click fraud detection

ТЕМА: 23.01.2014. Решение ВССУ. Отсутствует ипотека имущественных прав. АВАЛЬ

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4001
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    іменем україни

    23 січня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Дем’яносова М.В.,

    суддів: Кафідової О.В.,

    Коротуна В.М.,

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання частково недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року,

    в с т а н о в и л а:

    У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки від 13 серпня 2007 року, реєстраційний № 515, укладений між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в частині передачі в іпотеку апартаментів АДРЕСА_1 в літ. «Ж».

    Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

    Визнано недійсним договір іпотеки від 13 серпня 2007 року, реєстраційний № 515, укладений між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в частині передачі в іпотеку апартаментів АДРЕСА_1 в літ. «Ж».

    Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» з кожного на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 57 грн. 37 коп.

    У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Так, за змістом ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

    Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

    Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

    Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки, предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

    У пункті 1.4 договору іпотеки від 13 серпня 2007 року передбачено, що іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невідґємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, будівельні, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки – предметом іпотеки – і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки (а.с. 11).

    Разом з тим, ТОВ фірма «Консоль ЛТД» гарантувало передачу позивачу права власності на апартаменти за договором пайової участі від 10 липня 2003 року (п. 6.4 договору).

    Поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.

    Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.

    Майнові права на об’єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким у 2008 році були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».

    Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

    Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

    Майнові права на нерухомість, що є об’єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об’єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об’єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

    Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

    Стаття 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» установлює, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

    Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник – особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (ч. 7 ст. 5 Закону).

    Отже майнове право, що є предметом іпотечного договору, – це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

    Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2013 року та ухвала апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

    Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх постановленні.

    Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року залишити без зміни.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий М.В. Дем’яносов

    Судді: О.В. Кафідова

    В.М. Коротун

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.