click fraud detection

ТЕМА: Решение 31.01.2013. Договор ипотеки недествительный. Нет полномочий. Приват Банк

В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление  Dmitry Kasyanenko 4 года/лет, 11 мес. назад.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #3985

    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Справа № 2318/1467/12

    2/705/86/13

    Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    31 січня 2013 року

    Уманський міськрайонний суд Черкаської області

    в складі:

    головуючого-судді Гончарука В.М.

    при секретары Шаповал Н.В.

    участю представників:

    позивача ОСОБА_1

    відповідача ОСОБА_2

    Уманської міської державної

    нотаріальної контори Кравець Г.В.

    органу опіки та піклування

    Уманської міської ради Декарчука О.С.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк», треті особи: Уманська міська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Уманської міської ради, про визнання нікчемною частини кредитного договору, визнання недійсними додаткового договору, договору іпотеки та виключення з державного реєстру іпотек реєстрацію договору іпотеки, а також заборону відчуження об’єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, –

    в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приват Банк», треті особи: Уманська міська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Уманської міської ради, про визнання нікчемним п.2.3.1 кредитного договору № CSUOGK00000106 від 26 березня 2008 року укладеного між ним та відповідачем на тій підставі, що згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка по кредитному договору є незмінною протягом усього строку кредитного договору, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Крім того, відповідач зобов’язаний був письмово повідомити позичальника протягом 7 календарних днів з дати її зміни. Просить визнати недійсним додаткову угоду № 1/1-1 до зазначеного кредитного договору від 12 липня 2010 року про збільшення річної відсоткової ставки по кредиту до 14,62 %, оскільки текст угоди виконано на касовому апараті і має вигляд касового чеку, підписана касиром банку, яка не уповноважена на укладення угод та не скріплена печаткою банку, відсутнє його волевиявлення, як позичальника, він її підписав під час здійснення чергового платежу по кредитному договору в касі банку, вважаючи цей документ касовим чеком про платіж, тому ця додаткова угода є недійсною. Перед укладенням додаткового договору про збільшення відсоткової ставки відповідач повинен був надати письмове роз’яснення про сукупну вартість кредиту з урахуванням нової відсоткової ставки, але цього зроблено не було. Також визнати недійсним договір іпотеки ВКК, № 068803, укладеного 1 квітня 2008 року на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що такої квартири не існує, а фактично квартира знаходиться по АДРЕСА_1. На час укладення договору в нього був малолітній син, про що було відомо представникам відповідача, але при посвідченні договору іпотеки нотаріусом було відсутнє рішення органу опіки та піклування Уманської міської ради, так як договір стосується права дитини на користування квартирою. Також, відсутня згода дружини на укладення ним договору іпотеки, дані обставини є істотними і тому договір іпотеки є недійсним. В разі визнання договору іпотеки недійсним є необхідність виключити з державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна квартири АДРЕСА_1, оскільки дана заборона накладена без відповідної правової підстави, так як предмет договору іпотеки квартира АДРЕСА_1.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити та пояснив, що він дійсно з ПАТ КБ «Приват Банк» уклав кредитний договір від 26 березня 2008 року і отримав кредит на купівлю квартири АДРЕСА_1. Вказану квартиру заклав в іпотеку, але нотаріусом записано предмет іпотеки: кв. АДРЕСА_1, хоча заборона на відчуження квартири накладена на квартиру АДРЕСА_1. Крім цього, іпотека укладена без дозволу органу опіки та піклування Уманської міської ради, який мав би бути обов’язково, в зв’язку із наявністю в нього малолітнього сина, ОСОБА_6, який проживав з ним та його дружиною за іншою адресою, а після купівлі квартири по АДРЕСА_1, вони переїхали туди проживати. До звернення з позовом до суду він сплачував кредит рівними платежами. В засіданні суду йому стало відомо про нібито укладену між ним та банком додаткову угоду, згідно якої процентна ставка по кредиту збільшилася з 12% річних до 14,62% річних, що є неправомірним

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та пояснив, що посилання відповідача на одностороннє підняття ставки за кредитом не відповідає дійсності, так як між сторонами була укладена додаткова угода. Під час посвідчення договору іпотеки дійсно була допущена помилка нотаріусом і вказано предметом іпотеки квартира АДРЕСА_1, замість вулиці Чехова, але вказаний недолік неістотний, тому підстав для скасування договору не має. Крім того, заборона на відчуження квартири, згідно договору іпотеки, накладена вірно на кв. АДРЕСА_1. Банк не звертався з приводу виправлення помилки. Щодо відсутності дозволу органу опіки та піклування, то вважає, що ОСОБА_5 сам приховав від нотаріуса дані відомості з метою отримати кредит.

    Представник Уманської міської державної нотаріальної контори Кравець Г.В., в судовому засіданні, пояснила, що дійсно при посвідченні договору іпотеки від 1 квітня 2008 року була допущена помилка в предметі іпотеки, а саме замість вулиці Чехова, зазначено вул. Ж.Революції, але оскільки предмет договору іпотеки -нерухоме майно, являється самою істотною умовою і подальша зміна договору можлива лише за згодою сторін, нотаріус за власною ініціативою не має права вносити зміни, фактично в іпотеку заставлено майно, яке в наявності відсутнє, тому договір іпотеки підлягає безумовному визнанню недійсним, а як наслідок і скасування його реєстрації та реєстрації заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, як накладена без відповідної правової підстави. Рішення органу опіки та піклування в даному випадку, для посвідчення договору іпотеки, є обов’язковим.

    Представник органу опіки та піклування Уманської міської ради Декарчук О.С., в судовому засіданні, пояснив, що рішення органу опіки та піклування Уманської міської ради, в даному випадку, для посвідчення договору іпотеки, є обов’язковим, оскільки у ОСОБА_5 є малолітній син, місце проживання якого до 14 років, є місце проживання його батьків, а оскільки позивач купив квартиру АДРЕСА_1 та після купівлі став проживати в ній з сім’єю, то син мав право користуватися квартирою і всі подальші договори по даній квартирі повинні укладатися тільки з рішенням органу опіки та піклування.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, представників третіх осіб, судом встановлено та підтверджено доказами, що 26 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 48640 доларів США на придбання нерухомості, а позичальник зобов’язується погашати кредит рівними щомісячними платежами в строк до 26 березня 2028 року.

    Відповідно до п.2.3.1 зазначеного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів України, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий фонд. При цьому банк надсилає позичальникові повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

    Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про визнання п.2.3.1 кредитного договору нікчемним, оскільки кредитний договір сторонами укладений 26.03.2008 року, при його укладенні сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 628, 1054, 1055 ЦК України і в ньому сторони визначили умови підвищення процентної ставки в односторонньому порядку. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12 грудня 2008 року № 661, яким доповнено ЦК України ст.1056-1 та заборонено банкам збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку, набрав чинності з 10 січня 2009 року, тому, зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58), всі рішення банку у будь-якій формі щодо підвищення ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (Рішення конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99), дія вказаного Закону № 661 не поширюється на п.2.3.1 кредитного договору.

    Позовні вимоги про визнання недійсним додаткового договору № 1/1-1 від 12 липня 2010 року, до кредитного договору від 26 березня 2008 року про збільшення відсоткової ставки по кредиту до 14,62 % річних, визнання даного збільшення неправомірним та визнання недійсним договору іпотеки серії ВКК № 068803 від 1 квітня 2008 року укладеного між ПАТ КБ «Приват банк»та ОСОБА_5, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доказами та такими, що підлягають задоволенню з слідуючих підстав.

    Статтею 207 ЦК України, встановлено вимоги до письмової форми правочину, зокрема згідно ч.2, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Додаткова угода № 1/1-1 від 12 липня 2010 року, до кредитного договору від 26 березня 2008 року, не підписана уповноваженим працівником банку, так як відсутні відомості про представника банку та його повноваження, представником відповідача не надано доказів з даного приводу в судовому засіданні, на угоді відсутня печатка банку, угода виконана в формі касового чеку, що свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_5 та домовленості обох сторін. Таким чином, зміст даного правочину суперечить ст. 1056-1 ЦК України, оскільки прийнятий після набрання чинності вказаною статтею.

    1 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки ВКК № 068803 та нотаріально посвідчений нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори.

    Зазначений договір, підлягає визнанню недійсним, в зв’язку з тим, що в п.33.3 договору предметом іпотеки значиться квартира АДРЕСА_1 Черкаської області, а згідно довідки Уманського виробничого відділку КП «ЧООБТІ»№ 3677 від 28 листопада 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 рахується гуртожиток Уманського технікуму механізації і квартири № 78 в ньому не існує. Таким чином, даний запис предмета іпотеки записаний помилково замість квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу ОСОБА_5, що не заперечували сторони в судовому засіданні, також підтверджується п.8.3 кредитного договору від 26 березня 2008 року, згідно якого забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за даним договором виступає іпотека трикімнатної квартири АДРЕСА_1, тому договір іпотеки підлягає визнанню недійсним. Згідно Закону України «Про іпотеку»та п.30 договору іпотеки від 01.04.2008 року, внесення змін до договору допускається лише за згодою сторін, вони вносяться у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. Сторони такої згоди не надали і в судовому засіданні не досягли, а нотаріус позбавлений права самостійно з власної ініціативи внести відповідні зміни, тому залишення договору іпотеки чинним створить негативні правові наслідки, щодо права власності на нерухоме майно у вигляді гуртожитку Уманського технікуму механізації та порушить права інших осіб.

    Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3 статті 203 ЦК України, а саме, щодо додаткового договору № 1/1-1 від 12 липня 2010 року, до кредитного договору від 28 березня 2008 року про збільшення відсоткової ставки по кредиту до 14,62 % річних, всіх трьох умов: ч.1 -зміст правочину не може суперечити цьому кодексу; ч.2 -особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності; ч.3 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Щодо договору іпотеки від 1 квітня 2008 року ВКК № 068803, ч.1 -зміст правочину не може суперечити цьому правочину, моральним засадам суспільства, а також іншим актам цивільного законодавства, тобто Закону України «Про іпотеку», ст.5, згідно якої предметом іпотеки може бути об’єкт нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності, може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення, нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку, як окремий виділений в натурі об’єкт права власності. Судом встановлено, що спірний договір іпотеки не відповідає зазначеним вимогам закону в частині предмета іпотеки і тому сам правочин втрачає правові наслідки, які сторони мали намір досягти.

    У відповідності до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

    В зв’язку визнанням недійсним договору іпотеки від 1 квітня 2008 року ВКК № 068803, є підстави для задоволення позовних вимог про виключення з державного реєстру іпотек запису за № 1-1335 від 1 квітня 2008 року про державну реєстрацію договору іпотеки та виключення з державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис за № 1-1336 від 1 квітня 2008 року щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, так як відсутня правова підстава даних записів.

    Посилання позивача на ті обставини, що на час укладення кредитного договору та договору іпотеки від 1 квітня 2008 року на квартиру АДРЕСА_1, в нього був малолітній син -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, як на підставу визнання недійсним договору іпотеки, про що було відомо представникам ПАТ КБ «Надра», але при посвідченні договору було відсутнє рішення органу опіки та піклування Уманської міської ради, так як договір стосується права дитини на користування квартирою, спростовуються довідкою РЕУ № 3 м. Умані № 5 за березень 2008 року, про те, що в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований і не проживає, також судом встановлено, що малолітній син ОСОБА_6, проживав в квартирі АДРЕСА_2 з батьком -позивачем по справі та матір’ю, що підтвердив ОСОБА_5 в судовому засіданні, право власності за малолітнім сином на квартиру АДРЕСА_1, не зареєстровано, а відповідно до Законів України «Про охорону дитинства»та «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», попередня згода органів опіки та піклування потрібна при здійсненні будь-яких угод щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти. За таких обставин будь-які права малолітнього сина позивача ОСОБА_6, під час укладення договору іпотеки, не порушені.

    Крім того, не відповідають дійсності посилання ОСОБА_5 на відсутність згоди його дружини -ОСОБА_7, на укладення ним договорів кредиту та іпотеки, оскільки така згода давалася 1 квітня 2008 року та засвідчена державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори, а також згода записана в кредитному договорі від 26 березня 2008 року.

    Судовий збір за звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_5 підлягає стягненню з ПАТ КБ «Приват Банк»на користь держави у відповідності до ст.88 ЦПК України в розмірі 107 гривень 30 копійок, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»та п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Також, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений позивачем за подання клопотання про забезпечення доказів в сумі 214 гривень 60 копійок.

    Відповідно ст.ст. 202-209, 215, 216, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, Законів України «Про іпотеку», «;Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, –

    в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк», треті особи: Уманська міська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Уманської міської ради, про визнання нікчемною частини кредитного договору, визнання недійсними додаткового договору, договору іпотеки, виключення з державного реєстру іпотек запис про реєстрацію договору іпотеки та з державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна -задоволити частково.

    Визнати недійсним додатковий договір № 1/1-1 від 12 липня 2010 року укладений між ПАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_5, до кредитного договору № CSUOGK00000106 від 26 березня 2008 року про збільшення відсоткової ставки по кредиту.

    Визнати збільшення відсоткової ставки ПАТ КБ «Приват Банк»12 липня 2010 року по кредитному договору № CSUOGK00000106 від 26 березня 2008 року -неправомірним.

    Визнати недійсним договір іпотеки ВКК № 068803 від 1 квітня 2008 року укладений між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приват Банк».

    Виключити з державного реєстру іпотек запис за № 1-1335 від 1 квітня 2008 року про державну реєстрацію договору іпотеки ВКК № 068803 від 1 квітня 2008 року.

    Виключити з державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис за № 1-1336 від 1 квітня 2008 року щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1

    В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_5 про визнання нікчемним п.2.3.1 кредитного договору № CSUOGK00000106 від 26 березня 2008 року укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приват Банк»-відмовити.

    Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк»на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок.

    Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк»на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Головуючий судя – Гончарук В.М.

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)

Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.

Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Настройки файлов cookie на этом веб-сайте настроены так, что нужно «разрешить использование файлов cookie», чтобы обеспечить вам наилучший доступ к просмотру. Вы можете продолжить использовать этот веб-сайт без изменения настроек cookie или нажмите кнопку «Принять» ниже, значит вы соглашаетесь с этим.

Закрыть