click fraud detection

ТЕМА: 27.11.2014 Прекращена ипотека. ПриватБанк

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4027
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    01.12.2014 Справа № 756/834/14-ц

    № 756/834/14-ц

    № 2/756/1488/14

    Р I Ш Е Н Н Я

    I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    « 27» листопада 2014 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

    головуючого – судді Великохацької В.В.

    при секретарі Бабак М.Г.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення,-

    в с т а н о в и в:

    позивач ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № K2S4GK00260017 від 04 грудня 2006 року, предметом якого було надання відповідачу кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 141553,35 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03 листопада 2026 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами 04 грудня 2006 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, обумовлена сторонами ціна предмету іпотеки дорівнює 744875,00 гривень. Оскільки ОСОБА_1 не виконує обов’язки за кредитним договором та не сплачує щомісячні платежі, станом на 08 серпня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 347 689,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 778 035,27 гривень. У зв’язку з цим позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № K2S4GK00260017 від 04 грудня 2006 року в сумі 347 689,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 778 035,27 гривням, звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 69,10 кв.м, житловою площею 41,20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, початкова вартість 744875,00 гривень шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням ПАТ «КБ «ПриватБанк» від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким заборонено примусове звернення стягнення на нерухоме житлове майно, та вказував, що відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 постійно проживають у вказаній квартирі.

    Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким заборонено примусове звернення стягнення на нерухоме житлове майно, та вказувала, що ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає у вказаній квартирі та не відповідає за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_1, а тому примусове відчуження квартири та виселення з неї порушує його права.

    Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

    Між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 04 грудня 2006 року було укладено кредитний договір № K2S4GK00260017, предметом якого було надання відповідачу невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 141553,35 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03 листопада 2026 року (а.с. 32-35).

    В якості забезпечення виконання зобов’язання за договором кредиту № K2S4GK00260017 від 04 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 04 грудня 2006 року було укладено договір іпотеки № K2S4GK00260017, згідно з умовами якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме трьохкімнатну квартиру № 116 загальною площею 69,10 кв.м, житловою площею 41,20 кв.м, яка розташована в буд. АДРЕСА_1. Відповідно до даного договору, вищезгадана квартира належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04 грудня 2006 року. Обумовлена сторонами ціна предмету іпотеки дорівнює 744875,00 гривень (а.с. 38-42).

    Згідно з розрахунком заборгованості по договору станом станом на 08 серпня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 347 689,02 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом – 117309,79 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом – 60484,60 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 44140,20 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 125754,43 доларів США. Загальна суму заборгованості за курсом НБУ еквівалентна 2 778 035,27 гривням (а.с. 12-22).

    Відповідно до листів-вимог позивач ПАТ «КБ «ПриватБанк» повідомляв відповідача ОСОБА_1 про необхідність в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги повернути суму кредиту, погасити заборгованість та звільнити займану нею та всіма членами її сім’ї квартиру № 116 загальною площею 69,10 кв.м, житловою площею 41,20 кв.м, яка розташована в буд. АДРЕСА_1 (а.с. 23-31).

    Згідно з відомостями довідки з місця проживання форми № 3 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 (а.с. 72).

    Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

    Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет

    іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

    Одночасно, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.

    З аналізу положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» можна зробити висновок, що його дія стосується як стадії ухвалення рішення про звернення стягнення на житлове майно, яке є предметом іпотеки, так і стадії примусового відчуження такого майна за рішенням суду, яке було ухвалено до набрання чинності цим Законом.

    Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору кредиту та фактично не виконала вимогу іпотекодержателя – ПАТ «КБ «ПриватБанк» про погашення заборгованості у позасудовому порядку.

    Враховуючи ті обставини, що у спірній квартирі, площа якої не перевищує 140 кв.м, постійно проживають відповідач та третя особа, іншого житла вони не мають та не дають згоди на відчуження цієї квартири, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

    За таких обставин, оскільки позовні вимоги про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у вказаній квартирі, є похідними від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, вони також підлягають залишенню без задоволення.

    На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 209, 223-226 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

    у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя: В.В. Великохацька

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть