click fraud detection

ТЕМА: Решение ВССУ 14.03.12. Прекращение ипотеки, перевод долга на другое лицо.ТАС

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #3972
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У Х В А Л А іменем україни 14 березня 2012 року м. Київ

    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Горелкіної Н.А. суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Журавель В.І., Ситнік О.М. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», треті особи: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_4, про визнання зобов’язання за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки таким, що припинилися, зняття заборони на відчуження майна , за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року, в с т а н о в и л а:

    У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в порядку ст.ст. 593, 652 ЦК України до суду з позовом, в якому просив визнати зобов’язання за іпотечним договором б/н від 9 лютого 2007 року, укладеним між ним і відповідачем, такими, що припинилися, розірвати цей договір, зняти заборону на відчуження заставленого нерухомого майна, яке складається з нежитлових приміщень без номеру загальною площею 448,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

    У подальшому, позивач змінив свої вимоги і просив визнати такими, що припинилися в зв’язку зі смертю позичальника ОСОБА_5 зобов’язання за кредитним договором № 59-pv-02-07 від 9 лютого 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит», за договором поруки та іпотечним договором від 9 лютого 2007 року, укладеними між ОСОБА_3 та відповідачем, зняти заборону на відчуження нерухомого майна, яке складається з нежитлових приміщень без номеру загальною площею 448,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

    Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в зв’язку зі смертю позичальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його обов’язки як поручителя за договорами поруки та іпотеки припинилися.

    Рішенням Центрально-Міського районного суду Донецької області від 09 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

    Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року вказане рішення місцевого суду скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

    Постановлено визнати такими, що припинилися, зобов’язання ОСОБА_3 за:

    – кредитним договором № 59-pv-02-07 від 9 лютого 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит» в особі керівника відділення № 12 філії «Донецьке регіональне управління «Банку «Фінанси та кредит»;

    – договором поруки б/н від 09 лютого 2007 року, укладеним між ОСОБА_3, товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит» в особі керівника відділення № 12 філії «Донецьке регіональне управління «Банку «Фінанси та кредит» і ОСОБА_5;

    – іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит» в особі керівника відділення № 12 філії «Донецьке регіональне управління «Банку «Фінанси та кредит», посвідченим 09 лютого 2007 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ;

    Знято заборону на відчуження нерухомого майна, яке складається з нежитлових приміщень без номеру загальною площею 448,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1. накладену приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 09 лютого 2007 року.

    У січні 2010 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який є правонаступником усіх прав та обов»язків ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.

    Ухвалою судді Верховного Суду України від 12 лютого 2010 року касаційне провадження у названій справі відкрито.

    13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України”.

    Відповідно до пункту 2 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановляється ухвала.

    Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

    Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Згідно із частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    Відповідно до статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Судом установлено, що 09 лютого 2007 року між ТОВ Банк „Фінанси та Кредит” в особі керівника відділення № 12 Донецького регіонального управління банку, та громадянином ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 59 pv-02-07, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в сумі 47800 доларів США для ремонту нежитлового приміщення зі сплатою 11,5% відсотків за їх користування та кінцевим терміном повернення до 09.02.2022 року.

    Згідно іпотечного договору від 09.02.2007 року ОСОБА_3 виступив майновим поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_5 та передав банку у іпотеку нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 без номеру, загальною площею 448.60 кв.м, позначені за планом:

    – адміністративно-побутова будівля „А-1″ площею 140.10 кв.м, – майстерня літ. «Г-1» площею 174.20 кв.м, – склад літ. „Б-1″ площею 134.30 кв.м.

    На виконання зобов’язань ОСОБА_5, за кредитним договором від 09.02.2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 взяв на себе обов’язок нести відповідальність по зобов’язанням ОСОБА_5

    Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 20.03.2007 року Октябрською сільською радою Добропільського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

    Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що зобовязання за кредитним договором залишилося невиконаним, воно не припинилося зі смертю боржника, а тому у банку залишається право вимагати від позивача виконання зобовязань за кредитним договором та договорами поруки і іпотеки.

    Скасовуючи рішення місцевого суду та визнаючи зобов’язання за кредитним договором, договором поруки і договором іпотеки такими, що припинилися та знімаючи заборону на відчуження майна, апеляційний суд вважав, що обовязки позивача за договором іпотеки припинилися у звязку з припиненням основного зобовязання за кредитним договором у звязку зі смертю боржника.

    Колегія погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

    Так, за положеннями ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

    Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

    Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Відповідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

    З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, після смерті боржника ОСОБА_5 правонаступництво не відбулось, у звязку з чим договір кредиту є припиненим.

    Однією з підстав припинення поруки, передбаченого ч.3 ст. 559 ЦК України, є переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Однак в такому випадку має місце цілеспрямована заміна боржника за згодою сторін, а в разі смерті боржника зобов`язання переходить до спадкоємців, причому це не тягне за собою зміну умов та обсягу відповідальності, оскільки до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцю.

    Оскільки поручитель поручався за виконання зобовязань саме померлим боржником, у такому разі порука є також припиненою.

    Статтями 3, 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання.

    Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у звязку з припиненням основного зобовязання за кредитним договором обовязки позивача за договором іпотеки припинилися також.

    За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення її без змін.

    Керуючись ст. ст.336,337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а :

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» відхилити. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Н.А. Горелкіна , Судді: О.І. Євтушенко , В.І. Журавель ,І.М. Завгородня , О.М. Ситнік

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.