагувала, у зв’язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі

    898 882 грн 15 коп.

    17 грудня 2012 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги.

    Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

    Отже, посилаючись на загальний розмір заборгованості суд має зазначити всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону «Про іпотеку».

    Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-61 цс 15 від 27 травня 2015 року, № 6-2479 цс 15 від 9 грудня 2015 року, № 6-1205 цс 15 від 23 грудня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів.

    Про вказані порушення закону зазначав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму судовому рішенні від 20 травня 2015 року при скасуванні попередніх судових рішень, які є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, однак апеляційний суд всупереч вимогам ч. 4 ст. 338 ЦПК України вказівки суду касаційної інстанції не виконав.

    У порушення ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України апеляційний суд на викладене уваги не звернув, доводів сторін не перевірив та вказівок суду касаційної інстанції не виконав, зокрема щодо застосування вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення всіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону «Про іпотеку».

    При цьому апеляційний суд не звернув увагу на те, що у рішенні суду взагалі відсутній розрахунок заборгованості за кредитним договором, за який період стягнуто борг, що входить в цю суму і у порушення вимог ст. 303 ЦПК України зазначене не усунув, зважаючи на те, що, перш ніж звертати стягнення на предмет іпотеки, слід правильно визначити розмір кредитної заборгованості.

    За таких обставин, коли фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду в частині вирішення первісного позову не може вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2015 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий Д.Д. Луспеник

    Судді: Б.І. Гулько

    О.В.Закропивний

    С.Ф.Хопта

    С.П.Штелик

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.