click fraud detection

ТЕМА: 15.04.2015 Про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою. «ПриватБанк»

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4059
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    іменем україни

    15 квітня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Ткачука О.С.,

    суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

    Умнової О.В., Фаловської І.М.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4), управління Державної міграційної служби у Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року,

    в с т а н о в и л а:

    У травні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 04 березня 2008 року ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 186 850 грн. На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4 договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. У результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили. Враховуючи викладене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості у розмірі 453 641 грн. 74 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача зі спірної квартири.

    Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 березня 2008 року в розмірі 56 776,19 доларів США, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу. Виселено ОСОБА_4 з указаної квартири із зняттям з реєстрації обліку у ній. Розподілено судові витрати.

    13 грудня 2013 року ОСОБА_4 померла і ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2014 року до участі у справі в якості її правонаступника залучена ОСОБА_3

    Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2013 року залишено без змін.

    У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

    Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у результаті неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яку вона та її майновий поручитель, ОСОБА_4, незважаючи на вимоги, не погасили, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача, майнового поручителя, зі спірної квартири.

    Апеляційний суд погодився із мотивами та висновками районного суду, пославшись при цьому на те, що після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_3 як спадкоємця перейшли обов’язки іпотекодавця.

    Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

    Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    Таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

    Судами встановлено, що 04 березня 2008 року ОСОБА_3 уклала із ПАТ КБ «ПриватБанк» договір кредиту, відповідно до умов якого отримала кредитні кошти у розмірі 186 850 грн.

    На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4 договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

    Пред’являючи позов, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що у результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили.

    13 грудня 2013 року ОСОБА_4 померла. Квартиру, що є предметом іпотеки, успадкувала її донька – ОСОБА_3, яка також є боржником за основним зобов’язанням. ЇЇ залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_4

    Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

    Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

    З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції був призначений на 08 грудня 2014 року. Разом з тим, відомостей про належне повідомлення ОСОБА_3, яка є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_4, про дату та час апеляційного розгляду, у суду не було, в матеріалах справи вони відсутні.

    Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

    Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, порушивши її конституційне право на участь у судовому засіданні та вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів ОСОБА_3 про те, що вона повністю погасила заборгованість за кредитним договором, який забезпечений іпотекою, шляхом перекредитування, тобто отримання іншого кредиту на погашення попереднього.

    Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не встановлені, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.С. Ткачук

    Судді: В.С. Висоцька

    О.В. Кафідова

    О.В. Умнова

    І.М. Фаловська

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.