click fraud detection

ТЕМА: Решение 20.05.13 Отказ во взыскании на ипотеку.Отсутствие уведомлений.ПриватБанк

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #3987

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Номер провадження № 22-ц/785/2915/13

    Головуючий у першій інстанції Бобуйок А.Д.

    Доповідач Варикаша О. Д.

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20.05.2013 року м. Одеса

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

    головуючого – судді – Варикаші О.Д.суддів- Ступакова О.А.- Бабія А.П.при секретарі – Соколенко В.О.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення,-

    встановила:

    Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-3, 57-58), в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ОDВ0GА0000000055 від 01.08.2008 року в розмірі 61 326,76 дол. США, що за курсом НБУ складає 488 774,24 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 55,20 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 2-3383 від 01.08.2008 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані і проживають у вищевказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Біляївка; стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

    Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обгрунтовував тим, що 01.08.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (нині ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ОDВ0GА0000000055, за яким останній одержав грошові кошти.

    В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором 01.08.2008 року з відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, який посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 за реєстровим № 2-3384, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2.

    У зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, представник позивача просив задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселити його та членів його сім’ї з квартири.

    В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивача ОСОБА_7 на позові наполягала. Відповідач ОСОБА_3, який є одночасно представником відповідачки ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що у зв’язку з погіршенням його матеріального становища, він не в змозі був погашати кредит в повному обсязі. Крім того, вказував, що кредитний договір та договір іпотеки укладав з ЗАТ КБ «ПриватБанк», а з позовом до суду звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив.

    Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

    Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року, в якій просило скасувати рішення суду від 27.12.2011 року, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги позивача, а саме: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ОDВ0GА0000000055 від 01.08.2008 року в розмірі 61 326,76 дол. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/337 від 5 вересня 2011 року складає 488 774,24 грн., звернути стягнення на квартиру загальною площею 55,20 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 2-3383 від 01.08.2008 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів з вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Одеській області, стягнути з відповідачів солідарно судові витрати, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

    Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.09.2012 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року скасовано, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.01.2013 року рішення апеляційного суду Одеської області від 27.09.2012 року скасувано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримала апеляційну скаргу, інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія, враховуючи висновки і мотиви, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.01.2013 року, якою рішення апеляційного суду Одеської області від 27.09.2012 року скасувано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, в частині мотивувальної частини з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є зокрема: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

    Залишаючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення, суд першої інстанції виходив з наступного.

    Судом встановлено, що 01.08.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (нині ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №ОDВ0GА0000000055, за яким останній одержав грошовий кредит в сумі 38 399,48 дол. США.

    В забезпечення виконання кредитного договору з відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було укладено договір іпотеки, який посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 за реєстровим № 2-3384, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2.

    Правове регулювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців здійснюється законами України, зокрема Житловим Кодексом України, Законом України «Про іпотеку».

    Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими, у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк.

    У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

    Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

    Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкодою для звернення з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою основного зобов’язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

    З огляду на ч. 3 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, лише у випадках, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

    У справі наявні докази про направлення банком іпотекодавцеві письмової вимоги, передбаченої ст. 35 Закону України «Про іпотеку», однак відсутні будь-які відомості про отримання відповідачем вказаної вимоги, тому суд першої інстанції до уваги її не прийняв.

    Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

    Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

    Відповідно до положення ст. 39 Закону № 898-ІV суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

    Зазначене положення Закону є оціночним у зв’язку з цим підлягає детальному мотивуванню і суд має дійти висновку, чи підпадає спірна ситуація, яку він розглядає, під зміст цього оціночного поняття та чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини. У цьому випадку має бути врахована й співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

    В судовому засіданні було встановлено, що вартість квартири АДРЕСА_2 складає 49 949 дол. США, а основний борг відповідача – 38 399,48 дол. США, тобто позивачем не врахована співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

    Тому, суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають. У зв’язку з цим, не підлягають задоволенню і вимоги про виселення відповідачів з квартири.

    Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення без задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

    Однак, судова колегія не погоджується в повній мірі з мотивувальною частиною рішення суду, з наступних підстав.

    Оскільки судом встановлено, що 01.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір у розмірі 38 399,48 дол. США на строк до 01.08.2013 року з процентною ставкою 15 % річних. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов’язання між банком і відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 01.08.2008 року укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідачі передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_3.

    Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Статтями 33 та 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основнии зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса.

    Згідно з п. 24 договору іпотеки від 01.08.2008 року (а. с. 15) у випадку порушення кредитного договору позичальником або договору іпотеки іпотекодавцями іпотекодержатель направляє іпотекодавцям і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п. п. 18.8.1., 18.8.2., 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України « Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

    Тобто, сторонами в іпотечному договорі визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 584 ЦК України) , який відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

    Іпотекодавцями відповідно до договору іпотеки (а. с. 13-16) є три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак, вищезазначена вимога була направлена банком лише ОСОБА_3 та особі з ініціалами «ОСОБА_4» без зазначення прізвища (а. с. 8 зв. ст.).

    Відомості про направлення такої вимоги та повідомлення про усунення порушення зобов’язань за кредитним договором, як це передбачено п. 24 договору іпотеки іпотекодавцям ОСОБА_4, ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні відомості про отримання іпотекодавцями вказаної вимоги банку.

    Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем порушено визначений договором іпотеки та Законом України «Про іпотеку» порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення цих позовних вимог позивача.

    Позовні вимоги стосовно виселення є похідними, а тому не підлягають задоволенню, в зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Тому в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення необхідно відмовити саме з цих підстав.

    За таких обставин, на підставі наведеного, судова колегія вважає, що в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, необхідно відмовити з вищезазначених підстав, а мотивувальна частина рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року підлягає зміні, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

    Таким чином, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо обґрунтування рішення суду та не погоджується з доводами апеляційної скарги, в частині висновків суду, на підставі вищезазначеного, оскільки без дотримання визначеного договором іпотеки та Законом України «Про іпотеку» порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, що встановлено в судовому засіданні, інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення.

    Надана представником позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вимога від 16.09.2011 року направлена нібито, як зазначає представник позивача, іпотекодавцям 16.09.2011 року, судова колегія не приймає до уваги, оскільки вона не була предметом дослідження судом першої інстанції.

    Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

    Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, при розгляді справи в суді 1-ї інстанції представником банку було заявлено клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_5 в якості співвідповідача, також в цьому ж судовому засіданні були надані і копії вимоги направленої всім відповідачам від 16.09.2011 року.

    Проте, така вимога та відомості про направлення її відповідачам в матеріалах справи відсутні. Поважності причин та доказів поважності причин неподання зазначеної вимоги і відомостей про направлення її відповідачам до суду першої інстанції, представником позивача не наведено та не надано.

    Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

    вирішила:

    Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

    Змінити мотивувальну частину рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2011 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

    Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

    О.А. Ступаков

    А.П. Бабій

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть