click fraud detection

ТЕМА: 11.12.2014 Про визнання договору іпотеки недійсним. Комерційний банк “Надра”

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4025
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Справа № 460/435/14-ц

    Провадження №2/460/590/14

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11.12.2014 рокум.Яворів Яворівський районний суд Львівської області в складі:

    головуючого – судді Варениця В.С.

    з участю секретаря Бундз М.Р.

    представника позивача Морганюк Ю.Є.

    представника третіх особ ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові

    цивільну справу за позовом Публічого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

    до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4,

    про звернення стягнення на предмет іпотеки

    та за позовом третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу,

    про визнання договору іпотеки недійсним,-

    В С Т А Н О В И В:

    06.02.2014 року представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.10.2006 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1, будинок складається з чотирьох житлових кімнат та кухні, загальна площа житлового будинку 128,3 кв.м, житлова площа 68,0 кв. м, земельна ділянка, яка розташована в с.Черчик Яворівського району Львівської області, площею 0,02500 га, що належить ОСОБА_8 на праві приватної власності, в рахунок заборгованості по кредитному договору №1029/06-Ф від 30.10.2006 року в розмірі 13212,34 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 105606,25 грн, застосувавши процедуру реалізації майна з прилюдних торгів у межах виконавчого провадження, за ціною встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадженя», для задоволення грошових вимог ПАТ КБ «Надра».

    Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та гр.ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №1029/06-Ф, згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 18000 доларів США строком до 28 жовтня 2011 року, зі сплатою 11 відсотків річних за користування кредитом. 23.04.2009 року було укладено додаткову угоду №1, згідно якої сторони домовилися, що позичальник повертає кредит, сплачує відсотки та комісіі у вигляді плати за управління кредитом шляхом здійснення перерахунку мінімального необхідного платежу у валюті кредиту, згідно узгодженого графіку.

    Засобом забезпечення виконання зобов’язання за укладеним кредитним договором був укладений договір іпотеки від 31.10.2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, відповідно до якого предметом іпотеки є житловий будинок НОМЕР_1 загальною площею 128,3 кв.м та земельна ділянка площею 0,02500 га в с.Черчик Яворівського району Львівської області, які належать на праві власності ОСОБА_3 За умовами договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання, банк як іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

    2

    Після відкриття провадження по справі, 04.07.2014 року треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися з позовною заявою, в якій просять визнати недійсним договір іпотеки від 31.10.2006 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_9

    Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що вони проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 з часу народження. Коли ОСОБА_5 дізнався від ОСОБА_3, що остання одноособово оформила на себе права власності на житловий будинок та земельну ділянку, то він звернувся до суду за захистом свого права і рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17.12.2013 року, враховуючи додаткове рішення, було визнано незаконним рішення виконавчого комітету Рогізненської сільської ради щодо оформлення, видачі свідоцтва про право власності за ОСОБА_3 в цілому на житловий будинок, визнано за ним право власності на 1/6 частину спірного житлового будинку як частку у майні колишнього колгоспного двору. Також було визнано незаконним рішення Рогізненської сільської ради щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та визнано недійсним Державний акт про право власності на таку земельну ділянку. На підставі даного судового рішення, яке було зареєстроване в реєстраційній службі, ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на 1/6 частину спірного житлового будинку.

    30.06.2014 року третім особам стало відомо, що ОСОБА_3 30.10.2006 року уклала договір іпотеки для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «КБ «Надра» та гр.ОСОБА_4 Тоді ж ОСОБА_3 повідомила про розгляд цивільної справи за позовом банку про звернення стягнення на житловий будинок.

    Однак договір іпотеки укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки ОСОБА_6 на момент вчинення договору іпотеки проживав у будинку, попереднього дозволу органом опіки та піклування не було надано, чим було порушено вимоги ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

    Також ОСОБА_5 на підставі судового рішення являється власником 1/6 частини будинку, але під час укладення та нотаріального посвідчення договору іпотеки відносно спільного часткового майна від ОСОБА_5 як співвласника не була отримана його згода про передачу майна в іпотеку.

    Крім цього, при передачі в іпотеку частини нерухомого майна у вигляді земельною ділянки площею 0,02500 га не було виділено таке майна в натурі, не було чітко визначено предмету іпотеки, що є порушенням істотних умов іпотечного договору, який визнається недійсним на підставі рішення суду.

    20.11.2014 року третя особа ОСОБА_10 звернулася з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір іпотеки від 31.10.2016 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 Заявлені третьою особою ОСОБА_7 позовні вимоги мотивовано тими ж підставами, що і позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 Зокрема ОСОБА_7 вказується, що вона являється власником 1/6 частини будинку як колишнім членом колгоспного двору та власником 1/18 частиниу будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11

    Під час судового розгляду представник ПАТ «КБ «Надра» – юрисконсульт ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги ТАК «КБ «Надра» підтримала, позовні вимоги третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечила, дала пояснення, аналогічні викладеним в первинному позові. З приводу позову третіх осіб пояснила, що на момент укладення договору іпотеки не було відомо, що в житловому будинку проживає неповнолітній ОСОБА_6, також треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі судового рішення набули право власності на частину будинку після укладення та нотаріального посвідчення договору іпотеки. Просить позов ПАТ «КБ «Надра» задоволити, в позові третіх осіб відмовити.

    Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4, які про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, в судове засідання не з’явилися. Від відповідача ОСОБА_3 надійшло письмове пояснення на позовну заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в якій відповідач фактично визнає викладені обставини та позовні вимоги, просить справу розглядати без її участі.

    3

    Представник третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – гр.ОСОБА_2 заперечив позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра», підтримав позовні вимоги своїх довірителів, дав пояснення аналогічні викладеним в позовних заявах третіх осіб. Вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими, дані вимоги відповідають судовій практиці, правовим висновкам Верховного Суду України. Просить відмовити в позові ПАТ «КБ «Надра», задоволити позови третіх осіб та визнати недійсним договір іпотеки.

    Третя особа приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_12 подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності.

    Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що дійсно 30.10.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та гр.ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №1029/06-Ф, згідно якого позичальнику ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 18000 доларів США строком до 28 жовтня 2011 року зі сплатою 11 відсотків річних за користування кредитом. Також сторони домовилися про графік погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

    23.04.2009 року сторони уклали додаткову угоду №1, в якій внесли зміни до укладеного кредитного договору №1029/06-Ф, виклавши його в новій редакції.

    Свої зобов’язання по укладеному кредитному договору позивач виконав, однак, як встановлено судом, в порушення умов укладеного договору позичальник ОСОБА_4 свої грошові зобов’язання по поверненню кредиту та сплату відсотків за користування кредитом належним чином не виконувала.

    Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2012 року, яке було змінено рішенням колегії суддів судової палатои в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 18.11.2013 року, було стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_13 як поручителя на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору №1029/06-Ф станом на 26.04.2012 року в сумі 11484,27 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 91732 грн 04 коп.

    Також судом встановлено, що ще одним засобом забезпечення кредитного зобов’язання був укладений договір іпотеки від 30.10.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та гр.ОСОБА_3, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов’язання, що випливають з укладеного кредитного договору №1029/06-Ф, передала в іпотеку, а іпотекодержатель ПАТ «КБ «Надра» прийняв в іпотеку предмет іпотеки у вигляді житлового будинку НОМЕР_1 в с.Черчик Яворівського району та земельної ділянки площею 0,02500 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

    З матеріалів нотаріально посвідченого договору іпотеки від 31.10.2006 року вбачається, що предмети іпотеки, а саме житловий будинок НОМЕР_1 в с.Черчик належав іпотекодавцю ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19.09.2006 року Рогізненською сільською радою на підставі рішення виконкому №44 від 18.08.2006 року та зареєстрованого Львівським ОКП «БТІ та ЕО» за реєстраційним номером 16092987, а земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель належала іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №514927, згідно рішень Рогізненської сільської ради № 21 від 19.05.2006 року та №40 від 28.07.2006 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №01.06.464.01644 від 05.10.2006 року.

    Відповідно до п.п.4.4, 5.3 укладеного договору іпотеки позивач ПАТ «КБ «Надра» як іпотекодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання в цілому або в тій чи іншій його частини, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором, реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може мати місце на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку», права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку».

    4

    Ст.1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека є видом забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Також ст.6 цього Закону передбачено, що майно, яке є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників.

    Судом встановлено, що житловий будинок НОМЕР_1 в с.Черчик Яворівського району Львівської області та житловий будинок АДРЕСА_1 являється одним і тим же об’єктом нерухомого майна, зміна нумерації будинку пов’язана із присвоєння назви вулиці, на якій знаходиться будинок в с.Черчик.

    Судом також встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17.12.2013 року, з врахуванням додаткового рішенння від 26.02.2014 року, по цивільній справі №460/4449/13-ц за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ОСОБА_3, Рогізненської сільської ради, виконавчого комітету Рогізненської сільської ради, треті особи Реєстраційна служба Яворівського районного управління юстиції, Відділ Держземагенства в Яворівському районі, про скасування рішень, свідоцтва про право власності, Державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права, було задоволено позовні вимоги, визнано незаконним рішення виконавчого комітету Рогізненської сільської ради №44 від 18.08.2006 року щодо оформлення за ОСОБА_3 права власності на 7/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1, визнано частково недійсним в розмірі 7/18 частини Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №573511 від 19.09.2006 року, видане Рогізненською сільською радою на ім’я ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 визнано за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 як частку в майні колишнього колгоспного двору, визнано за ОСОБА_7 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 як частку в майні колишнього колгоспного двору, встановлено факт прийняття ОСОБА_7 спадщини по закону після смерті батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано за ОСОБА_7 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано незаконним рішення Рогізненської сільської ради №21 від 19.05.2006 року щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, визнано незаконним рішення Рогізненської сільської ради №40 від 28.07.2006 року в частині проведення уточнення площі земельної ділянки для передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, визнано недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га серії ЯГ №514927 від 05.10.2006 року, кадастровий номер 4625887000:08:003:0001, який виданий на ім’я ОСОБА_3 та скасувано державну реєстацію Державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,25 на ім’я ОСОБА_3 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.06.464.01644. Вищевказане судове рішення та додаткове рішення набрали законної сили.

    Як вбачається з мотивувальної частини вищевказаного судового рішення даний житловий будинок відносився до майна колгоспного двору, членами якого станом на 15.04.1991 року були серед інших осіб треті особи по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які набули права власності по 1/6 частині як частку в майні колгоспного двору, а третя особа ОСОБА_7 також додатково на 1/18 частину будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

    З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що на підставі вищевказаних судових рішень третьою особою ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 1/6 частину, а третьою особою ОСОБА_7 зареєстровано

    5

    право власності на 1/6 частину та 1/18 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

    Відповідно до вимог ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Згідно з вимогами ст.ст.358, 361 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

    Однак за правилами ст.5 Закону України «Про іпотеку» частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.

    За приписами ст.578 ЦК України та ст.6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.

    Однак судом встановлено, що оспорюваний договір іпотеки щодо нерухомого майна у вигляді житлового будинку був укладений та посвідчений без нотаріально посвідченої згоди третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як співласників такого майна.

    Суд не приймає до уваги покликання представника позивача, що треті особи набули права часткової власності на предмет іпотеки після його укладення і відповідно такої згоди на час укладення договору не було потрібно, оскільки в зв’язку з введенням в дію Закону України «Про власність» право власності на майно колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мали члени такого двору, які не втратили права на свою частку, виходячи з рівності таких часток. Також відповідно до вимог ст.ст.548, 549 ЦК України 1961 року, які були чинними на час відкриття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_11, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

    Також судом встановлено, що на час укладення та нотаріального посвідчення оспорюваного договору іпотеки від 31.10.2006 року в житловому будинку проживала третя особа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який являвся неповнолітнім. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_6 та даними будинкової книги по спірному будинку.

    Ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка була чинною на час укладення договору іпотеки від 31.10.2006 року, визнавала неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

    Однак в матеріалах нотаріально посвідченого договору іпотеки від 31.10.2006 року відсутній попередній дозвіл органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки щодо житлового будинку, права на користування яким мав неповнолітній ОСОБА_6 і, як встановлено судом, такий дозвіл не приймався.

    Також суд визнає обгрунтованим покликання третіх осіб та їх представника на порушення вимог чинного законодавства під час укладання та нотаріального посвідчення оспорюваного договору іпотеки від 30.10.2016 року щодо передачі в іпотеку частини нерухомого майна у вигляді 0,02500 га земельної ділянки, належної ОСОБА_3, якій згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка площею 0,2500 га, без виділення її в натурі та реєстрації права власності на частину такої земельної ділянки як на окремий об’єкт нерухомості. При цьому суд враховує, що треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як співвласники житлового будинку мають права на приватизацію, в порядку визначеному законом, земельної ділянки, на якій знаходиться такий житловий будинок.

    6

    Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

    Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено, що оспорюваний договір іпотеки щодо житлового будинку був укладений та нотаріально посвідчений без згоди третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як співвласників майна, без попереднього дозволу органу опіки та піклування, зміст оспорюваного договору іпотеки суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, оспорюваним правочином порушуються законні права та інтереси третіх осіб, які підлягають судовому захисту, а тому позовні вимоги третіх осіб щодо визнання договору іпотеки недійсним слід задоволити та відмовити в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

    В И Р І Ш И В:

    в позові Публічого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

    Позов третіх осіб з самостійними вимогами задоволити. Визнати договір іпотеки, укладений 31.10.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» і гр.ОСОБА_3 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_9, рестр №1366, – недійсним.

    Стягнути з Публічого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 243 грн 60 коп судових витрат по сплаті судового збору.

    Стягнути з Публічого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 243 грн 60 коп судових витрат по сплаті судового збору.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Яворівський районний суд Львівської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

    СУДДЯ:

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть