click fraud detection

ТЕМА: 11.12.2013 Решение ВССУ. Отсутствует согласие. Аваль

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #3999
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А

    іменем україни

    11 грудня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Кузнєцова В. О.,

    суддів: Мартинюка В. І., Наумчука М. І.,

    Мостової Г. І., Остапчука Д. О.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2013 року,

    в с т а н о в и л а:

    У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (далі – ТОВ фірма «Консоль ЛТД») та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), у якому, посилаючись на приписи ст. ст. 203, 215 ЦК України, просив визнати договір іпотеки, укладений 13 серпня 2007 року між ТОВ фірма «Консоль ЛТД» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», недійсним у частині передачі в іпотеку приміщення АДРЕСА_1.

    Посилався на те, що вказаний договір іпотеки укладений без його згоди та перешкоджає набуття ним права власності на об’єкт договору пайової участі – приміщення АДРЕСА_1.

    Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2013 року, позов задоволено.

    Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 13 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірма «Консоль ЛТД», реєстраційний номер № 515, у частині передачі в іпотеку приміщення АДРЕСА_1.

    Вирішено питання судових витрат.

    У поданій касаційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, ухвалені у справі судові рішення вважає незаконними, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

    Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при укладанні договору іпотеки відповідачем були порушені вимоги ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки), не були додержані вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, так як позивач, як особа, яка повністю сплатила пайовий внесок за апартаменти, обумовлений договором про пайову участь у будівництві, та набула майнове право на зазначену нерухомість, згоди на передачу в іпотеку його частки нерухомого майна не давав, а відповідно до договору про пайову участь позивач має право на отримання у власність апартаментів – приміщення АДРЕСА_1, пайовий внесок за які ним повністю внесено.

    Такі висновки судів ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.

    Судами встановлено, що 04 липня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 2380/314-322(р), за умовами якого ОСОБА_3 є пайовиком будівництва пансіонату сімейного типу у АДРЕСА_1 та зобов’язався сплатити товариству пай у розмірі еквівалента 103 737 доларів США в національній валюті Україні – гривні за курсом НБУ, а товариство зобов’язалось завершити будівництво об’єкта відповідно до проекту та вимог ДБН з виділенням пайовику по закінченню будівництва об’єкта зі створеної учасниками спільної часткової власності, його частки в натурі, у виді апартаментів у АДРЕСА_1, загальною площею 54,55 кв. м.

    Згідно з довідкою ТОВ фірма «Консоль ЛТД» № Я-680 від 06 червня 2013 року і копіями квитанції до прибуткового касового ордера ОСОБА_3 свої зобов’язання зі сплати паю у розмірі еквівалента 103 737 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ виконав у повному обсязі (а. с. 15, 16-17).

    За договором іпотеки від 13 серпня 2007 року між ТОВ фірма «Консоль ЛТД» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для забезпечення виконання товариством зобов’язань за генеральною кредитною угодою від 08 серпня 2007 року № 02-5/07-07 укладено договір іпотеки, яким товариство передало в іпотеку банку об’єкти незакінченого будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

    За актом від 14 травня 2010 року товариство передало ОСОБА_3 апартаменти – приміщення АДРЕСА_1 (а. с. 18).

    Обґрунтовуючи підставність позову, позивач посилався на те, що документи про право власності на вказані апартаменти отримати не може, так як вказаний будинок без його згоди переданий товариством в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за договором іпотеки від 13 серпня 2007 року.

    Так, за змістом ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

    Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

    Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

    Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору іпотеки, предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

    У пункті 1.4 договору іпотеки від 13 серпня 2007 року передбачено, що іпотека розповсюджується на всі приналежності предмета іпотеки та на всі невід’ємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем у період дії цього договору всілякого роду поліпшення, будівельні, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки – предметом іпотеки – і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки.

    Разом із тим ТОВ фірма «Консоль ЛТД» гарантувало передачу позивачу права власності на апартаменти за договором пайової участі від 04 липня 2005 року (п. 3.7. договору).

    Поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.

    Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.

    Майнові права на об’єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким у 2008 році було внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».

    Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

    Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

    Майнові права на нерухомість, що є об’єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об’єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об’єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

    Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

    Стаття 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»установлює, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

    Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник – особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (ч. 7 ст. 5 Закону).

    Отже, майнове право, що є предметом іпотечного договору, – це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

    Судами встановлено, що позивач виконав свої грошові зобов’язання за договором пайової участі, повністю сплативши вартість об’єкта будівництва, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об’єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об’єкт.

    Оскільки судами встановлено, що майнові права на відповідні апартаменти у незавершеному будівництвом житловому будинку, вартість яких була сплачена позивачем за договором пайової участі, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом застави, та що ТОВ фірма «Консоль ЛТД» неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права, відтак у задоволенні касаційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід відмовити.

    Відповідно до ст. 337 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на рішення суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає рішення суду без змін.

    З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

    Керуючись ст. ст. 335, 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

    Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2013 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий В. О. Кузнєцов

    Судді: В. І. Мартинюк

    Г. І. Мостова

    М. І. Наумчук

    Д. О. Остапчук

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть